Ev_ge_nia

Я вже не кличу втрачені надії —
Лиш тепле світло дня беру собі.
І трохи віри, вплетеної в події,
Що тихо б’ється серцем у мені.

Були падіння, повороти різкі,
І шрами — як мовчазні сторінки.
Та кожен з них навчив мене нести
Світло, яке не гасне у пітьмі.

Тепер я знаю ціну справжніх душ,
Які в негоді світло берегли.
Я чую біль за посмішкою вуаль,
І крик, що заховався у мовчанні.

Моє життя — і сіль, і тихий звук,
Де кожна нота має власний час.
Я йду вперед, тримаючи свій путь,
Не озираючись на чийсь осудний глас.

А тим, хто судить, не пройшовши шлях,
Хто не просив у ночі в Бога сил,
Я скажу просто: кожен має свій хрест
І свій урок, і свій єдиний стиль.

Я відпускаю. І живу. І йду.
З усім, що було — але без тягаря.
Бо навіть крізь біль я світло збережу,
І в цьому — моя тиха перемога дня.
Євгенія ❤️ #21_12_25р.

2 hours ago | [YT] | 6

Ev_ge_nia

З любов'ю в душі я прокидаюсь,
Як ранок, що сонцем вітає.
Її тихе світло в собі тримаю,
І в кожному дні зберігаю.

Вона — як роса на траві ранковій,
Як пісня, що ллється в тиші.
З любов'ю крокую стежками життєвими,
Несу її в серці завжди.

Нехай вона ллється, як теплий дощик,
І квіти будить у душах.
З любов'ю вчимося ми бути ближчими,
І світ стає добрішим в нас.
Хай дім наповняється сміхом чистим,
Де серце співає молитву.

Любов — наш вічний, незгасний міст,
Що єднає нас крізь усе.
Вона — мов небесна тиха ріка,
Що світлом шлях освітлює.
Допоки любов у серцях жива —
Світ Божою красою квітне.
@Євгенія Бик #19_12_25р

2 days ago | [YT] | 29

Ev_ge_nia

Дарую троянди — тепло і любов,
Щоб щастя прийшло у серця знов і знов.
Хай буде у домі достатку й добра,
І доля для вас буде щедра й ясна.
@Євгенія - ♥️

4 days ago | [YT] | 31

Ev_ge_nia

Не кличу. Не тримаю. Не прошу.
Просто в тишу голову схилила.
Ти пішов — і я в своїм саду
Раптом ніби пташка заблудила.

Не дихну. Ледь чутно б’ється час,
Він між пальців холодом стікає.
Пам’ять повертає знову нас,
І у кожній згадці щось тремтить, палає.

Я мовчу. Лунає в тілі град,
Хвиля в серці б’ється невгамовно.
Наче вчора ти сказав: «Я рад,
Що знайшов тебе…» — а нині вже по-іншому.

Не кричу. Не картаю, не зову,
Хай іде усе, що мало відійти.
Вийду в ніч, торкнуся холодом траву,
Щоб навчитися без тебе просто йти.

Витер вітер сльози на щоці,
Й місяць тихо пальцем тінь знімає.
Я ще трохи побуду у самотній темноті —
Бо душа болить, та вже не завмирає.

І зійде світанок, наче цвіт,
Розіллється тишею знайома просинь.
Новий день торкнеться мого світла й літ,
І я знову оживу — тихенько, по-крихті… по-росинці.
©️ Євгенія ❤️ 11.12.25р.

1 week ago | [YT] | 20

Ev_ge_nia

Не буває ніколи пізно...
Не буває ніколи скоро...
Бо в очах твоїх — вічне літо,
Де розквітла моя опора.

Ти приходиш — і тіні тануть,
Як сніжинки на теплих долонях,
Серце б’ється в такт твоїм крокам,
І не треба вже слів мільйони.

Ти — світанок у грудях моїх,
Ти — вечірня зоря над водою,
В твоїй усмішці весь мій всесвіт,
В твоїм подиху — спокій і воля.

Час зупинився, коли ти поруч,
Простір звузився до твоїх вій,
І не страшно ні бурі, ні ночі —
Ти тримаєш у долонях мій світ.

Не буває ніколи пізно...
Не буває ніколи скоро...
Бо любов — це не дати й не сроки,
Це — назавжди.
І це — наше з тобою.
Євгенія Бик #08_12_25р.

1 week ago | [YT] | 10

Ev_ge_nia

Хвилі пам’яті🌊

Через душу — мов вітер шугає…
Пролетів ураган.
Можна сподіватися… але душа відчуває та тихо сподівається.

Вірити, чекати — звичайно…
Та вірити обов’язково треба — так, обов’язково!
Іноді обіймають сумніви,
як холодна морська хвиля.

Але здалеку вогник пробиває темряву…
Хтось вірить у тебе. Так!
І сумніви поволі розсіюються,
як туман над морською гладдю.

Стою на березі моря…
Вітер шумить, наче шепіт хвиль:
«Все пройде… і буря вщухне…»
І наче дійсно так буде. 👌

Пройде…
але спогади лишаються,
як хвилі пам’яті, що тихо пестять душу. 💔
Євгенія

04.09.25р.

2 weeks ago | [YT] | 12

Ev_ge_nia

Мелодія любові ...

Вона приходить без дзвінка й без ключа,тихо, як подих у сплячу шию,і раптом — у грудях струна,
якої ти ніколи не торкався,
раптом співає сама.

Це не гучний оркестр,
це один-єдиний камертон у крові:
коли ти поруч — звучить чисто,
коли далеко — тремтить і болить,
але не змовкає ніколи.

Вона не знає слів,
та вимовляє твоє ім’я краще за мене.
Вона не має нот,
але я чую, як ти вдихаєш —
і це до-дієз мого серця.

Іноді вона ледь чутна,
як дощ по даху старого будинку,
а іноді — ревучий водоспад,
коли ти просто береш мене за руку і світ на мить стає безшумним, бо вся музика вже всередині.

Я не вмію її записати,
вона не лягає на папір.
Вона живе тільки там,
де ти є,
де я є,
де ми — є.

І хай би що було далі —
бурі, роки, тиша між дзвінками —
ця мелодія не зітреться.
Вона гратиме навіть тоді,
коли ми станемо лише спогадом одне для одного.

Адже любов — це не пісня, яку співають,це пісня, якою дихають.
Тож дихай мене,
а я дихатиму тебе.
І нехай ця мелодія
звучить у нас обох
вічно.
30.11.25р.
Євгенія - ❤️

3 weeks ago | [YT] | 9

Ev_ge_nia

Шановні наші любі, незламні, найрідніші ВОЇНИ УКРАЇНИ! ❤️
Зі святом Андрія Первозванного, з глибокою вдячністю й безмежною любов’ю вітаємо вас, наших Ангелів-Охоронців, наше небо й землю, наше завтра!
Дякуємо вам за кожен новий ранок, який ми зустрічаємо під мирним небом.
Дякуємо за те, що замість теплих обійм рідних ви обрали холод окопів.
Дякуємо за те, що спите мало, а думаєте про нас багато.
Дякуємо за кожну врятовану дитину, за кожну звільнену вулицю, за кожну вашу посмішку крізь втому, бо вона дає нам сили жити.
Ви — наша гордість, наша віра, наше серце, що б’ється на передовій.
Ви — ті, хто не дозволив світу забути, що таке справжня мужність і честь.
Нехай святий Андрій Первозванний оберігає вас міцніше за будь-який бронежилет.
Нехай повертає кожну кулю назад до ворога.
Нехай зігріває вас у найхолодніші ночі.
Нехай швидше приведе вас додому живими й здоровими, до тих, хто чекає й молиться за вас щохвилини.
Ви — наша перемога.
Ви — наша Україна.
Ми любимо вас безмежно.
Тримайтесь, рідні. Ми чекаємо тільки з добрими новинами.
Зі святом, наші Герої! 💙💛
Слава Україні! Слава нашим Воїнам! 🇺🇦🔥
@Євгенія - ♥️

Skip the Carousel

1 2 3

3 weeks ago | [YT] | 29

Ev_ge_nia

«Не плач…»
А в мене дощі.
Не ті, що з неба.
Ті, що всередині:
стукають по ребрах,
заливають очі,
перетворюють подушку на озеро.
Я не плачу.
Я просто дощу.
А він стоїть у тій траві,
простягає руку,
і краплі падають крізь його долоню,
наче час,
який ми не встигли прожити.
Не плач, каже.
Я й не плачу.
Я просто дощу тобою.
І трава росте вище,
закриває нас обох,
щоб ніхто не бачив,
як я все ще кохаю тебе
у цьому мокрому, живому,
вічному сні. 💔🌾🇺🇦
©️ Євгенія - ❤️‍🩹

3 weeks ago | [YT] | 15

Ev_ge_nia

«Дякую, що ви є… Ваше тепло, слова і щирі коментарі роблять цей простір світлішим.»

4 weeks ago | [YT] | 10