Ev_ge_nia

Тернополю, рідний, тримайся, прошу…
Ти знов прокидаєшся в попелі й диму.
Не знало дитинство такого дощу —
Щоб з неба летіла сльоза незриму.

В будинках, де вчора сміялись малі,
Сьогодні розриви і крики тривоги.
Росія не знає, що значить «життя»,
Вона обирає лише зло і дороги,

Що ведуть у пітьму, де немає людей,
Де зруйновані долі й дитячі світанки.
Та попри усе, в кожній маминій сльозі
Палає любов… і молитва зітханька.

Тернопіль стоїть. Бо не може упасть.
Бо в ньому серця — як криниця жива.
Бо навіть під завалами світла й добра
Не вбити нам віру, що сили здава.

І кров нас невинна не зломить ніколи,
Бо кожна сльоза — як крик небесам.
За діточок, що не встигли у школу…
За тих, кого втратили вчора ми там.

Тримайся, Тернополю… Ми разом. Завжди.
Твій біль — це наш біль, твій плач — наші рани.
Та поки над містом хоч іскра зорі —
Ми будем жити. І встанем. І станем. 💔💛💙
Євгенія - ♥️

Skip the Carousel

1 2 3

3 hours ago | [YT] | 5

Ev_ge_nia

#автор_тижня_з_Наталею_Кушнір_19
Номінація: Поезія
Автор : Євгенія

Іду між тишею й росою,
Де сонце шепче: "Не спіши…"
Життя – це мить, що над водою
Летить, мов чайка у душі.

Хай десь болить, хай щось минає,
А серце все ж не кам’яне —
Воно живе, воно кохає,
І світиться добро у нім.

І я собі тихенько мрію,
Щоб день прийшов без суєти,
Щоб душу гріла та надія,
Що варто жити. І цвісти.

04.11.25р.
Євгенія

4 hours ago (edited) | [YT] | 5

Ev_ge_nia

МІЙ КОМЕНТАР 🔥🙏🏻❤️‍🩹💔🕊️🕯️

Це — жахлива трагедія. У мирному місті знову гинуть мирні люди, серед них діти. Для родин загиблих чи поранених це — невимовний біль. Кожна цифра — це окреме життя, окрема сім’я, окремі надії.

Такі атаки — це не просто військова операція, це терор проти цивільних. І як би ми не говорили про «інфраструктурні об’єкти», справжня ціна — це людські життя, зруйновані сім’ї, страх та травма.

Ми маємо пам’ятати: щоб вистояти, потрібна не лише мужність наших захисників, а й підтримка всіх нас — моральна й практична. Допомога, донати, волонтерство — все це має значення. І міжнародному співтовариству потрібно ще більше тиснути.
@19.11.25р. Євгенія

Skip the Carousel

1 2 3

1 day ago | [YT] | 3

Ev_ge_nia

Дорога серця додому

Коли чекання втомлене і тихе,
як лист останній, що тримається на гіллі, —
душа шепоче: «Господи, хоч крихту його кроків почути на землі…»
І кожен вечір — наче молитвинка,
що стелиться до неба крізь туман,
а серце б’ється, наче половинка,
яку додому притягне лиш він сам.

А дні пливуть… І час втомився бігти, і кави аромат вже не такий.
Та тільки варто очі прикрити —
і він приходить, рідний, дорогий.
Торкнеться думка: «Ще мине тривога…»
І враз теплішає холодний світ.
Бо знаєш ти: є сила і у Бога,
і в твоїй вірі, що веде крізь біль і лід.

І хай сьогодні шлях його далекий,
та серце — компас, що веде назад.
Любов стоїть, як свічка біля лелекі, і з кожним днем горить сильніше стократ.
Прийде він, мила… Вистоїть, здолає,
притисне так, що стане тихо все.
Бо там, де ждуть, де люблять і чекають —
дорогу завжди серце принесе.

Євгенія18.11.25р.

2 days ago | [YT] | 7

Ev_ge_nia

Дорогий Роман!
Вітаю тебе з Днем ангела! 🕊️
Нехай твій небесний покровитель, святий Роман, оберігає тебе від усього лихого, дарує міцне здоров’я, незламний дух і тихе щастя в серці. Будь завжди таким же сильним, добрим і сонячним, як сьогодні. Любимо тебе дуже-дуже! ♥️
З Днем ангела, наш Ромчику!

2 days ago | [YT] | 10

Ev_ge_nia

Вельмишановні сержанти — незламна опора Збройних Сил України! 🇺🇦
Вітаємо вас із професійним святом, Днем сержанта!
Ви — той міцний хребет, на якому тримається наша армія: перші в бою, останні в відступі, завжди поруч із бійцем. Ваша мужність, відповідальність і людяність щодня наближають Перемогу.
Дякуємо за те, що стоїте стіною за кожного з нас!
Здоров’я вам залізного, духу незламного, янголів-охоронців пильних і швидкого повернення додому з перемогою!
Слава сержантському складу!
Слава Україні! 💙💛
Євгенія - ♥️

2 days ago | [YT] | 9

Ev_ge_nia

Нехай цей вечір огорне вас ніжним спокоєм та затишком.
Сонце вже сховалося за обрій, залишивши на небі лише відлуння своїх яскравих кольорів — від вогняного помаранчевого до глибокого фіолетового. З останніми променями дня метушня стихає, і світ занурюється в обійми вечірньої тиші.
Запаліть світло, можливо, свічку, що додасть тепла і м'якості цьому моменту. Приготуйте собі горнятко ароматного чаю чи кави. Сядьте зручно і дозвольте думкам вільно плисти.
Це ідеальний час для роздумів про день, що минув, про його маленькі перемоги та уроки. Або ж просто насолоджуйтеся моментом "тут і зараз" — без поспіху, без тривог.
Нехай вечірні години сповняться гармонією, а душа наповниться миром. Відчуйте цю атмосферу спокою, затишку та відновлення сил.
Гарного вам та спокійного вечора
17.11.25р.
Євгенія - ♥️

2 days ago | [YT] | 8

Ev_ge_nia

Просте життя

Неділя стелить тихий свій покров,
І світ в вікні, мов казка, завмирає.
Я обіймаю цю святу любов,
Якої нам найбільше бракує.

Не треба злетів, слави і зірок,
Не треба шуму, гамору і втоми.
Лиш тихий дім, обійми і дзвінок,
І щоб душа знайшла тепло удома.

Щоб слухати, як дощик шелестить,
Горнятко чаю, книга, тепла ковдра.
І знати: є той мій єдиний світ,
Де завжди ждуть, де спокій і де добре.

Щоб серце дихало повільно, на повні груди,
І щоб звучала пісня солов'я.
Яким же щастям є прості ці люди,
Яким же дивом є просте життя!
©️ Євгенія - ♥️ 16.11.25р

4 days ago | [YT] | 4

Ev_ge_nia

Коли душа сміється без упину,
І тягне небо ближче до плечей,
В очах спалахує ранкова днина —
Той ніжний блиск від щастя й теплочей.

І серце б’ється лагідно й невпинно,
Як пташка, що знайшла свій теплий дім,
Тоді в зіницях розквітає диво —
Мов подих сонця, чистий і новий.

І вже ні крок важкий, ані турбота
Не можуть душу в тіні затягти,
Бо світло, що пробуджується зсередини,
Не здатні загасити навіть сни.

То мить, коли людина сяє всім нутром,
Й очей проміння — мов її крило добром.
Євгенія Бик
10. 09. 24р.

5 days ago | [YT] | 13

Ev_ge_nia

Стою на березі думок — і хвиля дихає поволі,
немов нагадує: життя тече, хоч інколи болить.
У кожному приливі — крок вперед,
у кожному відпливі — те, що треба відпустити.

Світло торкає берег так обережно,
наче питає: «А ти сьогодні дякувала за себе?»
Життя — не в гучних кроках, а в паузах між ними,
де серце вчиться знов шукати тепло.

І поки світлина мовчить синню ранку,
я вчуся чути тишу й берегти свою душу.
Бо кожен новий день — це шанс прожити м’якіше,
і стати трохи ближче до власного «я».
©️ Євгенія - ♥️15.11.25р.

5 days ago | [YT] | 7