Ev_ge_nia

Хвилі пам’яті🌊

Через душу — мов вітер шугає…
Пролетів ураган.
Можна сподіватися… але душа відчуває та тихо сподівається.

Вірити, чекати — звичайно…
Та вірити обов’язково треба — так, обов’язково!
Іноді обіймають сумніви,
як холодна морська хвиля.

Але здалеку вогник пробиває темряву…
Хтось вірить у тебе. Так!
І сумніви поволі розсіюються,
як туман над морською гладдю.

Стою на березі моря…
Вітер шумить, наче шепіт хвиль:
«Все пройде… і буря вщухне…»
І наче дійсно так буде. 👌

Пройде…
але спогади лишаються,
як хвилі пам’яті, що тихо пестять душу. 💔
Євгенія

04.09.25р.

2 weeks ago | [YT] | 12