Фейсбук підкинув чергову фотографію із розділу "тоді і зараз". Ніколи на них не звертала увагу — завжди перелистувала далі, але цього разу зупинилася.🤔
Між цими фотографіями — 15 років. Ціле життя, цикл, епоха. І майже вічність, як на мене.🫣
15 років — це шлях становлення мене як мешканки Прикарпаття, шлях виходу із зони комфорту. Я переїхала з Півдня України на її Захід, поїхала з рідного дому — від мами і її турботи, залишила роботу і друзів. Я зробила крок у нове, невідоме життя, і, дякувати Богу, не помилилася.🥹Хоча мені було неймовірно страшно, чомусь я знала, що це правильно.😉
Я почувала себе деревинкою, яку висмикнули з коренем і пересадили далеко від рідного дому.🌳 Інша природа, інші люди, інша мова...
Так-так, мова була для мене абсолютно нова, бо мій рідний суржик від слова "взагалі" не був схожий на мову, якою розмовляють люди на Прикарпатті.🤷♀️
Я більше року плутала рондель з раскалем і ніяк не могла запам’ятати, що гаманець — це полярош, а мешта — то черевики. А коли чоловікова мама просила мене подати канцурик, я робила квадратні очі й подавала їй усе підряд — але тільки не те, що треба. 🤦♀️ А коли до нас приходила в гості чоловікова бабуся і щось захопливо розповідала, то я могла ухопити з її розповіді лише два-три слова, які могла зрозуміти. І спочатку це мене дуже турбувало.
Але йшли роки. Деревинка пустила коріння. Я прижилася у цьому світі, де колись усе було для мене невідомим і дивним. І тепер я розумію навіть діалект старого гуцула, який спустився з високої гори.🤣
І хочу сказати: ніколи не треба боятися виходити із зони комфорту і щось міняти у своєму житті, яким би важким це не здавалося на перший погляд.☝️
Дорогу долає той, хто йде. Головне — не стояти на місці. Не бійтеся змін у своєму житті — і завжди покладайтеся на Бога, бо Він один знає, як для нас краще.❤️
Привіт, дорогі друзі. Сьогодні вийшло моє перше повноцінне інтерв'ю, яке я дала своїй давній, добрій знайомій Ірині Красілич. Якщо вам буде цікаво дізнатися більше про мій життєвий шлях, то залишаю посилання на першу частину 👉 https://youtu.be/ozyovpX2fGI?si=nXMGQ...
Метелик, сіренькі крила, на руку присів спочити. І що б я не говорила Ніяк не хотів летіти. А десь тут, геть недалеко, Від вибухів зникли зорі І бачили люди пекло, І душі горіли в горі... Метелик, сіренькі крила, Обпалені чорним лихом, Розправив немов вітрила Й сидів на долоні тихо. Подякував щиро небу, Загоїв пекучі рани І знов полетів, бо треба Стрічати ясний світанок. Не впав, не завмер від болю, Хоч крила - садно криваве. Бо той, в кого в серці воля Здаватись не має права. Бо тільки незламний духом Летітиме над землею. Коли у житті розруха, Надією крила клеє. Ми всі, як метелик сірий… Не маємо права здатись. Світанку свого і миру Ми мусимо дочекатись.
Прості слова, що торкають серце. ❤️
Ці притчі нагадають, що найважливіше це, - любов, віра і доброта.
Усім дякую за те що відвідали мою онлайн трансляцію 27.06.2025 о 20:00. Спасибі за вашу підтримку.
Хто не зміг побувати на трансляції, завжди може передивитися її у записі. Вам сподобається.
Ось посилання на трансляцію 👉 https://www.youtube.com/watch?v=u6BKl...
Доброго дня друзі! Усім дякую за те що відвідали мою онлайн трансляцію 18.06.2025 о 21:00. Спасибі за вашу підтримку. Хто не зміг побувати на трансляції, завжди може передивитися її у записі. Вам сподобається. Ось посилання на трансляцію - https://www.youtube.com/watch?v=l0UFT...
Алла Василишин
Фінішує літо, добігає краю,
котиться сльозою по сухій стерні,
журавля старого в полі обіймає,
бо уже не знає — стрінуться чи ні.
Вулицями міста тихо йде, блукає,
кожен дім карбує в пам’яті своїй.
Через рік, як прийде знов, то напевно знає,
що не всі хати вціліють у напасті цій.
Літо пам’ятає вибухи і сльози,
вирви при дорозі, міни у житах,
безневинні душі в Бога на порозі,
розпач, біль і горе, і постійний страх.
Літо йде помалу, зажурившись тихо,
а колись же було — радість, щастя, сміх…
Покидає літо Україну з лихом,
а як прийде знову — чи зустріне всіх?
Фінішує літо, закидає в небо
естафету часу і пекелький вир.
Поможи нам, осінь, може, хоч у тебе
вийде вимолити в Бога Україні мир...
30.08.2025
3 months ago | [YT] | 797
View 35 replies
Алла Василишин
Фейсбук підкинув чергову фотографію із розділу "тоді і зараз". Ніколи на них не звертала увагу — завжди перелистувала далі, але цього разу зупинилася.🤔
Між цими фотографіями — 15 років. Ціле життя, цикл, епоха. І майже вічність, як на мене.🫣
15 років — це шлях становлення мене як мешканки Прикарпаття, шлях виходу із зони комфорту. Я переїхала з Півдня України на її Захід, поїхала з рідного дому — від мами і її турботи, залишила роботу і друзів. Я зробила крок у нове, невідоме життя, і, дякувати Богу, не помилилася.🥹Хоча мені було неймовірно страшно, чомусь я знала, що це правильно.😉
Я почувала себе деревинкою, яку висмикнули з коренем і пересадили далеко від рідного дому.🌳 Інша природа, інші люди, інша мова...
Так-так, мова була для мене абсолютно нова, бо мій рідний суржик від слова "взагалі" не був схожий на мову, якою розмовляють люди на Прикарпатті.🤷♀️
Я більше року плутала рондель з раскалем і ніяк не могла запам’ятати, що гаманець — це полярош, а мешта — то черевики. А коли чоловікова мама просила мене подати канцурик, я робила квадратні очі й подавала їй усе підряд — але тільки не те, що треба. 🤦♀️
А коли до нас приходила в гості чоловікова бабуся і щось захопливо розповідала, то я могла ухопити з її розповіді лише два-три слова, які могла зрозуміти. І спочатку це мене дуже турбувало.
Але йшли роки. Деревинка пустила коріння. Я прижилася у цьому світі, де колись усе було для мене невідомим і дивним. І тепер я розумію навіть діалект старого гуцула, який спустився з високої гори.🤣
І хочу сказати: ніколи не треба боятися виходити із зони комфорту і щось міняти у своєму житті, яким би важким це не здавалося на перший погляд.☝️
Дорогу долає той, хто йде.
Головне — не стояти на місці.
Не бійтеся змін у своєму житті — і завжди покладайтеся на Бога, бо Він один знає, як для нас краще.❤️
4 months ago | [YT] | 683
View 35 replies
Алла Василишин
Дорогі друзі! Вийшла друга частина нашого ефіру з Іринкою Красілич. У якому ми поговорили про поезію, творчий шлях і загалом про моє життя.
Переглянути можете тут 👉 https://m.youtube.com/watch?v=wkCkye7...
4 months ago (edited) | [YT] | 398
View 3 replies
Алла Василишин
Привіт, дорогі друзі. Сьогодні вийшло моє перше повноцінне інтерв'ю, яке я дала своїй давній, добрій знайомій Ірині Красілич. Якщо вам буде цікаво дізнатися більше про мій життєвий шлях, то залишаю посилання на першу частину 👉 https://youtu.be/ozyovpX2fGI?si=nXMGQ...
Гарного перегляду.
4 months ago (edited) | [YT] | 547
View 10 replies
Алла Василишин
Метелик, сіренькі крила,
на руку присів спочити.
І що б я не говорила
Ніяк не хотів летіти.
А десь тут, геть недалеко,
Від вибухів зникли зорі
І бачили люди пекло,
І душі горіли в горі...
Метелик, сіренькі крила,
Обпалені чорним лихом,
Розправив немов вітрила
Й сидів на долоні тихо.
Подякував щиро небу,
Загоїв пекучі рани
І знов полетів, бо треба
Стрічати ясний світанок.
Не впав, не завмер від болю,
Хоч крила - садно криваве.
Бо той, в кого в серці воля
Здаватись не має права.
Бо тільки незламний духом
Летітиме над землею.
Коли у житті розруха,
Надією крила клеє.
Ми всі, як метелик сірий…
Не маємо права здатись.
Світанку свого і миру
Ми мусимо дочекатись.
Алла Василишин
04.07.2025
5 months ago | [YT] | 456
View 17 replies
Алла Василишин
Прості слова, що торкають серце. ❤️
Ці притчі нагадають, що найважливіше це, - любов, віра і доброта.
Усім дякую за те що відвідали мою онлайн трансляцію 27.06.2025 о 20:00. Спасибі за вашу підтримку.
Хто не зміг побувати на трансляції, завжди може передивитися її у записі. Вам сподобається.
Ось посилання на трансляцію 👉 https://www.youtube.com/watch?v=u6BKl...
5 months ago (edited) | [YT] | 447
View 19 replies
Алла Василишин
Доброго дня друзі! Усім дякую за те що відвідали мою онлайн трансляцію 18.06.2025 о 21:00. Спасибі за вашу підтримку.
Хто не зміг побувати на трансляції, завжди може передивитися її у записі. Вам сподобається.
Ось посилання на трансляцію - https://www.youtube.com/watch?v=l0UFT...
6 months ago (edited) | [YT] | 741
View 14 replies
Алла Василишин
Пробач, рідненька, що сварюсь на тебе,
І "лекції читаю" безупину...
Якби могла, то прихилила б небо
Для тебе, дорога моя дитино.
Пробач, що дуже часто научаю,
Розказую про те, як треба жити...
Я просто світ цей трохи краще знаю,
Він може дуже гірко обдурити.
Ти не сердись лише, прошУ, будь ласка.
Я хочу, щоб безпечно ти ступала,
Там де життя тобі готує пастку.
Там, де сама я, не один раз впала.
Дружи з добром і мудрістю земною,
І дякуй за усе, що маєш, Богу.
Май власну думку, завжди будь собою.
Цінуй себе, знайди свою дорогу.
Ніхто тобі нічого не повинен,
Ні дружби, ні любові, ні відплати
І всі твої недоліки й провини
Це шлях до змін, вчись аналізувати.
Пробач, рідненька, що сварюсь на тебе,
І "лекції читаю» безупину...
Якби могла, то прихилила б небо
Для тебе, дорога моя дитино.
Алла Василишин
03.06.2025
6 months ago | [YT] | 1,087
View 52 replies
Алла Василишин
Ну ось і ЛІТО!!!☀️
Нехай воно буде теплим, сонячним
і спокійним для усіх українців.💕
6 months ago | [YT] | 1,206
View 51 replies
Алла Василишин
Я чекаю на...літо
(досить в лютому жити),
На ромашки у полі,
На бажання радіти.
Я на сонце чекаю
Бо дощить і морозить.
І по серцю стікають
Болем змучені сльози.
Я чекаю на...спокій
для душі, що втомилась.
У війні цій, жорстокій
Геть вона розболілась.
Я чекаю на... слово
(найдорожче з усього)
Що війна закінчилась.
Слово це - перемога.
Я на диво чекаю,
ЗСУ, поміч Божу....
Я надію плекаю
Й не чекати, НЕ можу!
Алла Василишин
20.03.2023
6 months ago | [YT] | 687
View 28 replies
Load more