Ну так, вцілому, ми всі так чи інакше прагнемо бути щасливими і жити в спокої але, як це не парадоксально, вся повнота і «смак» життя розкривається саме в стражданнях, болі і страху, тих станах, в яких розум проявляється мінімально або взагалі ніяк.
Але, знову але, витримати життя в його «чистому» вигляді спроможний не кожний з нас, і то, дуже короткий проміжок часу. Це як удар током. Переважну більшість часу свого життя ми тільки захищаємось від життя. Не важливо як це виглядає, як успішний успіх чи як невдачна невдача, це все призводить до одного й того ж самого, до захисту від життя.
Ми лише фантазуємо про те, що ми живемо, але це лише захист, тобто, імітація того, що невідомо.
Дитинство – місце, де народжуються смисли. Іноді ми впадаємо в дитинство, або взагалі з нього не виходимо. Нам потрібний сенс. Ми його шукаємо. Якщо у мене дорослого, є контакт зі своєю дитячою душею, то проблем із сенсом немає, тоді є інтерес, натхнення, творчість тощо. Якщо ні – то… це може тривати нескінченно.
Герой - це той, хто цілковито приймає буденність і живе нею, тим самим цілковито розділяючи вищий задум життя, яким воно є само по собі. Не можна назвати героєм того, хто чинить супротив життю і намагається його змінити. Особисто я назвав би цих людей зануреними у гнів, тобто, люди, які у відчаї від нестачі духу.
Правду від брехні дуже важко відрізнити на перший погляд бо вони майже ідентичні, так само як люди не відрізняють образи Христа і Антихриста. Різниця лише у варіантності. Правда не пропонує тобі жодного варіанту, натомість брехня пропонує такий, який ти хочеш. І це підкуповує людей.
Навіть найсильніший Герой не зможе перемогти свою власну Долю.
Герой - це шлях відкриття в собі неймовірної сили Духу через страждання від свідомої спокути своїх злочинів, які ти здійснив в пориві гніву. Гнів - це зворотня сторона сили Духу, це коли ти хочеш бути сильним але ти не є сильний. Шлях героя - це шлях переродження. Але усвідомлений і спокутуваний гнів веде до відкриття сили Духу. Шлях героя - це шлях Христа, ти обовʼязково помреш від численних рук слабких духом людей, бо вони бояться твоєї сили і заздрять тобі, вони проклинають тебе і ненавидять бо ти сильний Духом, а вони слабкі, вони піддались Гніву і залишились в ньому.
Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Так само як на людину безальтернативно діють закони фізики, так само на неї безальтернативно діють і закони Душі. Так само як і з законами фізики, порушення законів Душі призводить до болю, травм, каліцтва та смерті. Ці закони ідентичні, різниця лише у назві обʼєктів про які йде мова.
Вам ніколи не вдасться їх обійти, ні за яких умов.
Якщо ви не бажаєте вивчати закони та розуміти їх дію та наслідки, ну то хто вам тоді винен?!
Тому, в цій метафорі психолог займає місце умовного адвоката, який може трактувати вам що буде, якщо ви зробите та, як ви задумали, чи що вам буде за те, що ви вже зробили.
Пацієнти часто (та практично весь час) скаржаться що вони не розуміють як працює аналіз, звісно ж проявляючи в цьому вигляді свій гнів по відношенню до аналітика і демонструючи своє небажання щось робити в аналізі через образу і відчай від стосунків із батьком, але… але як можна пояснити як працює аналіз якщо він працює так само як і все навкруги?! Вийшов на вулицю під дощем без парасольки - будеш мокрим і можеш захворіти запаленням легень. Полежав довго на пляжі під сонцем - отримаєш опіки. Працюєш купу часу на роботі заради грошей - не буде сімʼї. Вдарив когось - готуйся до удару у відповідь. Заліз високо на гору - там мало кисню, холодно і ти там один. Кинув камінь вгору - він обовʼязково впаде вниз. І тд і тп.
В моєму особистому розумінніі, нерозуміння таких простих речей говорить лише про те, що тобі абсолютно все одно на себе.
Все одно все зводиться до стосунків взагалі та до стосунків із конкретними людьми.
Якщо ти вирішив стати кимось, наприклад, психологом, то це навряд через те, що ти хочеш «лікувати інших людей», і не через те, що ти сам хочеш вилікувати себе, це дуже зворушливий міф про психологів, і це взагалі не має відношення до психології. Просто якось ти відчув щось таке, що тебе «сколихнуло», що дало тобі відчуття сили і волі, і оце от щось, воно якось повʼязалось можливо із конкретною людиною, яка була психологом чи «психологом по життю», чи ти прочитав щось у книжці, чи почув десь це слово, це не важливо, важливо тут те, що воно оформилось у «стати психологом» вміщуючи в собі насправді зовсім інші почуття і відчуття.
Це про стосунки. Коли тобі говорять, що треба рятувати планету бо це наш ДІМ, в якому живуть НАШІ ДІТИ, то зрозуміло, що мова йде зовсім не про рятування екології, а про відчуття небезпеки для образу ДИТИНИ тієї людини, яка збирається рятувати природу, через втрату відчуття безпеки в цьому світі, немов тебе вигнали з дому (втратив глибинний звʼязок із мамою).
Так, звісно, набагато легше сказати просто що тобі страшно вже не відчувати в собі дитяче бачення світу, легке і неймовірне глибоке (воно дійсно глибше за доросле), але… натомість, ти говориш про рятування всього світу. Звісно ж це твій світ зруйновано.
Так само можна сказати прямо що тобі подобається хтось або щось і не ставати психологом, не здобувати професію, яка насправді може бути тобі не цікавою, бо цікаве тобі тут ХТО або ЩО, що асоціюється із психологією, а не сама психологія.
І ось так ми живемо, опановуємо професії, стаємо кимось, а воно таке все далеке від всього лише пари слів що ти не сказав і миті відчуттів, що ти побоявся вивести назовні.
Аналіз, принаймні, в моєму виконанні, це не про те, що написано в книжці кимось чи сказано з розумним виразом обличчя, це про твоє життя. Це про те «як ти зараз?», «навіщо тобі дитина?»і можливо найскладніше питання «чого ти хочеш?». Це про те, що з тобою зараз. Це неймовірно важке питання «що з тобою зараз?» бо якщо відповісти на нього, то можна зрозуміти все своє життя. Я бачу аналіз саме як життя, а не дослідження життя, створення життя, трансформація і тд. Ні, саме як життя, незмінне, неподільне, вічне і непізнаване, яке можливо лише тільки жити. Бути щасливим може абсолютно кожна людина тільки тому що вона людина. Це така сама природня якість як дихання - якщо його нема, то ти мертвий. Любов, ніжність, зло, розуміння, медитація - це все природні якості людини. Але чи можеш ти щиро відповісти на питання, які ти собі ставиш? Тим паче, що відповіді на них ти вже давно сам собі дав. Оце аналіз. Якщо ти на задаєш питання і не бачиш власних відповідей - ти будеш страждати. Не важливо як саме ти прикидаєшся живим і щасливим, ти сам будеш завжди знати правду про себе, що ти нещасний. Інші теж це прекрасно бачать. Аналіз - це про шлях відкриття життя в собі, про духовне народження бо поки ти не «пробудився» ти духовно мертвий, а значить - ти поза життям.
Немає поганих людей чи хороших, це розділення є вигадкою. Є лише щось, що ти не приймаєш в самому собі і це може як погане, так і добре. Все, що є в природі людини є і в тобі. Абсолютно все. Ти не вийняток з правил. Ти такий самий як і всі інші, дивлячись на яких, ти вважаєш що ти не такий.
Так чи інакше, ти все одно будеш змушений тримати всі свої думки при собі бо, елементарно, шанси на те, що ти знайдеш в своєму житті хоча б одну людину, яка буде здатна вислухати тебе, прямують до нуля.
Психолог Максим Стефаненко
Психолог Максим Стефаненко
Ну так, вцілому, ми всі так чи інакше прагнемо бути щасливими і жити в спокої але, як це не парадоксально, вся повнота і «смак» життя розкривається саме в стражданнях, болі і страху, тих станах, в яких розум проявляється мінімально або взагалі ніяк.
Але, знову але, витримати життя в його «чистому» вигляді спроможний не кожний з нас, і то, дуже короткий проміжок часу.
Це як удар током.
Переважну більшість часу свого життя ми тільки захищаємось від життя. Не важливо як це виглядає, як успішний успіх чи як невдачна невдача, це все призводить до одного й того ж самого, до захисту від життя.
Ми лише фантазуємо про те, що ми живемо, але це лише захист, тобто, імітація того, що невідомо.
21 hours ago | [YT] | 1
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Дитинство – місце, де народжуються смисли. Іноді ми впадаємо в дитинство, або взагалі з нього не виходимо. Нам потрібний сенс. Ми його шукаємо. Якщо у мене дорослого, є контакт зі своєю дитячою душею, то проблем із сенсом немає, тоді є інтерес, натхнення, творчість тощо. Якщо ні – то… це може тривати нескінченно.
2 days ago | [YT] | 0
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Герой - це той, хто цілковито приймає буденність і живе нею, тим самим цілковито розділяючи вищий задум життя, яким воно є само по собі.
Не можна назвати героєм того, хто чинить супротив життю і намагається його змінити.
Особисто я назвав би цих людей зануреними у гнів, тобто, люди, які у відчаї від нестачі духу.
Правду від брехні дуже важко відрізнити на перший погляд бо вони майже ідентичні, так само як люди не відрізняють образи Христа і Антихриста.
Різниця лише у варіантності. Правда не пропонує тобі жодного варіанту, натомість брехня пропонує такий, який ти хочеш. І це підкуповує людей.
2 days ago | [YT] | 1
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Навіть найсильніший Герой не зможе перемогти свою власну Долю.
Герой - це шлях відкриття в собі неймовірної сили Духу через страждання від свідомої спокути своїх злочинів, які ти здійснив в пориві гніву.
Гнів - це зворотня сторона сили Духу, це коли ти хочеш бути сильним але ти не є сильний.
Шлях героя - це шлях переродження.
Але усвідомлений і спокутуваний гнів веде до відкриття сили Духу.
Шлях героя - це шлях Христа, ти обовʼязково помреш від численних рук слабких духом людей, бо вони бояться твоєї сили і заздрять тобі, вони проклинають тебе і ненавидять бо ти сильний Духом, а вони слабкі, вони піддались Гніву і залишились в ньому.
#герой #доля #дух #заздрість #меншовартість #Христос #переродження #аналітичнапсихологія #аналіз #аналітик #психолог #психотерапія #психотерапевт #філософія #філософ
2 days ago | [YT] | 0
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Так само як на людину безальтернативно діють закони фізики, так само на неї безальтернативно діють і закони Душі.
Так само як і з законами фізики, порушення законів Душі призводить до болю, травм, каліцтва та смерті.
Ці закони ідентичні, різниця лише у назві обʼєктів про які йде мова.
Вам ніколи не вдасться їх обійти, ні за яких умов.
Якщо ви не бажаєте вивчати закони та розуміти їх дію та наслідки, ну то хто вам тоді винен?!
Тому, в цій метафорі психолог займає місце умовного адвоката, який може трактувати вам що буде, якщо ви зробите та, як ви задумали, чи що вам буде за те, що ви вже зробили.
Пацієнти часто (та практично весь час) скаржаться що вони не розуміють як працює аналіз, звісно ж проявляючи в цьому вигляді свій гнів по відношенню до аналітика і демонструючи своє небажання щось робити в аналізі через образу і відчай від стосунків із батьком, але… але як можна пояснити як працює аналіз якщо він працює так само як і все навкруги?!
Вийшов на вулицю під дощем без парасольки - будеш мокрим і можеш захворіти запаленням легень.
Полежав довго на пляжі під сонцем - отримаєш опіки.
Працюєш купу часу на роботі заради грошей - не буде сімʼї.
Вдарив когось - готуйся до удару у відповідь.
Заліз високо на гору - там мало кисню, холодно і ти там один.
Кинув камінь вгору - він обовʼязково впаде вниз.
І тд і тп.
В моєму особистому розумінніі, нерозуміння таких простих речей говорить лише про те, що тобі абсолютно все одно на себе.
#аналітичнапсихологія #аналіз #аналітик #психолог #психотерапія #психотерапевт #філософія #філософ
3 days ago | [YT] | 0
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Все одно все зводиться до стосунків взагалі та до стосунків із конкретними людьми.
Якщо ти вирішив стати кимось, наприклад, психологом, то це навряд через те, що ти хочеш «лікувати інших людей», і не через те, що ти сам хочеш вилікувати себе, це дуже зворушливий міф про психологів, і це взагалі не має відношення до психології.
Просто якось ти відчув щось таке, що тебе «сколихнуло», що дало тобі відчуття сили і волі, і оце от щось, воно якось повʼязалось можливо із конкретною людиною, яка була психологом чи «психологом по життю», чи ти прочитав щось у книжці, чи почув десь це слово, це не важливо, важливо тут те, що воно оформилось у «стати психологом» вміщуючи в собі насправді зовсім інші почуття і відчуття.
Це про стосунки.
Коли тобі говорять, що треба рятувати планету бо це наш ДІМ, в якому живуть НАШІ ДІТИ, то зрозуміло, що мова йде зовсім не про рятування екології, а про відчуття небезпеки для образу ДИТИНИ тієї людини, яка збирається рятувати природу, через втрату відчуття безпеки в цьому світі, немов тебе вигнали з дому (втратив глибинний звʼязок із мамою).
Так, звісно, набагато легше сказати просто що тобі страшно вже не відчувати в собі дитяче бачення світу, легке і неймовірне глибоке (воно дійсно глибше за доросле), але… натомість, ти говориш про рятування всього світу.
Звісно ж це твій світ зруйновано.
Так само можна сказати прямо що тобі подобається хтось або щось і не ставати психологом, не здобувати професію, яка насправді може бути тобі не цікавою, бо цікаве тобі тут ХТО або ЩО, що асоціюється із психологією, а не сама психологія.
І ось так ми живемо, опановуємо професії, стаємо кимось, а воно таке все далеке від всього лише пари слів що ти не сказав і миті відчуттів, що ти побоявся вивести назовні.
4 days ago | [YT] | 1
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Жінки бояться стати (бути) тупою, некрасивою і старою (не фертільною) . Тому для них головне - я хочу.
Чоловіки бояться стати (бути) тупим, слабким і старим (немічним).
Тому для них головне - я можу.
4 days ago | [YT] | 0
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Аналіз, принаймні, в моєму виконанні, це не про те, що написано в книжці кимось чи сказано з розумним виразом обличчя, це про твоє життя.
Це про те «як ти зараз?», «навіщо тобі дитина?»і можливо найскладніше питання «чого ти хочеш?».
Це про те, що з тобою зараз.
Це неймовірно важке питання «що з тобою зараз?» бо якщо відповісти на нього, то можна зрозуміти все своє життя.
Я бачу аналіз саме як життя, а не дослідження життя, створення життя, трансформація і тд. Ні, саме як життя, незмінне, неподільне, вічне і непізнаване, яке можливо лише тільки жити.
Бути щасливим може абсолютно кожна людина тільки тому що вона людина. Це така сама природня якість як дихання - якщо його нема, то ти мертвий. Любов, ніжність, зло, розуміння, медитація - це все природні якості людини.
Але чи можеш ти щиро відповісти на питання, які ти собі ставиш? Тим паче, що відповіді на них ти вже давно сам собі дав.
Оце аналіз.
Якщо ти на задаєш питання і не бачиш власних відповідей - ти будеш страждати.
Не важливо як саме ти прикидаєшся живим і щасливим, ти сам будеш завжди знати правду про себе, що ти нещасний. Інші теж це прекрасно бачать.
Аналіз - це про шлях відкриття життя в собі, про духовне народження бо поки ти не «пробудився» ти духовно мертвий, а значить - ти поза життям.
#аналітичнапсихологія #аналіз #аналітик #психолог #психотерапія #психотерапевт #філософія #філософ
4 days ago | [YT] | 0
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Немає поганих людей чи хороших, це розділення є вигадкою.
Є лише щось, що ти не приймаєш в самому собі і це може як погане, так і добре.
Все, що є в природі людини є і в тобі. Абсолютно все.
Ти не вийняток з правил. Ти такий самий як і всі інші, дивлячись на яких, ти вважаєш що ти не такий.
5 days ago | [YT] | 1
View 0 replies
Психолог Максим Стефаненко
Так чи інакше, ти все одно будеш змушений тримати всі свої думки при собі бо, елементарно, шанси на те, що ти знайдеш в своєму житті хоча б одну людину, яка буде здатна вислухати тебе, прямують до нуля.
5 days ago | [YT] | 0
View 0 replies
Load more