Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Нарешті зустрілись!))

Друзі, пишіть хто з мого каналу дивиться ‪@halandzovskyi‬ та знає ‪@Serhii_Pekh‬?

Скоро щось зробимо спільне для ВАС.

Ваша Інспектор Права.

3 months ago | [YT] | 231

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Друзі, сьогодні, о 14.00 на каналі Морського юриста Миколи Гольбіна ми дамо відповіді на всі запитання щодо Розшуку ТЦК, які вас хвилюють та способи самодопомоги. А, головне, ви почуєте деталі, які досі ще не обговорювались.
Чекаємо вас!

https://youtu.be/quI-55zXFM0?si=U_y0p...

5 months ago | [YT] | 24

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

❗️Судді стали активніше застосовувати норму про обовʼязок повідомити про розгляд справи не пізніше ніж за три дні.

До того, як я записала своє відео, присвячене цьому юридичному нюансу, були лише поодинокі випадки застосування відповідних висновків Верховного Суду по справах ТЦК, але відео вийшло досить популярним і отримало дуже багато поширень. Знаю, що судді теж дивляться мій канал, тож, ймовірно, мої юридичні розʼяснення все-таки мають певний вплив на формування правильної правової позиції. Посилання на відео: https://youtu.be/t2R5khWfql8

До чого був цей ліричний вступ? А до того, що зараз саме такої позитивної практики різко побільшало, та ще й на рівні апеляційних інстанцій.

ℹ️Ось вам декілька прикладів:

⚖️Другий апеляційний адміністративний суд по справі № 635/2414/25 від 27 травня 2025 року встановив, що “протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийняті в один день 20.03.2025”… Зазначені обставини свідчать про відсутність у позивача достатнього часу для підготовки пояснень до розгляду справи про адміністративне правопорушення, ознайомлення з матеріалами справи, реалізації права на правову допомогу.”

⚖️Пʼятий апеляційний адміністративний суд по справі № 511/483/25 від 13 травня 2025 року застосував аналогію закону та дійшов висновку, що ст. 277-2 КУпАП повинна застосовуватись й у разі розгляду справи ТЦК: “враховуючи те, що норми КУпАП не містять положень про повідомлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності про розгляд справи уповноваженим органом державної влади, а також мінімального строку на підготовку особи до розгляду справи та реалізації права на захист, колегія суддів вважає за можливе застосувати норму статті 277-2 КУпАП за аналогією закону до спірних правовідносин щодо строків повідомлення про розгляд справи районним ТЦК.”

Цей же суд зазначив, що “позивач отримав протокол про вчинення адміністративного правопорушення 03.02.2025. Вказаний протокол містив повідомлення про розгляд справи 03.02.2025 о 17:50 год., тобто в той самий день. Відтак, відповідачем не забезпечено завчасне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення”.

🔗Постанова Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 635/2414/25 від 27 травня 2025 р: reyestr.court.gov.ua/Review/127665244
🔗Постанова Пʼятого апеляційного адміністративного суду по справі № 511/483/25 від 13 травня 2025 року: reyestr.court.gov.ua/Review/127341176

5 months ago | [YT] | 379

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX не відноситься до законів про оборону, мобілізацію та моб.підготовку, можна не проходити ВЛК обмежено придатним і штрафу не буде?

Бачила декілька коментарів з подібним змістом до відео https://youtu.be/cl0Q9BOqKL0?si=8AC5T..., тож відповім.

З точки зору законодавчої техніки ці зміни викладені непослідовно, але високої якості від людей, які дуже далекі від права та засідають у Верховній Раді, очікувати не варто.

Однак, якщо будете оскаржувати штраф чи намагатись знятись з розшуку, то суддю цим аргументом ви не переконаєте.

НЕ НАЗВА закону визначає юридичну силу правової норми, а сам ЗАКОН як нормативно-правовий акт, а також ЗМІСТ цієї норми.

Приймати закони - це конституційні повноваження Верховної Ради (пункт 3 частини 85 КУ) й Конституція України не містить обмежень щодо необхідності викладення норм щодо мобілізації виключно в одному законі, чи в законі з якоюсь конкретною назвою.
Є обмеження щодо інших сфер правового регулювання. Наприклад, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ч. 2 ст. 95 КУ).

Що стосується відносин з мобілізації, то, повторюсь, Конституція таких обмежень не встановлює, тому аргумент про те, що норма міститься не в законі про мобілізацію, а в іншому законі, не спрацює у суді. Законодавство про мобілізацію - це не один закон, а багато численних нормативно-правових актів, а також окремих норм, і така система законодавства характерна для більшості його галузей / підгалузей / інститутів.

5 months ago (edited) | [YT] | 275

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Посольство / консульство України - це НЕ територія України

Багато запитань / коментарів щодо цього було до попереднього відео, у якому я, з юридичної точки зору, пояснювала чи може посол України у Великій Британії, Валерій Залужний балотуватись в Президенти України. https://youtu.be/WL7PBNPBDOM

Немає жодного міжнародного договору, стороною якого є Україна, який би встановлював, що територія посольства / консульства - це територія держави, яку представляє це посольство / консульство. Це стосується не лише України, а й всіх чи більшості інших держав світу.

Показовою у цьому випадку є ч.1 ст. 21 Віденської конвенції про дипломатичні відносини, де зазначено, що держава перебування повинна сприяти акредитуючій державі у придбанні на СВОЇЙ території, відповідно до своїх законів, приміщень, необхідних для її представництва, або надати допомогу акредитуючій державі в отриманні приміщень будь-яким іншим способом.

Збити з пантелику може те, що дипломатична установа має право встановлювати на будинку Державний герб України та піднімати Державний прапор, а також положення про дипломатичні імунітети, про посилений режим охорони дипломатичної установи.

Таким чином, дипломати України, які знаходяться, працюють та / або проживають на території відповідних посольств / консульств, не проживають на території України. Однак, положеннями Виборчого кодексу України встановлена фікція, що проживання в Україні для права бути кандидатом на пост Президента України включає в себе і перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України.

9 months ago | [YT] | 287

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Друзі, НАС вже 40.000 на каналі.
Дякую КОЖНОМУ!!!
З радістю для ВАС буду й надалі творити, діяти, допомагати.

Ваша Інспектор Права.

9 months ago | [YT] | 588

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Примітка до ст. 210 КУпАП, дух права та чи дійсно це смішно?

В коментарях до останнього відео на Youtube знайшла пару таких думок: “ще не чули про дух права... смішно” або “що за духи такі зʼявилися?”.

Хто дивився відео, міг звернути увагу на те, що я говорила про дух права в контексті примітки до ст. 210 КУпАП та формалізму судового рішення, яке було прийнято не на користь громадянина.

Ці коментарі мене не дивують, тому що, про дух права або дух закону і букву закону як противагу йому можуть знати ті, хто вчилися на юридичному факультеті, і вчилися насправді!!! А варто було б знати багатьом про це і особливо тим, хто при владі.

Звідки взявся цей “дух закону”? Справа в тому, що був такий Шарль Луї де Монтеск’є та його політико-правовий трактат «Про дух законів», який був заборонений Римсько-католицькою церквою та попри це зміг набути всесвітнього поширення та визнання. Власне те, що майже в усіх цивілізованих країнах є три гілки влади - це внесок Монтеск’є.

Чому Примітка до ст. 210 КУпАП про дух права? Тому що це про справедливість. Яка мета? Мета - добро. Пробачити вже ту людину за якесь порушення та звільнити від відповідальності, але буква закону інколи безжалісна та бездушна, тобто без урахування ідеальної мети та моральних принципів щодо людини, тому і маємо інколи такі позиції суддів. Головне, щоб такі позиції були не на рівні ВС та КСУ, судді яких якраз добре знають, що таке дух закону, але це вже на їх совісті.

Ваша Інспектор Права.

10 months ago (edited) | [YT] | 361

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Вітаю з наступаючим Різдвом Христовим!

Друзі, і трохи про нормативно-правове регулювання святкування Різдва відповідно до законодавства України.

У статті 73 Кодексу Законів про працю України визначено, що 25 грудня - це Різдво Христове, яке є релігійним святом та святковим днем.

До змін, які були прийняті Законом № 3258-IX від 14 липня 2023 року, у вказаному Кодексі Різдво Христове святкувалось два рази: як 25 грудня, так і 7 січня. Вказані дати визначались як святкові.

Однак, згідно ч.6 ст. 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", у період дії воєнного стану стаття 73 Кодексу Законів про працю України не застосовується, отже і в цьому році вихідного у Різдво не буде.

🎄Цікаво, як та коли ви святкуєте Різдво, якщо святкуєте?)

10 months ago | [YT] | 365

Інспектор Права - Юрист Вікторія Драпайло

Вітаю всіх чоловіків та жінок, які служать, всіх, хто відслужив, всіх, хто має відношення до ЗСУ взагалі.

Здоровʼя та сил вам! І юридично побажаю, щоб всі ваші правомірні очікування зустріли справедливість!

З Днем Збройних Сил України!

11 months ago | [YT] | 271