Вірші сучасності. Лана Александрова

На дивані, мов на троні, в капцях і в халаті,
Пише тітка у Ютубі... не прибрано в хаті.
Пальці тицяють у клаву, мізки — на нулі,
Вона "геній" всіх питань, ЕксПерд на Землі.




«Тут не так ти подивилась! Там не те сказала!
І чому це ти на фото губи підкачала?»
А сама з обличчям кислим,скривленим від люті
Ходить , наче вона з'їла кілограми ртуті..




"Шо за суржик! От брехуха!" пише тітка скоро,
Й витріщає свої очі, наче в неї морок.
Наче демон оселився в голові у неї,
Всі їй в світі заважають: блогери, євреї,



Тарологи і провидці,влада й депутати,
І на всіх їй конче треба словами насрати.
Капа з її рота слина на клавіатуру:
" Що ви слухаєте-пише, людоньки, цю дуру?"



Я сама гадати можу, можу й керувати!
Треба вам мене у владу скоріше обрати!"
Проте люди чомусь тітку слухати не хочуть,
Не читають писанину, іноді регочуть..



Бо вона не розуміє, що смердить паскудно,
З її рота гівно ллється та ще привселюдно...
Й немає в неї думки, мудрості ні грама,
ЇЇ слухати не хоче навіть власна мама..




А на кухні таргани зі сміху вмирають,
Коли чують її сварку, по кутках тікають..
Наче демони ту тітку по світі волочуть,
Таке меле, що й таргани слухати не хочуть




Вона думає, що геній,й є в неї талант..
Та в житті вона нікчема, а не діамант.
Щоб про себе заявити, по Ютубах ходить,
Та життя її нікчемне повз неї проходить...





Ось такі є досі люди, хейтерами звуть..
В них у грудях закипає до успішних лють...
Дам пораду, як що вийде вам десь з нею стрітись,
То тікайте чим скоріше, щоб не заразитись..



Хай жере їх власна карма і власна смердота..
Хай їм голуби нагадять до їхнього рота...
Зі своїм чортом хай самі живуть у тривозі,
А нам з вами, добрим людям , і цим не по дорозі.

3 weeks ago | [YT] | 82

Вірші сучасності. Лана Александрова

Чуешь…., как в воздухе запахло летом?!
А на другом конце земли — жарко.
И радость льётся в душу светом,
Всё, что утеряно-всё не жалко.
А хочешь, сниму твою усталость
Своею силой? Дана немногим.
Тебе лишь надо такую малость:
Брать оберегом в свои дороги.
А хочешь..желания? Все и сразу!
Чтоб свет зажёгся в глазах… любимых.
Здесь не царит холодный разум -
Не осуждают нигде счастливых.

Глаза закрою. Вдыхаю лето.
Мы в разных песнях и в разных сказках.
С тобою рядом блуждаю где-то…
Мечту рисуя лишь в ярких красках.

3 weeks ago | [YT] | 198

Вірші сучасності. Лана Александрова

Першого вересня вся школярі,
Учні, студенти, усі, хто навчається,
В різних куточках планети Землі
Гарно й врочисто на свято вдагяється!
Рік починається, нумо, до знань!
Хоч ця дорога терниста буває,
Нею ідуть дітлахи без вагань,
Легких доріг у навчанні немає.
Той, хто себе вміє перемогти,
Той до вершин зможе згодом піднятись.
Треба лиш вперто іти до мети,
Не відступати і не зупинятись

3 weeks ago | [YT] | 72

Вірші сучасності. Лана Александрова

Ляльки, пупсик, кіт в чоботях -
Всіх на полку я знесла.
Я пішла ж бо на роботу,
В школу я тепер пішла.

Буду там уроки вчити,
Здобувать нові знання,
Неуком не можна жити,
Буду добре вчитись я.

А коли прийду додому,
Розповім усе лялькам,
Навіть котику старому
Почитати трошки дам.

Буду вчити їх писати,
Час для цього я знайду,
Їм лишилось почекати,
До з школи я прийду.

3 weeks ago | [YT] | 42

Вірші сучасності. Лана Александрова

Я сьогодні встала зранку:
Одяглась у вишиванку,
Котика, що звуть «Метелик»
Запихаю у портфелик,
Бо сьогодні йду до школи.
Котик там не був ніколи,
Тож, мабуть, боїться дуже-
Бо кричить пухнастий друже!
Мама вийшла:»Сміхота!
Ну -мо, доню, кинь кота!
Не піде ж бо він до школи,
Бо не вчився там ніколи.»
Отже, я прийшла сама:
Котик під столом дріма
І мене мабуть чекає,
Бо нічого він не знає.
Я вього скоріш навчуся
і з пухнастим поділюся!
Будем з ним читати книжку
«Як зловити товсту мишку!»

3 weeks ago | [YT] | 66

Вірші сучасності. Лана Александрова

Три місяці зими


Три місяці — браття у мами Зими
В дорогу збирали вітрильник казковий.
«На землю підемо по черзі всі ми»,
— Промову сказав той, що Грудень суворий.

«Я старший, тому і найпершим піду,
Прикрию все ковдрою білою чисто,
Морозом малюнки на вікнах зведу,
Дерева прикрашу сріблястим намистом.

А владі моїй день останній настане —
Засяють гірлянди вогнями навкруг,
І свято веселе салютами гряне,
І рік Новий в дім увійде, наче друг».

«Тоді мєї влади настане вже час», —
Всміхається Січень, сніги в міх складає.
«Хай люблять не всі, та я тішу всіх вас,
Свята і розваги для всіх зберігаю.

Бо я і Різдво, і Хрещення святе
Несу, додаючи морозів крутих,
В полонці вода крижана не цвіте —
Купаються люди у водах святих.

А далі розважитись нам всім пора
В сніжки, або з гірки, мов вихор, летіти
На лижах нестися, як мала дітвора,
Й радіють усі: і дорослі, і діти

Узимку так радісно щастям ділитись.
І сніжную бабу зліпить у дворі
І чаю гарячого потім напитись,
Й на килимі гратись в вечірній порі.

Та час мій, на жаль, дуже швидко минає,
І я віддаю владу Лютому-брату,
Хурделиця танці свої затіває,
Щоб снігом доріжки кругом замітати».

Мороз стає крепше,стає більш жорстокий,
"Не любить ні пташка його, ні тварина"-
Всміхнувся ледь, Лютий, браток синьоокий-
Та все ж я Зими також люба дитина..

«Не солодко буде, тримайтесь щосили..
Та з весною зустріч не дуже люблю.
І щоб мене люди не надто сварили
Я сонечним трішки день інший зроблю».

Таку нещодавно я чула розмову ,
Як Зимні сини розмовляли таємно...
І хочу вам всім розказати казкову,
Історію .Бо чула все не даремно

Я стільки про місяці зимні дізналась,
І зиму всім серцем люблю я з тих пір.
У казці цій щира любов заховалась,
Що лагідно входить у кожен наш двір.

18.01.26

1 month ago | [YT] | 69

Вірші сучасності. Лана Александрова

Я бы хотела встретиться с тобой ..там..
Разлетевшись на мириады земных лет.
И морским приливом упасть к ногам,
Поцелуем волны стирая твой след.

Ты — песчаный брег у Ирландских вод,
Я? Я морской холодный прибой.
Место встречи — всегда где брезжит восход,
Апогей: там где берег лижет волной.
И шептала бы я по вечерам
О любви… о счастье….обещая нам рай…
Мне бы встретится с тобой …там…
Удержи меня ..Не отпускай…

2020 рік

1 month ago | [YT] | 166

Вірші сучасності. Лана Александрова

Лебеді над морем.
Ноги у піску.
Чорне та червоне
У собі несу.
Думка полетіла.
Зупинись! Стривай!
Все, як я хотіла.
Вересневий рай..
У моїм волоссі
Засина зоря.
Ранок. Море. Осінь.
Хвилі. Всесвіт. Я.

22.09.2015

virshi.in.ua/mo%d1%97-virshi

1 month ago | [YT] | 62

Вірші сучасності. Лана Александрова

Зима у гості завітала
І сніг прикрасив двір та дім,
Все білим та пухнатим стало,
І все навколо чарівним.

На вулицю побігли діти
У ігри зимові пограти,
На вікнах хтось малює квіти,
Мороз дає себе впізнати.

Хтось бабу снігову ладнає,
Побігли в сніжки хлопці грати..
Санчата мчать,і сміх лунає,
Всі у снігу, шо не впізнати..

І перехожий зупинився,
Згадав себе малим, всміхнувся
Немов в дитинстві опинився
І дніх чарівних доторкнувся…

1.01.2025


Красота! Зима настала!

Снег укрыл собою двор,

Всё вокруг пушистым стало,

И пейзаж ласкает взор!

Побежали ребятишки

В снежки весело играть,

И девчонки, и мальчишки

Все в снегу, их не узнать!

Санки носятся по кругу,

Баба снежная стоит,

И галдеж на всю округу,

Смехом ребятни звенит.

И прохожий улыбнулся,

Вспомнив детство, двор, друзей,

И как будто прикоснулся

К волшебству далеких дней.
2013

Skip the Carousel

1 2 3

1 month ago | [YT] | 74

Вірші сучасності. Лана Александрова

Як часто дякую тобі…життя?

Як часто я тобі співаю оди?
Дорогами постиране взуття,
І дотиками ніг тепліють сходи…

Вклоняюсь часто як?

І в Всесвіт шлю привіт ?
Словами сенс свого життя несу у люди.
Я дякую тобі, прекрасний світ!
Я дякую тобі на повні груди!

За тих, хто був і є, і буде ще в житті!
За Батьківщину і за край, а ще за маму.
За друзів, недругів, за тих з ким «по путі»,
За те, ким зараз є й за те, ким стану.


За вчителів, за серце, за талант,
Що маю змогу і бажання жити.
Що я не біженець і я не емігрант,
Що можу попри все, життя, любити!

Хай буде гімном Всесвіту хвала
Наповнюючи тих, хто є в журбі!
Планетою нехай летят слова:
Вклоняюсь доле й дякую тобі!

30.06.2020

3 months ago | [YT] | 35