Канал відомої української поетеси: Лана Александрова.
В 2012 році написано понад 500 віршів українською мовою для сайта "Школа молодой мамы" під прізвищем -Антонюк Світлана.
З приходом популярності стала: Лана Світлана Александрова.
Вірші кладуться на музику і є кілька пісень.
Вийшло 2 поетичні збірочки :"Плачуть янголи через мене" і "Скажи ті..головні слова".
Патріотичні вірші діти вивчають в школах.
А вірш "Повертайся. будь ласк, живим" увійшов до хорової симфонії Євгена Петриченка "Осяяні чорним сонцем"
сайт: virshi.in.ua/
перший сайт stixoplyot.ru/
Вірші сучасності. Лана Александрова
На Покрову, як ніколи,
Час легенди ожива.
Богородиця ізнову
Нас від лиха накрива.
Запоріжці -козаченьки,
Їй читали молитви,
Шанували, наче неньку,
Храми ставили, церкви.
Недарма ж в цей день знаменний,
Було створено УПА.
По землі, благословенно,
Богородиця ступа.
І Покровом покриває
Українських вояків,
Тих, хто ціну волі знає,
Тих, хто в мирі жити хтів.
Хто здавен і в сьогодення,
Україну захища,
І кому «Козак» імення,
Богородиця вкрива…
Щоб нападник всліп й не бачив,
Щоби куля не знайшла,
Робить ворога незрячим,
Богородиця свята.
І в цей день, в це світле свято,
Ми захисників своїх,
Поспішаєм вшанувати,
Й щиро привітати їх.
Хоч ми й добрі щірі люди,
Хай затямлять вороги,
Захистить, як треба буде,
Зможемо себе завжди!
З Днем захисника України | Вірші.in.ua (Стихоплет) share.google/oWxnealjBtP2Uekpk
1 week ago | [YT] | 20
View 0 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
Автор: криворізька журналістка,Вікторія Сімкіна :
"Я довго не знала, як підійти до цього посту.
Не знаю і зараз… Тому, через важко і боляче, буду писати, як є…
Чим далі, тим більше бачу на всіх наших ресурсах коменти від рідних загиблих і зниклих безвісти. Часто це питання, як все сталося з проханням повідомити більше, ніж відповідальні органи і особи.
Не можу, бо більше не знаю…(((
А друга частина коментів – звинувачення. Що не забрали, не шукали, покинули… Це боляче до сірої стіни перед очима. Не порівнюю, це з болем рідних, в жодному разі. Це інше, але таке саме людське. Коли враження, що глухий кут.
Ще не прибрані речі, полишені в поспіху зборів; ще не сполоснута чашка після кави; ще в набраних номер висвічується, як «нещодавно»; ще розкладачка навпроти не зібрана і під нею рюкзак з позивним, написаний маркером; ще при формуванні груп на захІд, виникає протяг, адже втратили не лише побратима, а й сильну бойову одиницю А ти здригаєшся від звичної мелодії на телефоні, бо боїшся дзвінка рідних більше виходу на нуль. Бо не впевнений, що не почуєш звинувачення «не забрали, не шукали, покинули».
Я не знаю, як вам пояснити, щоб зрозуміли…
На кожній ділянці фронту криваво важко. Щодоби, лише над нашою ділякою, кружляє смерть в кількості близько 200-т fpv. А тут вона має багато облич. Настільки багато, що якби кожне з них можна було перетворити на маленький клаптик тканини, вийшла б багатошарова пов'язка навколо Землі.
Ви пишете: «При такій кількості спостерігаючих біля стрімів, не вірю, що не знаєте де мій син/чоловік/брат/батько! Не вірю, що не бачили, що з ним!»
І дарма. Бійці не сидять під відкритим небом, щоб їх краще було видно. Вони знаходять собі укриття, чи то в нірках, чи то в густій зеленці, поки така є. З «пташок» їх не побачити і це добре. На стрімах видно влучання в конкретний квадрат, а це не означає, що людина загинула. Уточнюється по рації, але вона може розрядитися чи пошкодитись.
Ви пишете: «А чого ви нічого не говорите про 18-те? Що приховуєте? Що там сталося?».
Сталася війна і 17-го, і 18-го, і 19-го, і ще багато днів ДО та ПІСЛЯ(( Немає ніякої конспірології, змови чи таємниці. Просто війна...
Ви пишете: «Як ви могли не забрати тіло? Вам все одно! Ви відразу про нього забули!»
Якщо ми не забрали тіло вашого бійця, значить не було такої фізичної можливості. Значить ублюдки вже «спалили» точку і пристрілялися по ній. Значить по ній прилітає так, що горить не лише земля, а й повітря. Значить ублюдки вже зайняли ту позицію. Вони не дурні і знають, що за одним тілом прийдуть четверо. Знають і чекають. І вже були випадки, коли гинули ті, хто приходив.
Ви можете мені не вірити, що кожен боєць, якого ми не змогли повернути, то постійний гострий цвях в мізках і в душі. Я зрозумію вашу таку позицію. Але дайте мені чесну відповідь на питання.
Ви, правда, згодні з тим, щоб при спробі евакуації загиблого, ще четверо лягли поряд? Щоб і вони залишилися лежати, без шансів на повернення? Щоб ще чотири сім'ї вперися в сіру стіну відчаю і постійної нищівної туги?
Ми, нажаль, зможемо повернути тіла наших хлопців і дівчат та дізнатися про долі зниклих безвісти, лише після того, як останній ублюдок залишить нашу землю чи залишиться в ній. А у нас не так багато сил і нас не так багато. Тож, коли це буде - хтозна, бо НЕ НАС треба ненавидіти…(
Вибачте, коли щось не так… коли занадто прямо...
Я мала це, нарешті, написати…"
www.facebook.com/share/p/16cNeXqt61/
1 month ago | [YT] | 8
View 2 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
Мова світанкова, пісня водограю,
Барвами веселки виграє,
Україно мила, я тебе вітаю
Долі вдячна, що ти в мене є.
І сьогодні свято, і пісні лунають,
Наче в солов’їному гаю,
Українців щирих друзі всі вітають
І Країну сонячну мою.
***
День Незалежності сьогодні у країні,
Лунають пісні, вірші, сміх людей,
І я вклоняюсь любій Україні,
Що, наче квітка, квітне кожен день.
Вітаю співвітчизників зі святом,
Хай наша ненька -Україна розквіта,
Стає сильнішою, та на добро багата,
А в серці кожного нехай любов пала.
Хай наші душі не зачерствіють ніколи,
Хай з року в рік добробуд наш зроста,
Бажаю щастя друзям та знайомим,
Та щоб країна Незалежною була!
1 month ago | [YT] | 23
View 3 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
У природы неземная есть краса…
И она нам показать стремится,
То, как пахнут синью небеса,
То, как растворится в небе птица,
То, как море о любви поет,
И как солнце лучиком целует,
То, как гриб поглубже в лес ведет,
Колокольчик как один тоскует.
И должны мы это описать,
Чтоб читая, чувствовали кожей,
И смогли душою увидать,
Те, кто видеть этого не может.
23.07.2013
4 months ago | [YT] | 45
View 1 reply
Вірші сучасності. Лана Александрова
Привіт...
Це фото я зробила у квітні у парку ім.Федора Мершавцева...
Тоді була така чудова,сонячна погода і я приїхала за натхненням...
Щоб потім творити..Творити чудові вірші для вас,моїх поціновувачів..Моїх читачів..Моїх надихачів .Адже без слухача і немає артиста.Без читача не має і поета ..
І я хочу,щоб мої вірші стали для вас одкровенням...підтримкою ..натхненням..як ви стаєте для мене...обіймаю кожного..і чекаю у гості на каналі...❤️
5 months ago | [YT] | 39
View 3 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
21 березня в 21 .00 запрошую на поетичний вечір до Дня Поезії. Саме тут,на каналі,у нас буде віршований стрім.
Чекаю всіх поціновувачів літературного слова!
6 months ago | [YT] | 37
View 0 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
Ой, Тарасе, чи на небі любо спочивати?
Чи ти бачиш, що в Вкраїні знову плаче мати?
Знову москалі лихії смерть несуть та горе,
Знову плачуть сині ріки, плачуть сині гори..
Два століття промайнуло, ще й рік прихопили.
Москалі не вгомоняться, Крим наш захопили,
Та мало їм, на Донбасс послали загони
І горять теперь міста, села та райони.
Плачуть жінки, плачуть діти та старії люди,
Україну розривають московські Іуди,
Перед світом дурня клеять та сміються гидко,
Україна стогне, плаче, неначе лебідка.
Шо попалася шулікам, рвуть її кігтями.
Ти се бачиш Тарасе, бачиш що із нами?
То перекажи там Богу, хай вже схаменеться,
Бо вкраїнському народу як терпець урветься!
Повстаємо всі до зброї, малі та великі,
І москалів погонимо, щоб собаки дикі
Більш не лізли в Україну, навіть не дивились,
Бо вкраїнці від «любові» москалів втомились!
Передай це все Тарасе, бо чекать не будем,
Ми ж бо вільні та розумні, та трудящі люди.
Ми свою країну любим та щиро цінуєм,
І її, на диво світу, як казку збудуєм!
Лана Світлана Александрова
2015
6 months ago | [YT] | 27
View 0 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
❄️Зимний совет❄️
Не умеют жаль зимой
Люди наслаждаться,
Все скорей спешат домой,
Чтоб не охлаждаться.
Ну, а если ты умеешь
Правильно одеться,
Ты ничуть не пожалеешь,
Есть ведь чем развлечься.
Шарфик теплый, шапка, шуба,
Варежки, сапожки,
И зовёшь с собою друга
Погулять немножко.
Крепость с снега, словно в сказке,
Весело построить,
А потом, схватив салазки,
Гонки с ним устроить!
Ведь зима приносит сказку!
Ты ней наслаждайся!
Лишь прислушайся к подсказке:
Тепло одевайся!
2012
Лана Александрова
8 months ago | [YT] | 14
View 0 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
Зимнее
Кто зимой стучит в окошко?
Ой, да это ж воробей!
Просит зёрнышек немножко,
Покорми его скорей!
Можешь вывесить кормушку,
И насыпав чуть зерна,
Хлеба покроши краюшку
Не страшна теперь зима!
И для белочек пушистых
Угощенье не забудь,
И для соек голосистых
Положи чего-нибудь.
Голод им страшней порою,
Чем мороз колючий, злой,
Ты своею добротою
Можешь их спасти зимой.
2012 год
8 months ago | [YT] | 18
View 0 replies
Вірші сучасності. Лана Александрова
Лист до Тараса
Не написала я Тарасові листа
І вірш не склався, а про що йому писати?
Що плаче знову на могилі сива мати?
Чи що росте без батька знову сирота?
Про що казати через сотні зо дві літ?
Що ми страждаємо все так же, як раніше?
Пани інакші трохи, люди все дурніші,
І не сприймає знову нас серйозно світ.
Про мову розказати ? Стидоба!
Ми все ніяк свого навчатися не хочем,
І закриваємо на підлість сумно очі,
І лиш у ФЕйсбуку кричим бува :»Ганьба»
Є чим пишатися? Той список замалий:
Немає єдності і шани у країні,
Культура слова й екнономіка — в руїні,
При владі склад перефарбований старий.
До постаменту твого з року в рік -квітки
Кладуть пани і просто добрі щирі люди,
І ті хто бореться за правду і Іуди,
Поети пишуть у віршах тобі думки….
Та не змінилося ніщо за двісті літ…
Слова пусті.. За ними далі мало діла..
І Україна, наче мати посивіла,
Чека:коли ми твій звершимо заповіт.
9.03.2019
8 months ago | [YT] | 19
View 0 replies
Load more