Вірші сучасності. Лана Александрова

Як часто дякую тобі…життя?

Як часто я тобі співаю оди?
Дорогами постиране взуття,
І дотиками ніг тепліють сходи…

Вклоняюсь часто як?

І в Всесвіт шлю привіт ?
Словами сенс свого життя несу у люди.
Я дякую тобі, прекрасний світ!
Я дякую тобі на повні груди!

За тих, хто був і є, і буде ще в житті!
За Батьківщину і за край, а ще за маму.
За друзів, недругів, за тих з ким «по путі»,
За те, ким зараз є й за те, ким стану.


За вчителів, за серце, за талант,
Що маю змогу і бажання жити.
Що я не біженець і я не емігрант,
Що можу попри все, життя, любити!

Хай буде гімном Всесвіту хвала
Наповнюючи тих, хто є в журбі!
Планетою нехай летят слова:
Вклоняюсь доле й дякую тобі!

30.06.2020

1 month ago | [YT] | 35