У ніч на 22-ге — один з найжорстокіших обстрілів: столиці, прифронтові області, дитсадок у Харкові. Росія вкотре довела, що її «воєнні цілі» — це наші діти, підстанції та лікарні. Енергетика — під прицілом: Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Одещина. Аварійні відключення зранку, з 14:00 — по годинах, по нервах, по витривалості.
Іронія дня: ворог б’є по генерації, а українські енергетики знову піднімають мережу швидше, ніж у Брюсселі пишуть заяви «глибокого занепокоєння». Це війна «довгого дроту»: вони ріжуть — ми спаюємо; вони гасять — ми запалюємо. У нас графік світла, у них — графік злочинів.
Саркастичний коментар для Кремля: якщо ваша «велич» вимірюється кількістю знеструмлених будинків і пробитих вікон дитсадка, то у вас не армія — у вас банда електриків-диверсантів.
2) «УГОДА ПРО НАМІРИ» ПРО 100–150 GRIPEN E: ПАПІР ЛІТАЄ КРАЩЕ ЗА ЛІТАК?
Швеція з нами. Публічно. Красиво. І — угодою про наміри продати Україні від 100 до 150 JAS 39 Gripen E. Ключові слова — «про наміри». Тобто ще не про небо, а про розмови. Крістерссон каже: «Десять-п’ятнадцять років тривалої подорожі». А фронт питає: «А завтра що?»
Gripen — справді раціональна машина: дешевша годинa польоту, невибагливі смуги, філософія розосередження, «дороги — теж аеродром». Для України — звучить як мрія. Але мрія любить договір поставки більше, ніж пресконференцію. Бо меморандум — це коли гарно світиться екран, а F-16 — це коли гарно світиться приціл.
Сарказм: «угода про наміри» — це як романтична обіцянка: «колись я тебе неодмінно кохатиму». Пора міняти «колись» на «коли». Папір літає добре. Та нам потрібні крила, а не крилообразні заяви.
3) РЮТТЕ ВАШИНГТОНУ: «ПЕРШІ КІЛЬКА МІЛЬЯРДІВ» ЗІ США ВЖЕ ВІДПРАВЛЕНО. А ДЕ ВОНИ?
Генсек НАТО Марк Рютте звітує: зброю для України на «перші кілька мільярдів доларів», оплачених союзниками, США вже відправили. Чудово. Лише дві ремарки. Перша: на фронті новини вимірюють не мільярдами, а батареями — «скільки приїхало і коли це стрілятиме». Друга: «після довгострокового припинення вогню» — фраза, що звучить, ніби мир уже за рогом. Насправді — за пагорбом, і той пагорб прострілюється.
Рютте каже, що Європа «гарантуватиме безпеку після угоди». Чудово, та поки угоди немає, гарантувати треба боєприпаси. Бо коли політики йдуть попереду конвоїв, конвої завжди запізнюються.
Сарказм: дайте нам ще трохи «перших мільярдів», але бажано у форматі «перших дивізіонів». І бажано не після «успіху в Газі», а до наступної ночі в Харкові.
4) «СЛУГИ» І ПРАВИЛО ТРЬОХ «П»: ПАРТІЙНІ ГРОШІ — ПАРТІЇ, ПАТРІОТИЗМ — ПОТОМУ
Поправка про спрямування коштів держфінансування партій на ЗСУ — провалена. «Слуга народу» дала лише 150 голосів «за». На перше читання бюджету — 192. Отже, не «не змогли», а «не захотіли». Рішення — свідоме.
Математика дня — без сарказму: держфінансування партій на 2025 рік — понад 2,11 млрд грн (1% МЗП × 29 764 496 виборців). 90% — пропорційно голосам, «слуги» із 43,16% отримують у 2025-му близько 820,9 млн грн. Після підвищення МЗП до 8000 грн у 2026-му — майже 925 млн грн. Ось чому патріотизм у них — це завжди «після рекламної паузи».
І тут головний жарт без сміху: Поки бійці закривають «нуль» власними картками, найбагатша партія країни закриває «нуль» у графі «допомога армії з партійних коштів». Виявляється, «нескінченна підтримка ЗСУ» закінчується там, де починаються власні бюджети.
5) НАБУ ЙДЕ СЛІДОМ ЗА ФОРТИФІКАЦІЯМИ. А ПРОНІН — СЛІДОМ ЗА ВІДРЯДЖЕННЯМИ
Обшуки у справі розкрадання ~200 млн грн на фортифікаціях під Покровськом: перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, підрядник «Енкі Констракшн», чиновники Полтавської ОВА. А головний персонаж — Філіп Пронін — наразі «у відрядженні за кордоном». Ефект присутності — мінімальний, ефект запаху — максимальний.
Це той самий Пронін, якого Банкова поставила обґрунтовувати санкції проти Петра Порошенка. Після історії з фортифікаціями «відмовити ОП» стало важче, ніж повернутися з відрядження. У час війни найдефіцитніший матеріал — не бетон, а совість.
Сарказм фінального штибу: якщо в країні начальник фінансової розвідки асоціюється не з AML/CFT, а з А-Ми-Люди-Відрядження, то у FATF обов’язково з’явиться новий термін — «український ризик політичного впливу». І це вже не про прізвища. Це про ціну довіри.
🧨 ЗАГАЛЬНИЙ ФІНАЛ
Отже, що маємо на 22 жовтня. Росія б’є по дитсадках і підстанціях — бо так простіше, ніж по ЗСУ. Нам обіцяють Gripen «у намірах» — бо наміри завжди дешевші, ніж літаки. НАТО говорить про «перші мільярди» — фронт просить перші вагони. «Слуги» бережно зберігають партійні гроші — і суворо економлять на власній репутації. НАБУ заходить на фортифікації — а дехто заходить у відрядження.
Tsybulko Talk
Дивіться 5 подій дня на каналі @tsybulkotv
Посилання на відео: https://youtu.be/qOam8ptTwGo
1) НІЧ, ЯКУ ЗАПАМ’ЯТАЄ НАВІТЬ ТЕМРЯВА
У ніч на 22-ге — один з найжорстокіших обстрілів: столиці, прифронтові області, дитсадок у Харкові.
Росія вкотре довела, що її «воєнні цілі» — це наші діти, підстанції та лікарні.
Енергетика — під прицілом: Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Одещина. Аварійні відключення зранку, з 14:00 — по годинах, по нервах, по витривалості.
Іронія дня: ворог б’є по генерації, а українські енергетики знову піднімають мережу швидше, ніж у Брюсселі пишуть заяви «глибокого занепокоєння».
Це війна «довгого дроту»: вони ріжуть — ми спаюємо; вони гасять — ми запалюємо. У нас графік світла, у них — графік злочинів.
Саркастичний коментар для Кремля: якщо ваша «велич» вимірюється кількістю знеструмлених будинків і пробитих вікон дитсадка, то у вас не армія — у вас банда електриків-диверсантів.
2) «УГОДА ПРО НАМІРИ» ПРО 100–150 GRIPEN E: ПАПІР ЛІТАЄ КРАЩЕ ЗА ЛІТАК?
Швеція з нами. Публічно. Красиво. І — угодою про наміри продати Україні від 100 до 150 JAS 39 Gripen E.
Ключові слова — «про наміри». Тобто ще не про небо, а про розмови.
Крістерссон каже: «Десять-п’ятнадцять років тривалої подорожі». А фронт питає: «А завтра що?»
Gripen — справді раціональна машина: дешевша годинa польоту, невибагливі смуги, філософія розосередження, «дороги — теж аеродром». Для України — звучить як мрія.
Але мрія любить договір поставки більше, ніж пресконференцію.
Бо меморандум — це коли гарно світиться екран, а F-16 — це коли гарно світиться приціл.
Сарказм: «угода про наміри» — це як романтична обіцянка: «колись я тебе неодмінно кохатиму».
Пора міняти «колись» на «коли».
Папір літає добре. Та нам потрібні крила, а не крилообразні заяви.
3) РЮТТЕ ВАШИНГТОНУ: «ПЕРШІ КІЛЬКА МІЛЬЯРДІВ» ЗІ США ВЖЕ ВІДПРАВЛЕНО. А ДЕ ВОНИ?
Генсек НАТО Марк Рютте звітує: зброю для України на «перші кілька мільярдів доларів», оплачених союзниками, США вже відправили.
Чудово. Лише дві ремарки.
Перша: на фронті новини вимірюють не мільярдами, а батареями — «скільки приїхало і коли це стрілятиме».
Друга: «після довгострокового припинення вогню» — фраза, що звучить, ніби мир уже за рогом. Насправді — за пагорбом, і той пагорб прострілюється.
Рютте каже, що Європа «гарантуватиме безпеку після угоди». Чудово, та поки угоди немає, гарантувати треба боєприпаси.
Бо коли політики йдуть попереду конвоїв, конвої завжди запізнюються.
Сарказм: дайте нам ще трохи «перших мільярдів», але бажано у форматі «перших дивізіонів».
І бажано не після «успіху в Газі», а до наступної ночі в Харкові.
4) «СЛУГИ» І ПРАВИЛО ТРЬОХ «П»: ПАРТІЙНІ ГРОШІ — ПАРТІЇ, ПАТРІОТИЗМ — ПОТОМУ
Поправка про спрямування коштів держфінансування партій на ЗСУ — провалена.
«Слуга народу» дала лише 150 голосів «за». На перше читання бюджету — 192.
Отже, не «не змогли», а «не захотіли». Рішення — свідоме.
Математика дня — без сарказму:
держфінансування партій на 2025 рік — понад 2,11 млрд грн (1% МЗП × 29 764 496 виборців).
90% — пропорційно голосам, «слуги» із 43,16% отримують у 2025-му близько 820,9 млн грн.
Після підвищення МЗП до 8000 грн у 2026-му — майже 925 млн грн.
Ось чому патріотизм у них — це завжди «після рекламної паузи».
І тут головний жарт без сміху:
Поки бійці закривають «нуль» власними картками, найбагатша партія країни закриває «нуль» у графі «допомога армії з партійних коштів».
Виявляється, «нескінченна підтримка ЗСУ» закінчується там, де починаються власні бюджети.
5) НАБУ ЙДЕ СЛІДОМ ЗА ФОРТИФІКАЦІЯМИ. А ПРОНІН — СЛІДОМ ЗА ВІДРЯДЖЕННЯМИ
Обшуки у справі розкрадання ~200 млн грн на фортифікаціях під Покровськом: перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, підрядник «Енкі Констракшн», чиновники Полтавської ОВА.
А головний персонаж — Філіп Пронін — наразі «у відрядженні за кордоном».
Ефект присутності — мінімальний, ефект запаху — максимальний.
Це той самий Пронін, якого Банкова поставила обґрунтовувати санкції проти Петра Порошенка.
Після історії з фортифікаціями «відмовити ОП» стало важче, ніж повернутися з відрядження.
У час війни найдефіцитніший матеріал — не бетон, а совість.
Сарказм фінального штибу: якщо в країні начальник фінансової розвідки асоціюється не з AML/CFT, а з А-Ми-Люди-Відрядження,
то у FATF обов’язково з’явиться новий термін — «український ризик політичного впливу».
І це вже не про прізвища. Це про ціну довіри.
🧨 ЗАГАЛЬНИЙ ФІНАЛ
Отже, що маємо на 22 жовтня.
Росія б’є по дитсадках і підстанціях — бо так простіше, ніж по ЗСУ.
Нам обіцяють Gripen «у намірах» — бо наміри завжди дешевші, ніж літаки.
НАТО говорить про «перші мільярди» — фронт просить перші вагони.
«Слуги» бережно зберігають партійні гроші — і суворо економлять на власній репутації.
НАБУ заходить на фортифікації — а дехто заходить у відрядження.
4 days ago | [YT] | 57