Сьогодні мені 33. Вік, у якому кажуть, що Христос був розіп’ятий, а Будда — досяг просвітлення.
У мене, звісно, буде свій шлях, про який я дізнаюся лише після того, як його пройду.
Минулий рік був дуже різний. Окрім прекрасного, в ньому були: депресія, тривожність, панічні атаки, астенія, безпорадність, гострий стрес, порожнеча, втрачений контроль, страх смерті. Тобто я пройшла все те, з чим до мене зазвичай приходять клієнти. І я вдячна собі, що пройшла це. Не втекла. Не сховалася, а активно прожила. Я стала ще ближчою до себе, ще чутливішою, ще автентичнішою. І, як не дивно, - ще сильнішою. І, певно, ще кращим спеціалістом.
Тому я святкую. Не тому, що все гладко та ідеально, а тому, що кожен рік — це ще один крок у глибину себе та світу. Я святкую життя.
І дякую тим, хто щодня тримає його на плечах. Якщо хочете привітати — задонатьте для 210 штурмового полку. Там служить мій чоловік Максим Прудеус та Ігор Бірча.
Liubov Prudeus
Сьогодні мені 33.
Вік, у якому кажуть, що Христос був розіп’ятий, а Будда — досяг просвітлення.
У мене, звісно, буде свій шлях, про який я дізнаюся лише після того, як його пройду.
Минулий рік був дуже різний.
Окрім прекрасного, в ньому були: депресія, тривожність, панічні атаки, астенія, безпорадність, гострий стрес, порожнеча, втрачений контроль, страх смерті.
Тобто я пройшла все те, з чим до мене зазвичай приходять клієнти.
І я вдячна собі, що пройшла це. Не втекла. Не сховалася, а активно прожила.
Я стала ще ближчою до себе, ще чутливішою, ще автентичнішою. І, як не дивно, - ще сильнішою.
І, певно, ще кращим спеціалістом.
Тому я святкую. Не тому, що все гладко та ідеально,
а тому, що кожен рік — це ще один крок у глибину себе та світу.
Я святкую життя.
І дякую тим, хто щодня тримає його на плечах.
Якщо хочете привітати — задонатьте для 210 штурмового полку.
Там служить мій чоловік Максим Прудеус та Ігор Бірча.
Слава життю. Слава Україні.
Привітати донатом: send.monobank.ua/jar/9wEcrTv7K7
3 weeks ago | [YT] | 533