Жевжик. До циклу «Лялька, якої не було». Дата створення: 8 липня 2025. Матеріали: Jovi, фіксатив, текстиль.
Цикл присвячено нашим мамам, бабусям, прабабусям: ляльки, якими вони НЕ гралися, бо їхня «гра» була – вижити. Ляльки цього циклу – це ляльки, які НЕ дісталися нам у спадок. Бо ж не тільки старовинні скрині з вишитими сорочками й рушниками, плахтами й коралями не могли наші Пра, обібрані до нитки, залишити своїм нащадкам, а й речі модні та той час, світські, вишукані ужиткові.
Якщо ж не на рівні родини, а на рівні народу, нації заглибитися у це питання… Раніше мені часто снилося: я підіймаюся сходами багатоповерхового будинку і раптом бачу, що попереду добряча частина сходів нагору… відсутня! Ні перестрибнути, ні дотягтися до майданчика наступного поверху немає ніякої можливості. І, прокидаючись, я знаю – це ті «зеро»-сходинки, які були ліквідовані енкавеесниками та їх попередниками й годованцями, ті сходинки, які могли бути покладені для нас старшими поколіннями, плеядою видатних діячів України, але не були покладені через те, що їх розстріляли, загнали в табори, відправили на бійню. Скажу метафорично: ті чорні провалля вниз замість сходинок – це вистави Курбаса та картини Бойчукістів, музика Леонтовича й Барвінського – те, на чому ми мали зростати, але чого ми так і не побачили й не почули, бо мусили слухати «любовь-комсомол-і-вєсна» і милуватися плакатами з профілями вождів і серпами-молотами.
А з іншого боку, не маючи тих сходинок – а хто нам заважає надолужити, розкопати в архівах – і покласти на місце ті сходинки, що зараз наша молодь і робить, хвала їй за це! Не кивати на інші країни, мовляв, звісно, он як у них, а ми… Хто заважає НАМ створити щось таке потужне й життєствердне, не стоячи на плечах предків, щоб увесь світ ахнув не тільки від подвигу нашого війська, а й від того гуманітарного й культурного НовоТвору, який зветься і в майбутньому зватиметься УКРАЇНА?!
ХИМОРОДНЕ ☀️ Iness Kuzhom
Жевжик.
До циклу «Лялька, якої не було».
Дата створення: 8 липня 2025.
Матеріали: Jovi, фіксатив, текстиль.
Цикл присвячено нашим мамам, бабусям, прабабусям: ляльки, якими вони НЕ гралися, бо їхня «гра» була – вижити. Ляльки цього циклу – це ляльки, які НЕ дісталися нам у спадок. Бо ж не тільки старовинні скрині з вишитими сорочками й рушниками, плахтами й коралями не могли наші Пра, обібрані до нитки, залишити своїм нащадкам, а й речі модні та той час, світські, вишукані ужиткові.
Якщо ж не на рівні родини, а на рівні народу, нації заглибитися у це питання…
Раніше мені часто снилося: я підіймаюся сходами багатоповерхового будинку і раптом бачу, що попереду добряча частина сходів нагору… відсутня! Ні перестрибнути, ні дотягтися до майданчика наступного поверху немає ніякої можливості. І, прокидаючись, я знаю – це ті «зеро»-сходинки, які були ліквідовані енкавеесниками та їх попередниками й годованцями, ті сходинки, які могли бути покладені для нас старшими поколіннями, плеядою видатних діячів України, але не були покладені через те, що їх розстріляли, загнали в табори, відправили на бійню. Скажу метафорично: ті чорні провалля вниз замість сходинок – це вистави Курбаса та картини Бойчукістів, музика Леонтовича й Барвінського – те, на чому ми мали зростати, але чого ми так і не побачили й не почули, бо мусили слухати «любовь-комсомол-і-вєсна» і милуватися плакатами з профілями вождів і серпами-молотами.
А з іншого боку, не маючи тих сходинок – а хто нам заважає надолужити, розкопати в архівах – і покласти на місце ті сходинки, що зараз наша молодь і робить, хвала їй за це! Не кивати на інші країни, мовляв, звісно, он як у них, а ми… Хто заважає НАМ створити щось таке потужне й життєствердне, не стоячи на плечах предків, щоб увесь світ ахнув не тільки від подвигу нашого війська, а й від того гуманітарного й культурного НовоТвору, який зветься і в майбутньому зватиметься УКРАЇНА?!
#химородне
3 months ago | [YT] | 1