Вільний Свидовець. Студенти та волонтери взяли участь у літній школі «Екологія – Право – Людина» та практиці на Свидовці
Школа проходила з 9 по 13 червня 2025 року на масиві Свидовець в Рахівському районі Закарпатської області з метою проведення польових досліджень з ідентифікації місць зростання рідкісних реліктових та ендемічних видів рослин. В межах літньої школи практику проходили волонтери ЕПЛ, студенти Херсонського державного університету та Ужгородського національного університету. Загалом 32 учасника.
Результати проведення школи мають високу наукову цінність, оскільки студентами та викладачами було пройдено 60 кілометрів по масиву Свидовець та зроблено 7387 спостережень 386 видів за допомогою додатку INaturalist. Результати роботи студентів будуть перевірені викладачами з метою надання спостереженням наукового рівня та можливості використання в міжнародних базах даних і, головне, для написання обґрунтувань створення заповідних територій на Свидовці з метою збереження його унікальної природи.
Під час школи учасники мали можливість відвідати територію Карпатського біосферного заповідника, озеро Івор, піднятися на гору Велика Близниця (1881 м), зробити траверс гори Стіг по його південному та північному схилах, вивчити біорізноманіття південного схилу гори Великий Котел (1770 м), відвідати озеро Герешаска та вершину Герешаска (1762 м), гору Догяска (1761 м), вийти на полонину Карачуняска. Досліджувалися лучні та лісові біотопи, а також найцінніші – водні – гірські джерела, струмки та болота.
Студенти та волонтери працювали під керівництвом к.г.н., Катерини Полянської (МБО «Екологія-Право-Людина») з якою учасники пройшли найдовший маршрут Свидовцем та почули лекцію про льодовикові форми рельєфу, утворення карових озер та захист цієї території від загроз зведення ВЕС та гірськолижного курорту; к.б.н., доц. Романа Кіша (Ужгородський національний університет), який провів польову лекцію про різноманіття рідкісних видів рослин на території Свидовця та кожного дня допомагав їх знайти та визначити; чл.-кор. НАН України, д.б.н., проф. Олександра Ходосовцева (Херсонський державний університет) – завдяки якому студенти мали можливість стати частиною ліхенологічних досліджень та віднайти місця зростання лишайників, які останній раз фіксували більше ста років тому; д.б.н., проф. Івана Мойсієнка (Херсонський державний університет) – який разом зі студентами ідентифіковував та вносив в базу даних рідкісні види та місця їх зростання; к.б.н., доц. Наталії Загороднюк (Херсонський державний університет), яка розповідала студентам про різноманіття видів мохів та їх роль в екосистемі.
Під час школи вивчався також антропогенний вплив на екосистеми Свидовця, вже існуючі проблеми з джипінгом та «гірським туризмом на колесах»; комерційним збором лишайника під назвою «ісландський мох», внаслідок чого безжалісно знищуються його місця зростання; ерозією, викликаною проїздом машин та мотоциклів по схилам хребта. Однак Свидовцю досі загрожує зведення гірськолижного комплексу, вже 8 років триває боротьба з окремими представниками лісового та курортного бізнесу, у яких є зовсім інше бачення цієї території. Згідно з проєктом, оприлюдненим у Реєстрі оцінки впливу на довкілля, на території Свидовця планується спорудження 23 підйомників, облаштування 230 км лижних трас, будівництво 120 ресторанів, 60 готелів, 390 котеджів (житловою інфраструктурою передбачено розміщення 18 000 відпочивальників щоденно), спорудження 17 пунктів прокату спорядження, 10 торгових центрів, а також розважальних закладів, банків, 3 фітнес-центрів, медичних установ, 5 багатоповерхових парковок на 6000 автомобілів. Комплекс розрахований на прийом одночасно більше 22 000 осіб. Передбачено облаштування водосховищ, підпірних дамб на водозаборах, підпірних стінок по руслах малих річок та струмків, тощо.
Такий мегакурорт знищить цю територію та верхів’я долини річки Чорна Тиса, адже така кількість осіб більша ніж населення міста Рахова й потребує великої кількості інфраструктури та ресурсів. Така діяльність є неприпустимою.
До загрози зведення гірськолижного курорту додалася загроза зведення ВЕС. 12 червня на горі Трояска почали зводити щоглу для вимірювання швидкості вітру – перший крок до початку зведення ВЕС. В черговий раз нагадуємо, що зелена енергетика покликана зберігати дику природу та її ресурси, а не безжалісно нищити останні бастіони гірських хребтів заради бізнесових інтересів. Закликаємо всю природоохоронну громадськість долучатися до боротьби за недопущення забудови гірських хребтів Карпат.
Дякуємо всім учасникам школи та практики за важливу роботу зі збереження біорізноманіття Свидовця.
Екологія – Право – Людина
Вільний Свидовець. Студенти та волонтери взяли участь у літній школі «Екологія – Право – Людина» та практиці на Свидовці
Школа проходила з 9 по 13 червня 2025 року на масиві Свидовець в Рахівському районі Закарпатської області з метою проведення польових досліджень з ідентифікації місць зростання рідкісних реліктових та ендемічних видів рослин. В межах літньої школи практику проходили волонтери ЕПЛ, студенти Херсонського державного університету та Ужгородського національного університету. Загалом 32 учасника.
Результати проведення школи мають високу наукову цінність, оскільки студентами та викладачами було пройдено 60 кілометрів по масиву Свидовець та зроблено 7387 спостережень 386 видів за допомогою додатку INaturalist. Результати роботи студентів будуть перевірені викладачами з метою надання спостереженням наукового рівня та можливості використання в міжнародних базах даних і, головне, для написання обґрунтувань створення заповідних територій на Свидовці з метою збереження його унікальної природи.
Під час школи учасники мали можливість відвідати територію Карпатського біосферного заповідника, озеро Івор, піднятися на гору Велика Близниця (1881 м), зробити траверс гори Стіг по його південному та північному схилах, вивчити біорізноманіття південного схилу гори Великий Котел (1770 м), відвідати озеро Герешаска та вершину Герешаска (1762 м), гору Догяска (1761 м), вийти на полонину Карачуняска. Досліджувалися лучні та лісові біотопи, а також найцінніші – водні – гірські джерела, струмки та болота.
Студенти та волонтери працювали під керівництвом к.г.н., Катерини Полянської (МБО «Екологія-Право-Людина») з якою учасники пройшли найдовший маршрут Свидовцем та почули лекцію про льодовикові форми рельєфу, утворення карових озер та захист цієї території від загроз зведення ВЕС та гірськолижного курорту; к.б.н., доц. Романа Кіша (Ужгородський національний університет), який провів польову лекцію про різноманіття рідкісних видів рослин на території Свидовця та кожного дня допомагав їх знайти та визначити; чл.-кор. НАН України, д.б.н., проф. Олександра Ходосовцева (Херсонський державний університет) – завдяки якому студенти мали можливість стати частиною ліхенологічних досліджень та віднайти місця зростання лишайників, які останній раз фіксували більше ста років тому; д.б.н., проф. Івана Мойсієнка (Херсонський державний університет) – який разом зі студентами ідентифіковував та вносив в базу даних рідкісні види та місця їх зростання; к.б.н., доц. Наталії Загороднюк (Херсонський державний університет), яка розповідала студентам про різноманіття видів мохів та їх роль в екосистемі.
Під час школи вивчався також антропогенний вплив на екосистеми Свидовця, вже існуючі проблеми з джипінгом та «гірським туризмом на колесах»; комерційним збором лишайника під назвою «ісландський мох», внаслідок чого безжалісно знищуються його місця зростання; ерозією, викликаною проїздом машин та мотоциклів по схилам хребта. Однак Свидовцю досі загрожує зведення гірськолижного комплексу, вже 8 років триває боротьба з окремими представниками лісового та курортного бізнесу, у яких є зовсім інше бачення цієї території. Згідно з проєктом, оприлюдненим у Реєстрі оцінки впливу на довкілля, на території Свидовця планується спорудження 23 підйомників, облаштування 230 км лижних трас, будівництво 120 ресторанів, 60 готелів, 390 котеджів (житловою інфраструктурою передбачено розміщення 18 000 відпочивальників щоденно), спорудження 17 пунктів прокату спорядження, 10 торгових центрів, а також розважальних закладів, банків, 3 фітнес-центрів, медичних установ, 5 багатоповерхових парковок на 6000 автомобілів. Комплекс розрахований на прийом одночасно більше 22 000 осіб. Передбачено облаштування водосховищ, підпірних дамб на водозаборах, підпірних стінок по руслах малих річок та струмків, тощо.
Такий мегакурорт знищить цю територію та верхів’я долини річки Чорна Тиса, адже така кількість осіб більша ніж населення міста Рахова й потребує великої кількості інфраструктури та ресурсів. Така діяльність є неприпустимою.
До загрози зведення гірськолижного курорту додалася загроза зведення ВЕС. 12 червня на горі Трояска почали зводити щоглу для вимірювання швидкості вітру – перший крок до початку зведення ВЕС. В черговий раз нагадуємо, що зелена енергетика покликана зберігати дику природу та її ресурси, а не безжалісно нищити останні бастіони гірських хребтів заради бізнесових інтересів. Закликаємо всю природоохоронну громадськість долучатися до боротьби за недопущення забудови гірських хребтів Карпат.
Дякуємо всім учасникам школи та практики за важливу роботу зі збереження біорізноманіття Свидовця.
#екологіяправолюдина #екологія #карпати #свидовець #довкілля #природаукраїни #екологіяукраїни #екосистема #збереженняприроди
4 months ago (edited) | [YT] | 11