*Україна, 1 грудня. День, коли світ говорить про мир, Єрмак — про кордон, Європа — про єдність, уряд — про борщовий набір, а Вашингтон — про українські книжки. І тільки ціни, як завжди, говорять мовою істини. Починаємо «5 подій дня», рубрику, де ми чесно називаємо речі своїми іменами, а події — своїми прізвищами.*
---
# 1. «Флоридська змова оптимістів»: Зеленський, Макрон, Стармер і Умєров вдають, що все під контролем
Почнемо з дипломатичного філософського каменю — того, що в Києві завжди називають «проривом», але рідко — реальністю.
Президент Зеленський радісно повідомив: *«Щойно ми з Макроном та Стармером говорили з Умєровим і Віткоффом. Це був важливий бриф!»*
Звучить гарно. Проблема в одному: коли слово «бриф» використовують як доказ перемоги — значить, переговори були приблизно такими ж продуктивними, як вологе прибирання пустелі.
Умєров у нас тепер «архітектор миру». Кажуть, що після Флориди є «поступ». Але дивишся на обличчя Стівена Віткоффа і розумієш: поступ — це коли хоч хтось перестає виглядати як людина, якій щойно показали український бюджет.
Зеленський каже: *«Обговоримо деталі особисто»* — це політичний синонім фрази: «Давайте перенесемо все на потім, коли хтось із нас перестане нервувати».
А поки що нам пропонують вірити в «черговий пакет оптимізму». Пакет міцний. Американський. Одноразовий.
---
# 2. «Єрмак, який зібрав систему — і тепер її жорна перемелюють його самого»
Далі — подія дня, тижня і, можливо, цілого політичного десятиліття.
Українські прикордонники отримали лист: «Андрію Єрмаку — кордон заборонити».
Звучить як сюжет із чорної комедії. Франкенштейн, який збирав систему ручного керування країною, тепер сам у ролі того, кого система жене по під’їзду з лопатою.
Гончаренко тонко підсумував: *«Спочатку ти будуєш людоїдську систему, а потім система зжирає тебе. Франкенштейн прийшов за одним із батьків».*
І це, між іншим, лише після обшуків НАБУ і САП.
Єрмак же не втрачає оптимізму: *«Я і далі вважаю Зеленського другом».*
Звучить як класичне українське: «Ми розійшлися, але будемо друзями», тільки після цього зазвичай не приходять з ухвалою суду і не стукають у двері о 6:30.
Єрмак заявив, що його делегація «убила» документ із 28 пунктів, де нам пропонували відмовитися від НАТО та територій. Цікаво, як це сталося: роздерли? спалили? чи просто поклали в шухляду до інших «перемог», які ніхто ніколи не бачив?
Поки що головне досягнення Єрмака — він стоїть у черзі до списку «не виїзних», поряд із людьми, яких він сам же і зробив «не виїзними».
---
# 3. «Берлін – Варшава – Київ: трикутник, де всі бояться, що хтось щось підпише»
Фрідріх Мерц і Дональд Туск вийшли на пресконференцію і так одностайно говорили про мир, що склалося враження: ніхто з них не бачив української делегації у Флориді.
Мерц заявив: «Жодного рішення щодо України без українців і європейців!»
Це прекрасно. А тепер уявімо, як це звучить у кабінеті Трампа.
Трамп: — Я маю план. Мерц: — Але без українців — не можна! Трамп: — Тоді перепишемо план без вас усіх. Наступне питання.
Мерц каже, що Європа «робить усе можливе, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів». Це правда: Європа робить усе. Все — крім того, що реально може змусити Москву сісти за стіл.
Кажуть, перші успіхи вже є. Цікаво, які? Чашки з логотипом «Geneva Talks» надрукували? Чи Віткофф нарешті перестав виглядати як людина, якій втретє пояснюють, що Харків — це не «Kharkov Region of Russia»?
Але є в цій історії й плюс: хоч хтось у Європі ще пам’ятає правило: «Без України миру не підписують». А не як у Стамбулі, де деякі радники Зеленського мріяли підписати все так швидко, ніби поспішали на літак.
Передсвяткова інфляція — як стара добра традиція. У когось щороку ялинка, а у нас — подорожчання.
Економісти кажуть: борщовий набір подорожчає лише на 2–5%. Це хороша новина. Погана новина: весь борщовий набір уже давно — валютна розкіш.
Тепличні овочі підскочать на 15%. Бо світло дороге, овочі ніжні, а тепличники змагаються з Генпрокуратурою за звання «найбільш енергозалежних людей країни».
Алкоголь — окрема історія: шампанське подорожчає на 10–20 гривень. Віскі — на 10–15%. Вино та горілка — стабільні, як ціни на бездіяльність уряду.
Українці готуються до свят, закуповують набори, делікатеси, подарунки. Усі хочуть свята. Особливо Кабмін — він святкує цілий рік, і за наш рахунок.
Статистика теж радує: Овочі +10,4%. Яйця +11%. Молоко +3,8%.
«Борщ дешевшає», — кажуть нам. Так, дещо дешевшає. Але спробуйте зробити борщ без яєць, молока, світла, газу і нервів — і ви зрозумієте, що борщевий набір уже не рятує.
---
# 5. «Артем Чапай у списку The Washington Post: світ читає українців, поки українські чиновники читають протоколи НАБУ»
Книжка Артема Чапая «Не народжені для війни» потрапила до топ-50 нонфікшну 2025 року за версією The Washington Post.
Це прекрасна новина. І водночас нагадування: у світі українську літературу цінують більше, ніж українські урядовці — українських авторів.
Книжка написана для іноземців, і це видно: вона чесна, жорстка, без прикрас. На відміну від наших офіційних промов, де війна — «виклик», поразки — «складні моменти», а корупція — «нові горизонти відповідальності».
Чапай розповідає про свою трансформацію. Про те, як людина, яка не народжена для війни, бере до рук зброю.
У той час як люди, які народжені для влади, беруть до рук бюджет.
Український PEN, BBC, американська преса — всі відзначають книгу. Це той рідкісний випадок, коли українському твору аплодує світ. І той не менш рідкісний випадок, коли світ аплодує українцю, який реальними діями довів, що гідність — це не слово.
---
# ФІНАЛ
Сьогоднішній день — як зріз нашої реальності:
* Переговори про мир, які більше схожі на розмови про погоду. * Єрмак, який потрапив у пастку власної політичної гри. * Європа, яка шукає план, але боїться, що хтось у Києві його підпише не глянувши. * Ціни, які ростуть швидше, ніж довіра до уряду. * Книга, яка нагадує: сила України — не в чиновниках, а в людях.
І поки уряд купує борщ за індексацією, а НАБУ індексує списки «не виїзних», країна живе між двома ударами годинника: один — на фронті, інший — у бюджеті.
Tsybulko Talk
Дивіться 5 подій дня на каналі @tsybulkotv
Посилання на відео: https://youtu.be/qzQ6H0wZsd4
*Україна, 1 грудня. День, коли світ говорить про мир, Єрмак — про кордон, Європа — про єдність, уряд — про борщовий набір, а Вашингтон — про українські книжки. І тільки ціни, як завжди, говорять мовою істини. Починаємо «5 подій дня», рубрику, де ми чесно називаємо речі своїми іменами, а події — своїми прізвищами.*
---
# 1. «Флоридська змова оптимістів»: Зеленський, Макрон, Стармер і Умєров вдають, що все під контролем
Почнемо з дипломатичного філософського каменю — того, що в Києві завжди називають «проривом», але рідко — реальністю.
Президент Зеленський радісно повідомив:
*«Щойно ми з Макроном та Стармером говорили з Умєровим і Віткоффом. Це був важливий бриф!»*
Звучить гарно.
Проблема в одному: коли слово «бриф» використовують як доказ перемоги — значить, переговори були приблизно такими ж продуктивними, як вологе прибирання пустелі.
Умєров у нас тепер «архітектор миру».
Кажуть, що після Флориди є «поступ».
Але дивишся на обличчя Стівена Віткоффа і розумієш: поступ — це коли хоч хтось перестає виглядати як людина, якій щойно показали український бюджет.
Зеленський каже:
*«Обговоримо деталі особисто»* — це політичний синонім фрази:
«Давайте перенесемо все на потім, коли хтось із нас перестане нервувати».
А поки що нам пропонують вірити в «черговий пакет оптимізму».
Пакет міцний. Американський. Одноразовий.
---
# 2. «Єрмак, який зібрав систему — і тепер її жорна перемелюють його самого»
Далі — подія дня, тижня і, можливо, цілого політичного десятиліття.
Українські прикордонники отримали лист:
«Андрію Єрмаку — кордон заборонити».
Звучить як сюжет із чорної комедії.
Франкенштейн, який збирав систему ручного керування країною,
тепер сам у ролі того, кого система жене по під’їзду з лопатою.
Гончаренко тонко підсумував:
*«Спочатку ти будуєш людоїдську систему, а потім система зжирає тебе. Франкенштейн прийшов за одним із батьків».*
І це, між іншим, лише після обшуків НАБУ і САП.
Єрмак же не втрачає оптимізму:
*«Я і далі вважаю Зеленського другом».*
Звучить як класичне українське:
«Ми розійшлися, але будемо друзями»,
тільки після цього зазвичай не приходять з ухвалою суду і не стукають у двері о 6:30.
Єрмак заявив, що його делегація «убила» документ із 28 пунктів, де нам пропонували відмовитися від НАТО та територій.
Цікаво, як це сталося:
роздерли?
спалили?
чи просто поклали в шухляду до інших «перемог», які ніхто ніколи не бачив?
Поки що головне досягнення Єрмака — він стоїть у черзі до списку «не виїзних», поряд із людьми, яких він сам же і зробив «не виїзними».
---
# 3. «Берлін – Варшава – Київ: трикутник, де всі бояться, що хтось щось підпише»
Фрідріх Мерц і Дональд Туск вийшли на пресконференцію і так одностайно говорили про мир, що склалося враження:
ніхто з них не бачив української делегації у Флориді.
Мерц заявив:
«Жодного рішення щодо України без українців і європейців!»
Це прекрасно.
А тепер уявімо, як це звучить у кабінеті Трампа.
Трамп:
— Я маю план.
Мерц:
— Але без українців — не можна!
Трамп:
— Тоді перепишемо план без вас усіх. Наступне питання.
Мерц каже, що Європа «робить усе можливе, щоб змусити Москву сісти за стіл переговорів».
Це правда: Європа робить усе.
Все — крім того, що реально може змусити Москву сісти за стіл.
Кажуть, перші успіхи вже є.
Цікаво, які?
Чашки з логотипом «Geneva Talks» надрукували?
Чи Віткофф нарешті перестав виглядати як людина, якій втретє пояснюють, що Харків — це не «Kharkov Region of Russia»?
Але є в цій історії й плюс:
хоч хтось у Європі ще пам’ятає правило:
«Без України миру не підписують».
А не як у Стамбулі, де деякі радники Зеленського мріяли підписати все так швидко, ніби поспішали на літак.
---
# 4. «Новий рік наближається, ціни розігріваються: борщ дорожчає повільно, шампанське — швидко»
Передсвяткова інфляція — як стара добра традиція.
У когось щороку ялинка, а у нас — подорожчання.
Економісти кажуть:
борщовий набір подорожчає лише на 2–5%.
Це хороша новина.
Погана новина: весь борщовий набір уже давно — валютна розкіш.
Тепличні овочі підскочать на 15%.
Бо світло дороге, овочі ніжні, а тепличники змагаються з Генпрокуратурою за звання «найбільш енергозалежних людей країни».
Алкоголь — окрема історія:
шампанське подорожчає на 10–20 гривень.
Віскі — на 10–15%.
Вино та горілка — стабільні, як ціни на бездіяльність уряду.
Українці готуються до свят, закуповують набори, делікатеси, подарунки.
Усі хочуть свята.
Особливо Кабмін — він святкує цілий рік, і за наш рахунок.
Статистика теж радує:
Овочі +10,4%.
Яйця +11%.
Молоко +3,8%.
«Борщ дешевшає», — кажуть нам.
Так, дещо дешевшає.
Але спробуйте зробити борщ без яєць, молока, світла, газу і нервів — і ви зрозумієте, що борщевий набір уже не рятує.
---
# 5. «Артем Чапай у списку The Washington Post: світ читає українців, поки українські чиновники читають протоколи НАБУ»
Книжка Артема Чапая «Не народжені для війни» потрапила до топ-50 нонфікшну 2025 року за версією The Washington Post.
Це прекрасна новина.
І водночас нагадування:
у світі українську літературу цінують більше, ніж українські урядовці — українських авторів.
Книжка написана для іноземців, і це видно:
вона чесна, жорстка, без прикрас.
На відміну від наших офіційних промов, де війна — «виклик», поразки — «складні моменти», а корупція — «нові горизонти відповідальності».
Чапай розповідає про свою трансформацію.
Про те, як людина, яка не народжена для війни, бере до рук зброю.
У той час як люди, які народжені для влади, беруть до рук бюджет.
Український PEN, BBC, американська преса — всі відзначають книгу.
Це той рідкісний випадок, коли українському твору аплодує світ.
І той не менш рідкісний випадок, коли світ аплодує українцю, який реальними діями довів, що гідність — це не слово.
---
# ФІНАЛ
Сьогоднішній день — як зріз нашої реальності:
* Переговори про мир, які більше схожі на розмови про погоду.
* Єрмак, який потрапив у пастку власної політичної гри.
* Європа, яка шукає план, але боїться, що хтось у Києві його підпише не глянувши.
* Ціни, які ростуть швидше, ніж довіра до уряду.
* Книга, яка нагадує: сила України — не в чиновниках, а в людях.
І поки уряд купує борщ за індексацією, а НАБУ індексує списки «не виїзних»,
країна живе між двома ударами годинника:
один — на фронті,
інший — у бюджеті.
1 week ago | [YT] | 49