Хоч нас і переконують, що ми «рівні», насправді ми різні. Війна це продемонструвала дуже виразно. Якби ми були однакові з чоловіками, нас так само торкнулася б мобілізація. Ми були б невиїзні. Ми воювали б на бойових посадах в неприйнятних умовах, які не обирали. Але цього немає. І це наш привілей.
Ми здобуваємо освіту, будуємо кар'єру, відкриваємо бізнеси, володіємо майном і отримуємо спадщину, стаємо дружинами чи коханками, іноді не раз. Ми керуємо власним тілом: маємо ефективну контрацепцію, вирішуємо: народжувати чи ні. Обираємо чоловіків, з якими хочемо працювати, фліртувати, спати чи будувати довге щасливе життя.
Сьогодні жінка має більше прав і можливостей, ніж будь-коли. І більше, ніж чоловік. Жінки у час війни можуть працювати за кордоном й жити в безпечній Європі, вивезти дітей без згоди батька - і він можливо їх більше ніколи не побачить. У випадку розлучення дитина майже завжди залишається з матір'ю. А чоловік, навіть втративши контакт із власною дитиною, змушений її утримувати до завершення вищої освіти, навіть якщо вона вже сама стала батьком чи матір'ю.
Ми зараз не рівні з чоловіками - ми у значно вигіднішому становищі. У нас є свобода вибору, у них - лише обов'язок. Вони мусять воювати, ми - можемо, якщо захочемо. Вони не мають права виїхати, ми - вільно подорожуємо чи емігруємо.
Вони ризикують тілом, здоров'ям, життям, втрачають професійні навички. Ми зберігаємо свободу і здатність жити досить нормальним життям.
Тож коли я чую крики про «гендерну нерівність» і «дискримінацію жінок», мені хочеться нагадати: справжні феміністки боролися за освіту, право обирати владу і власні гроші. Вони перемогли. І саме завдяки їм ми вже маємо все це. Але сучасний «фемінізм» перетворився не на захист жінки, а на агресію проти чоловіка. Не на свободу слова, а на експлуатацію і зневагу. Тоді йшлося про гідність, тепер - про примхи.
Коли чоловік сидить у бліндажі під артобстрілом, «феміністка» пише пост про невдоволення сексуалізованою рекламою. Замість вдячності вони мають широкий асортимент ярликів для кожного: «токсичний самець», «сексист», «патріархальний», «типовий аб'юзер». Тепер “об’єктивацією” називають будь-що - від погляду, що затримався на декольте, до компліменту про вроду. Те, що століттями було грою між чоловіком і жінкою, тепер клеймують як загрозу.
І саме це є токсичним й отруйним. Мені ближчі шляхетні концепції, де жінка хоче подобатися і приймає чоловічу увагу, підтримку, допомогу. Бо це природно, саме в цьому - жіночність. А чоловік тоді відчуває потрібність, повагу і вдячність.
Війна лише розкрила те, що завжди було в нас: у чоловіках - інстинкт захищати, у справжніх жінках - здатність підтримувати і дбати про все за двох. Саме жінка дарує чоловікові відчуття, що він воює не дарма: що його чекають, що він потрібен, що він не просто солдат, а той, кого кохають і жадають. Бо якщо світ існує не заради любові, поваги, довіри, дотиків, ніжності, тепла одне до одного - то який у ньому сенс?
Справжнє партнерство - не про однаковість і виставлення рахунків. Воно про зрілість і здатність повертати одне одному смак до життя.
Ми різні, але саме з цієї різності народжується потяг, еротика, цікавість. Коли ми не конкуруємо і не воюємо, а доповнюємо одне одного. Ми - два полюси одного життя. І саме в цьому - найбільша магія любові.
Ми з коханим Антіном Мухарським рівно за 11 днів здаємо до друку наш спільний дуже відвертий роман для дорослих «Оголені». За цей час маємо дозбирати на макетування, папір та друк 220 000 гривень.
Тож якщо ви ви відчуваєте до нас приязнь і маєте змогу й бажання підтримати видання - ми будемо неймовірно вам вдячні!
ВАРІАНТИ ПІДТРИМКИ ТАКІ: 1️⃣ Зробити внесок на будь-яку суму на нашу картку чи банку. 2️⃣ Оформити передзамовлення за 409 грн (проти 529 грн після виходу) - і отримати книжку серед перших із листівкою з нашими автографами. 3️⃣ Підтримати на суму 1500 грн - тоді ваше ім’я буде внесене на спеціальну сторінку подяк. Усе це - на сайті UKRIDEABOOK. 🔗 Посилання залишаю в коментарях.
Справжня література - це завжди оголення. Творімо українську літературу та еротику разом! 💋
Люта українізація з Антіном Мухарським
Хоч нас і переконують, що ми «рівні», насправді ми різні. Війна це продемонструвала дуже виразно. Якби ми були однакові з чоловіками, нас так само торкнулася б мобілізація. Ми були б невиїзні. Ми воювали б на бойових посадах в неприйнятних умовах, які не обирали. Але цього немає. І це наш привілей.
Ми здобуваємо освіту, будуємо кар'єру, відкриваємо бізнеси, володіємо майном і отримуємо спадщину, стаємо дружинами чи коханками, іноді не раз. Ми керуємо власним тілом: маємо ефективну контрацепцію, вирішуємо: народжувати чи ні. Обираємо чоловіків, з якими хочемо працювати, фліртувати, спати чи будувати довге щасливе життя.
Сьогодні жінка має більше прав і можливостей, ніж будь-коли. І більше, ніж чоловік. Жінки у час війни можуть працювати за кордоном й жити в безпечній Європі, вивезти дітей без згоди батька - і він можливо їх більше ніколи не побачить. У випадку розлучення дитина майже завжди залишається з матір'ю. А чоловік, навіть втративши контакт із власною дитиною, змушений її утримувати до завершення вищої освіти, навіть якщо вона вже сама стала батьком чи матір'ю.
Ми зараз не рівні з чоловіками - ми у значно вигіднішому становищі.
У нас є свобода вибору, у них - лише обов'язок.
Вони мусять воювати, ми - можемо, якщо захочемо.
Вони не мають права виїхати, ми - вільно подорожуємо чи емігруємо.
Вони ризикують тілом, здоров'ям, життям, втрачають професійні навички. Ми зберігаємо свободу і здатність жити досить нормальним життям.
Тож коли я чую крики про «гендерну нерівність» і «дискримінацію жінок», мені хочеться нагадати: справжні феміністки боролися за освіту, право обирати владу і власні гроші. Вони перемогли. І саме завдяки їм ми вже маємо все це. Але сучасний «фемінізм» перетворився не на захист жінки, а на агресію проти чоловіка. Не на свободу слова, а на експлуатацію і зневагу. Тоді йшлося про гідність, тепер - про примхи.
Коли чоловік сидить у бліндажі під артобстрілом, «феміністка» пише пост про невдоволення сексуалізованою рекламою. Замість вдячності вони мають широкий асортимент ярликів для кожного: «токсичний самець», «сексист», «патріархальний», «типовий аб'юзер». Тепер “об’єктивацією” називають будь-що - від погляду, що затримався на декольте, до компліменту про вроду. Те, що століттями було грою між чоловіком і жінкою, тепер клеймують як загрозу.
І саме це є токсичним й отруйним. Мені ближчі шляхетні концепції, де жінка хоче подобатися і приймає чоловічу увагу, підтримку, допомогу. Бо це природно, саме в цьому - жіночність. А чоловік тоді відчуває потрібність, повагу і вдячність.
Війна лише розкрила те, що завжди було в нас: у чоловіках - інстинкт захищати, у справжніх жінках - здатність підтримувати і дбати про все за двох. Саме жінка дарує чоловікові відчуття, що він воює не дарма: що його чекають, що він потрібен, що він не просто солдат, а той, кого кохають і жадають. Бо якщо світ існує не заради любові, поваги, довіри, дотиків, ніжності, тепла одне до одного - то який у ньому сенс?
Справжнє партнерство - не про однаковість і виставлення рахунків. Воно про зрілість і здатність повертати одне одному смак до життя.
Ми різні, але саме з цієї різності народжується потяг, еротика, цікавість. Коли ми не конкуруємо і не воюємо, а доповнюємо одне одного. Ми - два полюси одного життя.
І саме в цьому - найбільша магія любові.
Ми з коханим Антіном Мухарським рівно за 11 днів здаємо до друку наш спільний дуже відвертий роман для дорослих «Оголені». За цей час маємо дозбирати на макетування, папір та друк 220 000 гривень.
Тож якщо ви ви відчуваєте до нас приязнь і маєте змогу й бажання підтримати видання - ми будемо неймовірно вам вдячні!
ВАРІАНТИ ПІДТРИМКИ ТАКІ:
1️⃣ Зробити внесок на будь-яку суму на нашу картку чи банку.
2️⃣ Оформити передзамовлення за 409 грн (проти 529 грн після виходу) - і отримати книжку серед перших із листівкою з нашими автографами.
3️⃣ Підтримати на суму 1500 грн - тоді ваше ім’я буде внесене на спеціальну сторінку подяк.
Усе це - на сайті UKRIDEABOOK.
🔗 Посилання залишаю в коментарях.
Справжня література - це завжди оголення.
Творімо українську літературу та еротику разом! 💋
Єлизавета Бєльська.
1 week ago | [YT] | 469