(Не)випадково занесло в якійсь ТРЦ на метро Героїв Дніпра. На вулиці лупашить дощ, скрізь темрява, я вибігла з дому ще в обід, в легких кросах та шубці з "риб'ячого" хутра, розраховуючи повернутися на авто, але доля розпорядилася інакше. Дивлюся, реклама Пузатки, зайду, думаю, видохну, просохну та чогось гарячого вип'ю, просто перемкнуся в світлому приміщенні...
Взяла морозиво, каву, плюхнулася за столик, видихнула, ковток гарячого напою, тихенько "Я є! Я в безпеці!" і можна озирнутися, хто поруч?
Зліва дуже сумний чувак, 40+, сидить над тацею забитою їдлом з KFC. Ще трошки і почне рюмсати сльозами в стакан з Колою. Подумки поспівчувала.
Справа дві пані, 35+, застигли над стаканчиками з кавою, дивляться в різні сторони і мовчать.
Трохи далі бабуся з онуком. Він зосередженно їсть круасан, бабуся дивиться в екран телефона та щось обурено бормоче своєму віртуальному опоненту...
Куди я потрапила? Що за депресивний арт-хаус? Ні...я на це не підписувалася ... де мої парфуми, крем для рук, я конче потребую фарб в цій темно- сірій реальності...
І тут за сусідній столик протісківається компанія з трьох дівчат та двох хлопців. Молоді, рум'яні, мокрі та усміхнені. У когось на телефоні звучить "Я твоя Японія...". Вони гучно розсідаються, обговорюють, що будуть замовляти, дістають карти і починають різатися в дурня 😜🤣
Я вам кажу, наче свіжим весняним березневим вітром дмухнуло в обличчя! І я так зраділа, наче мою НАДІЮ на КРАЩЕ підживили енергією, якої так зараз не вистачає...та чого ж наче?! Підживили 🔥
Я постійно собі нагадую, що все тимчасово, гірше/краще -- це відносні категорії і т.д. і т.п., але іноді ти провалююєшся в стан "ми приречені" і хєр що допомогає...
А тут компанія молодиків та молодух, драйвова, гучна, лібідозна, і ти знову в тому РЕСУРСІ, щоб ЖИТИ ЖИТТЯ ♥️
дякую! Зарядилася.
Фото зроблене сьогодні на супервізійній групі. Емоції та думки - бурлять...Буваю і такою...
Невгамовна Монро
(Не)випадково занесло в якійсь ТРЦ на метро Героїв Дніпра.
На вулиці лупашить дощ, скрізь темрява, я вибігла з дому ще в обід, в легких кросах та шубці з "риб'ячого" хутра, розраховуючи повернутися на авто, але доля розпорядилася інакше.
Дивлюся, реклама Пузатки, зайду, думаю, видохну, просохну та чогось гарячого вип'ю, просто перемкнуся в світлому приміщенні...
Взяла морозиво, каву, плюхнулася за столик, видихнула, ковток гарячого напою, тихенько "Я є! Я в безпеці!" і можна озирнутися, хто поруч?
Зліва дуже сумний чувак, 40+, сидить над тацею забитою їдлом з KFC. Ще трошки і почне рюмсати сльозами в стакан з Колою.
Подумки поспівчувала.
Справа дві пані, 35+, застигли над стаканчиками з кавою, дивляться в різні сторони і мовчать.
Трохи далі бабуся з онуком. Він зосередженно їсть круасан, бабуся дивиться в екран телефона та щось обурено бормоче своєму віртуальному опоненту...
Куди я потрапила? Що за депресивний арт-хаус? Ні...я на це не підписувалася ... де мої парфуми, крем для рук, я конче потребую фарб в цій темно- сірій реальності...
І тут за сусідній столик протісківається компанія з трьох дівчат та двох хлопців. Молоді, рум'яні, мокрі та усміхнені. У когось на телефоні звучить "Я твоя Японія...". Вони гучно розсідаються, обговорюють, що будуть замовляти, дістають карти і починають різатися в дурня 😜🤣
Я вам кажу, наче свіжим весняним березневим вітром дмухнуло в обличчя!
І я так зраділа, наче мою НАДІЮ на КРАЩЕ підживили енергією, якої так зараз не вистачає...та чого ж наче?! Підживили 🔥
Я постійно собі нагадую, що все тимчасово, гірше/краще -- це відносні категорії і т.д. і т.п., але іноді ти провалююєшся в стан "ми приречені" і хєр що допомогає...
А тут компанія молодиків та молодух, драйвова, гучна, лібідозна, і ти знову в тому РЕСУРСІ, щоб ЖИТИ ЖИТТЯ ♥️
дякую!
Зарядилася.
Фото зроблене сьогодні на супервізійній групі.
Емоції та думки - бурлять...Буваю і такою...
#невгамовнамонро
9 грудня 2025 року.
Київ. Україна
1 week ago | [YT] | 1,578