Я вже давно переконався що найкращий автор пісень – саме життя. Маю підтвердження тому – історія виникнення пісні «Марічка ТРОшниця».
То було приблизно рік тому. Разом із друзями ми завантажували гуманітарку аби везти її бійцям на «нуль» на оріхівський напрямок. Всі трохи хвилювались, бо знали що «прильоти» там – регулярне явище, що по трасі треба їхати максимально швидко – аби не поцілили, що між машинами має бути пристойний інтервал – з тієї ж причини – аби вціліти.
Перед самим виїздом до нашої групи підійшла тендітна дівчина, що попросилась взяти її із собою – до хлопця-воїна. Сюрприз йому зробити. Ми сумнівались, відмовляли її, та все ж погодились їхати разом. Видали дівчині шолом, бронік, в якому вона потонула й поїхали.
Поки ми їхали на позиції, я думав про цих двох, про любов під час війни. Я подумав що з цієї історії може вийти хороша пісня.
Далі ми всі із задоволенням спостерігали їх зустріч. Військові посміхались, а ті двоє ніяковіли і в затінку тихенько розмовляли, тримаючись за руки.
Йшли дні, ті двоє не виходили із моєї голови. Мені хотілось написати про них пісню-історію в якій перемагає любов, а не війна. Й одного літнього дня знайшлися правильні слова, необхідні ноти.
А що із цього вийшло – ви можете послухати. Так народилась пісня «Марічка-ТРОшниця».
Максим Бородін
Я вже давно переконався що найкращий автор пісень – саме життя.
Маю підтвердження тому – історія виникнення пісні «Марічка ТРОшниця».
То було приблизно рік тому. Разом із друзями ми завантажували гуманітарку аби везти її бійцям на «нуль» на оріхівський напрямок. Всі трохи хвилювались, бо знали що «прильоти» там – регулярне явище, що по трасі треба їхати максимально швидко – аби не поцілили, що між машинами має бути пристойний інтервал – з тієї ж причини – аби вціліти.
Перед самим виїздом до нашої групи підійшла тендітна дівчина, що попросилась взяти її із собою – до хлопця-воїна. Сюрприз йому зробити. Ми сумнівались, відмовляли її, та все ж погодились їхати разом. Видали дівчині шолом, бронік, в якому вона потонула й поїхали.
Поки ми їхали на позиції, я думав про цих двох, про любов під час війни. Я подумав що з цієї історії може вийти хороша пісня.
Далі ми всі із задоволенням спостерігали їх зустріч. Військові посміхались, а ті двоє ніяковіли і в затінку тихенько розмовляли, тримаючись за руки.
Йшли дні, ті двоє не виходили із моєї голови. Мені хотілось написати про них пісню-історію в якій перемагає любов, а не війна. Й одного літнього дня знайшлися правильні слова, необхідні ноти.
А що із цього вийшло – ви можете послухати. Так народилась пісня «Марічка-ТРОшниця».
1 year ago | [YT] | 207