Мені важлива моя грамотна мова. Бо я маю свої внутрішні стандарти: який вигляд хочу мати, як розмовляти, як поводитися, як виявляти свою любов, як кохатися, у якому просторі жити. І ким я хочу бути. Це щоденна робота зі стосунками, простором дому, їжею, одягом, кремами і словником. Це самодисципліна.
Моя українська вишукана – багато хто на мене у ній рівняється. Вона гарна, але не досконала. Я можу помилитися чи зробити одруківку. І, звісно, картаю себе, бо для мене моя мова – цінність, вона визначає якість мого спілкування.
Але ми живі, так само, як і мова. І, якщо це не мій редактор, не викладач української і не ведучий новин, тобто не людина, для якої українська – це професія, я не думаю, що ми маємо право висловлювати невдоволення, критикувати чи виправляти чужі огріхи.
Останнім часом у соцмережах лютує пандемія мовних святенників, які вказують іншим, як правильно, часто помиляючись в елементарному. Нормально виправляти тих, хто нас про це просить, і робити це, звісно, не публічно. Усе решта – прояв безтактності. Це ймовірно відверне людину від української, і майже неминуче – відверне від того, хто виправляє.
У кожного своя норма. І свої таланти. Той, хто хоче мати бездоганну мову – отримає її, якщо поставить це за мету. Якщо справді відчуватиме таку внутрішню потребу.
Помилятися українською – нормально. Говорити суржиком – органічно. Користуватися діалектом – пікантно. Переходити на українську – гідно. Вдосконалювати мову – прекрасно. Кохатися українською – особливо збудливо. Залишатися російськомовним – непристойно. Виховувати дітей російською – соромно.
Останні десять років я присвятила тому, щоб надихати своїх читачів на українську дописами на теми мови, нашою з коханим Антіном Мухарським спільною книжкою «Як перейти на українську», весь тираж якої розкупили в перші місяці великої війни. Та вже культовим шоу «Люта українізація».
Завдяки нашій натхненній роботі кілька десятків тисяч людей заговорили українською з власного бажання.
Війна багатьом дала поштовх для того, щоб прийняти остаточне рішення. І, мені здається, що ця моя місія виконана.
А більше, ніж мову, я, мабуть, люблю тільки секс. 😊 Тож наступні десять років планую присвятити темам еротики, насолоди і щасливих стосунків у парі. Бо вмію говорити тільки про те, у чому компетентна.
Ми вже записуємо авторський курс про це. А післязавтра здаємо до друку наш з Антіном спільний роман для дорослих "Оголені". Це книжка про секс, кохання, війну і гроші. Нам бракує ще 160 000 гривень, щоб оплатити її друк.
Якщо вас, як і мене, цікавить еротика і ви маєте змогу й бажання підтримати видання - ми будемо неймовірно вам вдячні!
ВАРІАНТИ ПІДТРИМКИ ТАКІ: 1️⃣ Зробити внесок на будь-яку суму на нашу картку чи банку. 2️⃣ Оформити передзамовлення за 409 грн (з 1 вересня вже буде дорожче) - і отримати книжку серед перших із листівкою з нашими автографами. 3️⃣ Підтримати на суму 1500 грн - тоді ваше ім’я буде внесене на спеціальну сторінку подяк. Усе це - на сайті UKRIDEABOOK. 🔗 Посилання залишаю в коментарях.
Справжня література - це завжди оголення. Творімо українську літературу та еротику разом!💋
Люта українізація з Антіном Мухарським
Мені важлива моя грамотна мова. Бо я маю свої внутрішні стандарти: який вигляд хочу мати, як розмовляти, як поводитися, як виявляти свою любов, як кохатися, у якому просторі жити. І ким я хочу бути. Це щоденна робота зі стосунками, простором дому, їжею, одягом, кремами і словником. Це самодисципліна.
Моя українська вишукана – багато хто на мене у ній рівняється. Вона гарна, але не досконала. Я можу помилитися чи зробити одруківку. І, звісно, картаю себе, бо для мене моя мова – цінність, вона визначає якість мого спілкування.
Але ми живі, так само, як і мова. І, якщо це не мій редактор, не викладач української і не ведучий новин, тобто не людина, для якої українська – це професія, я не думаю, що ми маємо право висловлювати невдоволення, критикувати чи виправляти чужі огріхи.
Останнім часом у соцмережах лютує пандемія мовних святенників, які вказують іншим, як правильно, часто помиляючись в елементарному. Нормально виправляти тих, хто нас про це просить, і робити це, звісно, не публічно. Усе решта – прояв безтактності. Це ймовірно відверне людину від української, і майже неминуче – відверне від того, хто виправляє.
У кожного своя норма. І свої таланти. Той, хто хоче мати бездоганну мову – отримає її, якщо поставить це за мету. Якщо справді відчуватиме таку внутрішню потребу.
Помилятися українською – нормально.
Говорити суржиком – органічно.
Користуватися діалектом – пікантно.
Переходити на українську – гідно.
Вдосконалювати мову – прекрасно.
Кохатися українською – особливо збудливо.
Залишатися російськомовним – непристойно.
Виховувати дітей російською – соромно.
Останні десять років я присвятила тому, щоб надихати своїх читачів на українську дописами на теми мови, нашою з коханим Антіном Мухарським спільною книжкою «Як перейти на українську», весь тираж якої розкупили в перші місяці великої війни. Та вже культовим шоу «Люта українізація».
Завдяки нашій натхненній роботі кілька десятків тисяч людей заговорили українською з власного бажання.
Війна багатьом дала поштовх для того, щоб прийняти остаточне рішення. І, мені здається, що ця моя місія виконана.
А більше, ніж мову, я, мабуть, люблю тільки секс. 😊
Тож наступні десять років планую присвятити темам еротики, насолоди і щасливих стосунків у парі. Бо вмію говорити тільки про те, у чому компетентна.
Ми вже записуємо авторський курс про це.
А післязавтра здаємо до друку наш з Антіном спільний роман для дорослих "Оголені".
Це книжка про секс, кохання, війну і гроші.
Нам бракує ще 160 000 гривень, щоб оплатити її друк.
Якщо вас, як і мене, цікавить еротика і ви маєте змогу й бажання підтримати видання - ми будемо неймовірно вам вдячні!
ВАРІАНТИ ПІДТРИМКИ ТАКІ:
1️⃣ Зробити внесок на будь-яку суму на нашу картку чи банку.
2️⃣ Оформити передзамовлення за 409 грн (з 1 вересня вже буде дорожче) - і отримати книжку серед перших із листівкою з нашими автографами.
3️⃣ Підтримати на суму 1500 грн - тоді ваше ім’я буде внесене на спеціальну сторінку подяк.
Усе це - на сайті UKRIDEABOOK.
🔗 Посилання залишаю в коментарях.
Справжня література - це завжди оголення.
Творімо українську літературу та еротику разом!💋
Єлизавета Бєльська.
1 day ago | [YT] | 345