ДОГОВІР КУПІВЛІ ПРОДАЖУ ТА ДАРУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ НЕ МОЖЕ БУТИ ВИЗНАНО НЕДІЙСНИМ З ТОЇ ПІДСТАВИ, ЩО МЕЖА ПРОХОДИТЬ ПО СТІНІ БУДИНКУ
Особа звернулася до суду із позовом про визнання недійсним договір дарування земельної ділянки.
Однією із підстав позову була та обставина, що межа проходить по стіні будинку, який розділено на дві квартири.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року у позові ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та договору дарування земельної ділянки відмовлено.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції в силі.
Верховний суд залишив в силі вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції, зокрема зазначивши наступне:
Доводи касаційної скарги про те, що проходження межі по стіні будинку без інтервалів, є очевидним фактом порушення прав власника позивача, на увагу не заслуговують.
Таким чином, позивач у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надала належних та допустимих доказів того, що її право порушено оскаржуваним рішенням органів місцевого самоврядування.
Установивши, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 12 вересня 2006 року право власності ОСОБА_1 не порушено, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 31 жовтня 2006 року на підставі оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.
Суди попередніх інстанцій установили, що будинок, який перебуває у спільній частковій власності сторін та їх членів сім`ї, не є багатоквартирним будинком. Будинок розподілений на дві квартири з окремими входами.
Тому не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що указаний будинок є багатоквартирним тому приватизація частини земельної ділянки, виділеної для обслуговування цього будинку, є неможливою, з тих підстав, що норми земельного законодавства не передбачають можливості передачі земельної ділянки співвласнику багатоквартирного будинку, на якій розташовано цей багатоквартирний будинок.
Детально ознайомитися з Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 344/22745/23, провадження № 61-5103св25 можливо за посиланням:
reyestr.court.gov.ua/Review/131357714
ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ДОМПРАВО
ДОГОВІР КУПІВЛІ ПРОДАЖУ ТА ДАРУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ НЕ МОЖЕ БУТИ ВИЗНАНО НЕДІЙСНИМ З ТОЇ ПІДСТАВИ, ЩО МЕЖА ПРОХОДИТЬ ПО СТІНІ БУДИНКУ
Особа звернулася до суду із позовом про визнання недійсним договір дарування земельної ділянки.
Однією із підстав позову була та обставина, що межа проходить по стіні будинку, який розділено на дві квартири.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 липня 2024 року у позові ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу та договору дарування земельної ділянки відмовлено.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції в силі.
Верховний суд залишив в силі вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції, зокрема зазначивши наступне:
Доводи касаційної скарги про те, що проходження межі по стіні будинку без інтервалів, є очевидним фактом порушення прав власника позивача, на увагу не заслуговують.
Таким чином, позивач у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надала належних та допустимих доказів того, що її право порушено оскаржуваним рішенням органів місцевого самоврядування.
Установивши, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 12 вересня 2006 року право власності ОСОБА_1 не порушено, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 31 жовтня 2006 року на підставі оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.
Суди попередніх інстанцій установили, що будинок, який перебуває у спільній частковій власності сторін та їх членів сім`ї, не є багатоквартирним будинком. Будинок розподілений на дві квартири з окремими входами.
Тому не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що указаний будинок є багатоквартирним тому приватизація частини земельної ділянки, виділеної для обслуговування цього будинку, є неможливою, з тих підстав, що норми земельного законодавства не передбачають можливості передачі земельної ділянки співвласнику багатоквартирного будинку, на якій розташовано цей багатоквартирний будинок.
Детально ознайомитися з Постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 344/22745/23, провадження № 61-5103св25 можливо за посиланням:
reyestr.court.gov.ua/Review/131357714
1 month ago | [YT] | 5