Київська декларація про Північний Кавказ як кордон безпеки Європи Київ, 01 листопада 2025 року
Преамбула Ми, учасники міжнародної конференції “Північний Кавказ як кордон безпеки Європи”, що зібралися у Києві з нагоди третьої річниці Постанови Верховної Ради України №2672-IХ від 18 жовтня 2022 року про засудження тимчасової окупації території Чеченської Республіки Ічкерія, виходячи з принципів Статуту ООН, Гельсінського заключного акту та Європейської конвенції з прав людини, підтверджуючи прихильність до суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно-визнаних кордонах, визнаючи, що стабільність та безпека Європи невіддільні від долі народів Північного Кавказу, приймаємо цю Декларацію.
I. Бачення та вихідні положення 1. Північний Кавказ є критично важливою ланкою загальноєвропейської безпеки. Системні загрози (гібридна агресія, мілітаризація, репресії, депортації, культурна асиміляція, інформаційні операції) мають транскордонний характер та потребують узгоджених міжнародних відповідей. 2. Деокупація, відновлення верховенства права та дотримання прав всіх народів Північного Кавказу – складові елементи довгострокової європейської стабільності. Для Європейського Союзу, Туреччини, Канади та Сполучених Штатів Америки вільний від російського гніту Північний Кавказ є гарантом політичної стабільності Євразії через створення нових транспортних коридорів, встановлення миру на Чорному морі, стримування імперських судом занепадаючої Російської Федерації, а також відсікання її режиму від екстремістського Ірану. 3. Підтримка народів регіону в їхньому прагненні до свободи, безпеки та гідності є невід'ємною частиною політики стримування та справедливого миру. У такій ситуації для західних політиків та експертів критично важливо почати розглядати Північний Кавказ не через загальноросійську призму, а як самостійний макрорегіон зі своїми особливостями, елітами та власним майбутнім. Важливо розпочати діалог з тими, хто має власне бачення майбутнього для регіону, не зав'язане на подальшому знаходженні у “в'язниці народів”.
ІІ. Політичні та правові орієнтири 4. Учасники підтримують розробку та імплементацію поетапної Дорожньої карти деокупаційної політики щодо Північного Кавказу з чотирма взаємодоповнюючими треками: - Правовий – використання механізмів універсальної юрисдикції, документування злочинів, підтримка звернень до міжнародних судів та договірних органів. - Санкційний – розширення персональних та секторальних санкцій за репресії, військову мобілізацію, депортацію та культурне знищення. - Гуманітарний – захист біженців та переселенців, підтримка політв'язнів, доступ до медико-психологічної допомоги, збереження мови та культури. - Комунікаційний – протидія дезінформації, підтримка незалежних медіа та експертної аналітики.
ІІІ. Звернення та рекомендації 5. До Верховної Ради України, у для подальшого розвитку Постанови №2672-IX від 18 жовтня 2022 року, з метою забезпечення функціонування ічкерійської держави у вигнанні: - Визнати громадянство Чеченської Республіки Ічкерія. - Ініціювати прийняття Україною зобов'язань щодо представлення інтересів громадян Чеченської Республіки Ічкерія на території третіх країн до моменту міжнародного визнання Чеченської Республіки Ічкерія. - Звернутися до парламентів країн Європейського Союзу та Великобританії, Канади, Конгресу Сполучених Штатів Америки, а також Європейського Парламенту із заявою про необхідність підтримки ічкерійського національно-визвольного руху. - Надати Державному Комітету Деокупації Чеченської Республіки Ічкерія офіційний статус органу, який веде національно-визвольну боротьбу, та передбачити механізм регулярного парламентського діалогу з ним. - Активізувати роботу міжфракційних об'єднань із питань Північного Кавказу для системної роботи з міжнародними партнерами. - Прийняти проект Закону України “Про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації” (№ 11402 від 15.07.2024 року). 6. До Європейського Парламенту, парламентів країн Європейського Союзу та Великобританії, Канади, Конгресу Сполучених Штатів Америки, а також до здорової частини російських демократичних опозиційних сил, яка визнає незалежність Чеченської Республіки Ічкерія, а також підтримує Постанову Верховної Ради України №2672-IX від 18 жовтня 2022 року (в першу чергу – З'їзд народних депутатів Російської Республіки): - Підтримати парламентську складову деокупаційної політики щодо Північного Кавказу, у тому числі шляхом ухвалення резолюцій з прав народів Північного Кавказу, проведення публічних слухань та місій зі збору свідоцтв. - Сприяти встановленню діалогу з північнокавказькими національно-визвольними рухами, а також створенню груп депутатів для комунікації з такими рухами. - Сприяти розширенню списків санкцій та механізму моніторингу їх виконання щодо відповідальних за репресії та депортації на Північному Кавказі, а також відповідальних за використання військовослужбовців-уродженців Північного Кавказу для скоєння військових злочинів в Україні. 7. До урядів та інститутів країн Європейського Союзу, Великобританії, Канади та Сполучених Штатів Америки: - Інтегрувати північнокавказьку проблематику у стратегічні огляди та плани стримування. - Підтримати програми захисту прав людини, культурної спадщини та мов народів Кавказу. 8. До академічної та експертної спільноти, фондів та некомерційних організацій країн Європейського Союзу, Великобританії, Канади та Сполучених Штатів Америки: - Створити експертну мережу для активізації досліджень з права, безпеки та культури Північного Кавказу, а також створити публічну моніторингову панель “Caucasus Watch” для висвітлення порушення прав людини у регіоні.
Від імені учасників конференції
(список підписантів: депутати, представники урядів та парламентів країн-партнерів, З’ïзду народних депутатiв Росiйськоï Республiки, лідери громадських організацій та діаспор, експерти та дослідники) Київ, 01.11.2025
I NEWS
Київська декларація про Північний Кавказ як кордон безпеки Європи
Київ, 01 листопада 2025 року
Преамбула
Ми, учасники міжнародної конференції “Північний Кавказ як кордон безпеки Європи”, що зібралися у Києві з нагоди третьої річниці Постанови Верховної Ради України №2672-IХ від 18 жовтня 2022 року про засудження тимчасової окупації території Чеченської Республіки Ічкерія,
виходячи з принципів Статуту ООН, Гельсінського заключного акту та Європейської конвенції з прав людини,
підтверджуючи прихильність до суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно-визнаних кордонах,
визнаючи, що стабільність та безпека Європи невіддільні від долі народів Північного Кавказу,
приймаємо цю Декларацію.
I. Бачення та вихідні положення
1. Північний Кавказ є критично важливою ланкою загальноєвропейської безпеки. Системні загрози (гібридна агресія, мілітаризація, репресії, депортації, культурна асиміляція, інформаційні операції) мають транскордонний характер та потребують узгоджених міжнародних відповідей.
2. Деокупація, відновлення верховенства права та дотримання прав всіх народів Північного Кавказу – складові елементи довгострокової європейської стабільності. Для Європейського Союзу, Туреччини, Канади та Сполучених Штатів Америки вільний від російського гніту Північний Кавказ є гарантом політичної стабільності Євразії через створення нових транспортних коридорів, встановлення миру на Чорному морі, стримування імперських судом занепадаючої Російської Федерації, а також відсікання її режиму від екстремістського Ірану.
3. Підтримка народів регіону в їхньому прагненні до свободи, безпеки та гідності є невід'ємною частиною політики стримування та справедливого миру. У такій ситуації для західних політиків та експертів критично важливо почати розглядати Північний Кавказ не через загальноросійську призму, а як самостійний макрорегіон зі своїми особливостями, елітами та власним майбутнім. Важливо розпочати діалог з тими, хто має власне бачення майбутнього для регіону, не зав'язане на подальшому знаходженні у “в'язниці народів”.
ІІ. Політичні та правові орієнтири
4. Учасники підтримують розробку та імплементацію поетапної Дорожньої карти деокупаційної політики щодо Північного Кавказу з чотирма взаємодоповнюючими треками:
- Правовий – використання механізмів універсальної юрисдикції, документування злочинів, підтримка звернень до міжнародних судів та договірних органів.
- Санкційний – розширення персональних та секторальних санкцій за репресії, військову мобілізацію, депортацію та культурне знищення.
- Гуманітарний – захист біженців та переселенців, підтримка політв'язнів, доступ до медико-психологічної допомоги, збереження мови та культури.
- Комунікаційний – протидія дезінформації, підтримка незалежних медіа та експертної аналітики.
ІІІ. Звернення та рекомендації
5. До Верховної Ради України, у для подальшого розвитку Постанови №2672-IX від 18 жовтня 2022 року, з метою забезпечення функціонування ічкерійської держави у вигнанні:
- Визнати громадянство Чеченської Республіки Ічкерія.
- Ініціювати прийняття Україною зобов'язань щодо представлення інтересів громадян Чеченської Республіки Ічкерія на території третіх країн до моменту міжнародного визнання Чеченської Республіки Ічкерія.
- Звернутися до парламентів країн Європейського Союзу та Великобританії, Канади, Конгресу Сполучених Штатів Америки, а також Європейського Парламенту із заявою про необхідність підтримки ічкерійського національно-визвольного руху.
- Надати Державному Комітету Деокупації Чеченської Республіки Ічкерія офіційний статус органу, який веде національно-визвольну боротьбу, та передбачити механізм регулярного парламентського діалогу з ним.
- Активізувати роботу міжфракційних об'єднань із питань Північного Кавказу для системної роботи з міжнародними партнерами.
- Прийняти проект Закону України “Про основні засади державної політики України щодо взаємодії з національними рухами колоніальних народів Російської Федерації” (№ 11402 від 15.07.2024 року).
6. До Європейського Парламенту, парламентів країн Європейського Союзу та Великобританії, Канади, Конгресу Сполучених Штатів Америки, а також до здорової частини російських демократичних опозиційних сил, яка визнає незалежність Чеченської Республіки Ічкерія, а також підтримує Постанову Верховної Ради України №2672-IX від 18 жовтня 2022 року (в першу чергу – З'їзд народних депутатів Російської Республіки):
- Підтримати парламентську складову деокупаційної політики щодо Північного Кавказу, у тому числі шляхом ухвалення резолюцій з прав народів Північного Кавказу, проведення публічних слухань та місій зі збору свідоцтв.
- Сприяти встановленню діалогу з північнокавказькими національно-визвольними рухами, а також створенню груп депутатів для комунікації з такими рухами.
- Сприяти розширенню списків санкцій та механізму моніторингу їх виконання щодо відповідальних за репресії та депортації на Північному Кавказі, а також відповідальних за використання військовослужбовців-уродженців Північного Кавказу для скоєння військових злочинів в Україні.
7. До урядів та інститутів країн Європейського Союзу, Великобританії, Канади та Сполучених Штатів Америки:
- Інтегрувати північнокавказьку проблематику у стратегічні огляди та плани стримування.
- Підтримати програми захисту прав людини, культурної спадщини та мов народів Кавказу.
8. До академічної та експертної спільноти, фондів та некомерційних організацій країн Європейського Союзу, Великобританії, Канади та Сполучених Штатів Америки:
- Створити експертну мережу для активізації досліджень з права, безпеки та культури Північного Кавказу, а також створити публічну моніторингову панель “Caucasus Watch” для висвітлення порушення прав людини у регіоні.
Від імені учасників конференції
(список підписантів: депутати, представники урядів та парламентів країн-партнерів, З’ïзду народних депутатiв Росiйськоï Республiки, лідери громадських організацій та діаспор, експерти та дослідники)
Київ, 01.11.2025
1 month ago | [YT] | 444