Зустріч з агентом 007 (На сцені Тарапунька, хитро примруживши око, тримає в руках газету, а Штепсель, потираючи потилицю, намагається зазирнути через його плече.)
**ШТЕПСЕЛЬ: Слухай, Степане, а що це ти там читаєш? Якесь все засекречене, і цифри дивні – нуль-нуль-сім... Це що, новий номер нашого ЖЕКу?
**ТАРАПУНЬКА: Та який там ЖЕК, Павле! Це ж, знаєш, агент секретний! Джеймс Бонд! Ото дивись, пишуть: "Його Величність, 007!"
**ШТЕПСЕЛЬ: Ого! І що ж він, той Бонд, робить? Може, він у нас тут, наприклад, лічильники перевіряє? Або чергу за ковбасою організовує?
**ТАРАПУНЬКА: Та що ти верзеш! Він не лічильники перевіряє! Він... [важливо так] ...рятує світ!
**ШТЕПСЕЛЬ: Рятує? Від кого? Від тієї баби Зіни, що постійно в черзі без черги лізе? Бо якщо від неї, то я б йому сам орден повісив!
**ТАРАПУНЬКА: Та не від баби Зіни! Від... [шукає слово] ...від злодіїв світового масштабу! Він їх, знаєш, як? Одним оком подивився – і вже все знає!
**ШТЕПСЕЛЬ: О, це як наша сусідка, тітка Галя! Вона теж одним оком на весь під'їзд дивиться, і знає, хто що їв, і хто до кого ходив! То може, вона і є той секретний агент 007, тільки переодягнений?
**ТАРАПУНЬКА: [махнув рукою] Та слухай далі! Ось пишуть: "Як починається день, він не знає..." Це як так? Він що, до обіду спить, чи що? У нас в селі, як день почався, то вже й курка несеться, і корова мукає, і ми вже на городі!
**ШТЕПСЕЛЬ: Отож! А в нього, значить, і руки зайняті – колесо тримає, ще й сигару! Це він що, прямо з ліжка за кермо стрибає? А що, навіть кави не поп'є?
**ТАРАПУНЬКА: [мрійливо] Та він, Павле, не такий, як ми. Він одягає "найкращий костюм"... машина реве... сто миль на годину!
**ШТЕПСЕЛЬ: Сто миль! Та це ж у нас по дорогах так не розженешся – то яма, то сусід з візком картоплі! Це ж він, мабуть, по закордонних дорогах так літає! А дівчата? А як він дівчат помічає?
**ТАРАПУНЬКА: Пишуть: "Коли не на завданні, тільки коли вони обганяють мене!"
**ШТЕПСЕЛЬ: [здивовано] Це ж як так? Тобто, якщо він на своєму "Запорожці" їде, а його дівчина на велосипеді обганяє, то він тільки тоді її помічає? Отже, щоб йому сподобатись, треба швидше за нього бігати? Це ж незручно!
**ТАРАПУНЬКА: [зітхаючи] Та не Запорожець у нього! І він не бігає, він "харизмою" і "шармом" бере! Тому його і запам'ятовують! Коли він вітається, каже: "Мене звуть Бонд, Джеймс Бонд!" А для друзів, каже, завжди "007"!
**ШТЕПСЕЛЬ: А для друзів, значить, він вже не Джеймс, а просто "нуль-нуль-сім"? Це як у нас: якщо ти мені сто гривень винен, то ти для мене просто "Павло", а якщо позичаєш, то вже "Павлик-соколик"?
**ТАРАПУНЬКА: Ну, щось на кшталт цього, Павле. Тільки він не гривні позичає, а світ від лиха рятує! Але ж... [замислено] ...якби він до нас приїхав, я б йому все одно порадив каву зранку пити, а то так можна й колесо від машини загубити, якщо без плану!
**ШТЕПСЕЛЬ: [посміхаючись] А ще б я йому порадив до баби Зіни в чергу не лізти. Бо від її "шарму" навіть агенти 007 не рятуються!
Михайло: Золоті Яйця України
Зустріч з агентом 007
(На сцені Тарапунька, хитро примруживши око, тримає в руках газету, а Штепсель, потираючи потилицю, намагається зазирнути через його плече.)
**ШТЕПСЕЛЬ: Слухай, Степане, а що це ти там читаєш? Якесь все засекречене, і цифри дивні – нуль-нуль-сім... Це що, новий номер нашого ЖЕКу?
**ТАРАПУНЬКА: Та який там ЖЕК, Павле! Це ж, знаєш, агент секретний! Джеймс Бонд! Ото дивись, пишуть: "Його Величність, 007!"
**ШТЕПСЕЛЬ: Ого! І що ж він, той Бонд, робить? Може, він у нас тут, наприклад, лічильники перевіряє? Або чергу за ковбасою організовує?
**ТАРАПУНЬКА: Та що ти верзеш! Він не лічильники перевіряє! Він... [важливо так] ...рятує світ!
**ШТЕПСЕЛЬ: Рятує? Від кого? Від тієї баби Зіни, що постійно в черзі без черги лізе? Бо якщо від неї, то я б йому сам орден повісив!
**ТАРАПУНЬКА: Та не від баби Зіни! Від... [шукає слово] ...від злодіїв світового масштабу! Він їх, знаєш, як? Одним оком подивився – і вже все знає!
**ШТЕПСЕЛЬ: О, це як наша сусідка, тітка Галя! Вона теж одним оком на весь під'їзд дивиться, і знає, хто що їв, і хто до кого ходив! То може, вона і є той секретний агент 007, тільки переодягнений?
**ТАРАПУНЬКА: [махнув рукою] Та слухай далі! Ось пишуть: "Як починається день, він не знає..." Це як так? Він що, до обіду спить, чи що? У нас в селі, як день почався, то вже й курка несеться, і корова мукає, і ми вже на городі!
**ШТЕПСЕЛЬ: Отож! А в нього, значить, і руки зайняті – колесо тримає, ще й сигару! Це він що, прямо з ліжка за кермо стрибає? А що, навіть кави не поп'є?
**ТАРАПУНЬКА: [мрійливо] Та він, Павле, не такий, як ми. Він одягає "найкращий костюм"... машина реве... сто миль на годину!
**ШТЕПСЕЛЬ: Сто миль! Та це ж у нас по дорогах так не розженешся – то яма, то сусід з візком картоплі! Це ж він, мабуть, по закордонних дорогах так літає! А дівчата? А як він дівчат помічає?
**ТАРАПУНЬКА: Пишуть: "Коли не на завданні, тільки коли вони обганяють мене!"
**ШТЕПСЕЛЬ: [здивовано] Це ж як так? Тобто, якщо він на своєму "Запорожці" їде, а його дівчина на велосипеді обганяє, то він тільки тоді її помічає? Отже, щоб йому сподобатись, треба швидше за нього бігати? Це ж незручно!
**ТАРАПУНЬКА: [зітхаючи] Та не Запорожець у нього! І він не бігає, він "харизмою" і "шармом" бере! Тому його і запам'ятовують! Коли він вітається, каже: "Мене звуть Бонд, Джеймс Бонд!" А для друзів, каже, завжди "007"!
**ШТЕПСЕЛЬ: А для друзів, значить, він вже не Джеймс, а просто "нуль-нуль-сім"? Це як у нас: якщо ти мені сто гривень винен, то ти для мене просто "Павло", а якщо позичаєш, то вже "Павлик-соколик"?
**ТАРАПУНЬКА: Ну, щось на кшталт цього, Павле. Тільки він не гривні позичає, а світ від лиха рятує! Але ж... [замислено] ...якби він до нас приїхав, я б йому все одно порадив каву зранку пити, а то так можна й колесо від машини загубити, якщо без плану!
**ШТЕПСЕЛЬ: [посміхаючись] А ще б я йому порадив до баби Зіни в чергу не лізти. Бо від її "шарму" навіть агенти 007 не рятуються!
3 months ago (edited) | [YT] | 0