🧩 Подія перша. Спецтрибунал: нарешті Європа згадала, що таке справедливість
У Люксембурзі, на засіданні Ради ЄС із закордонних справ, двадцять п’ять держав-членів урочисто погодилися приєднатись до роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
І все би добре, але ми ж знаємо темп європейської бюрократії. Спочатку домовимось, потім створимо робочу групу, потім погодимо бюджет, потім створимо дорадчу раду, а потім — ще одну групу, щоб узгодити, хто кому радитиме.
Кая Каллас оголосила про виділення 10 мільйонів євро на запуск трибуналу. Європейські юристи, мабуть, уже потирають руки — попереду велика робота. Але для нас головне інше: це вперше, коли ЄС назвав речі своїми іменами. Війна — це не «криза», не «конфлікт» і не «інцидент». Це злочин агресії, і в нього є імена, підписи і дати.
Саркастично кажучи — Путін, можливо, іще не в Гаазі, але його місце в календарі судових засідань уже заброньоване.
⚙️ Подія друга. ЄС каже «прощавай, газпром!» — але не одразу
Рада Євросоюзу узгодила переговорну позицію щодо регламенту, який поступово забороняє імпорт російського газу, і до 1 січня 2028 року планує повністю закрити вентиль Кремля.
Нарешті! Європа збирається відключитися від російського шланга. Але з європейською чемністю:
«Ми, звісно, розірвемо стосунки, але зробімо це культурно — дайте нам ще три роки попрощатися».
Міністр енергетики Данії Ларс Аагард сказав майже поетично:
«Енергетично незалежна Європа — це сильна і безпечна Європа».
І додав: «Ми ще не досягли цього». Саркастично кажучи — ще кілька зим із російським газом, і європейці знатимуть, як виглядає справжня мотивація.
Проте важливо — це вже не просто заяви. Це документ, що встановлює юридичну заборону на російський газ. Тобто після 2028-го «Газпром» буде лише в підручниках з геополітичної токсикології.
🧊 Подія третя. Кремль знову «не змінив позиції»
Дмитро Пєсков, головний перекладач Путіна з реальності на вигадку, заявив, що позиція РФ не змінилася щодо «заморожування фронту», яке пропонує Дональд Трамп.
О, як ми це любимо — «позиція не змінилася». Тобто все те саме: «це не війна, це спецоперація», «українців не існує», «перемоги поруч».
Трамп тим часом каже, що зустрінеться з Путіним у Будапешті, щоби «зупинити безславну війну». Тільки от проблема — безславна війна триває, поки хтось на неї заробляє славу.
Іронія долі: Трамп мріє заморозити фронт, а Кремль боїться, що заморозиться сам — у політичному сенсі. Тож поки один збирає лайки у твіттері, інший продовжує спалювати людей у реальності.
🪖 Подія четверта. Ще 90 днів війни, ще 90 днів стійкості
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження воєнного стану і загальної мобілізації ще на 90 днів.
Традиція, що вже стала ритуалом. Кожні три місяці парламент офіційно визнає: ми ще не виграли, але й не здалися.
І тут, як у старому українському прислів’ї:
«Краще нова мобілізація, ніж стара окупація».
Для частини суспільства — це втома, для іншої — сигнал: фронт досі потребує плеча. Бо війна триває не лише в окопах, а й у головах, і там теж треба зміцнювати оборону.
Сарказм дня: «Мир — це коли укази про продовження воєнного стану стають непотрібними». А поки що — це документ, який тримає лінію державності.
🇮🇹 Подія п’ята. Італія раптом згадала, що вона в НАТО
Bloomberg повідомляє: Італія непублічно погодилась долучитися до закупівель американської зброї для України в межах програми PURL.
Ще вчора Рим вагався — «а чи варто нам це робити?» Сьогодні — «варто, бо не хочемо залишитись осторонь».
Міністр оборони Гвідо Крозетто запропонував допомогти, а прем’єрка Джорджія Мелоні вкотре підтвердила підтримку України. Це, без перебільшення, важливо: Італія — країна, яка вміє довго роздумувати, але коли вже вирішує — то з пафосом і жестами.
І якщо раніше вона обережно тримала дистанцію, то тепер — готова вкладати гроші в зброю, яка стримує війну. Саркастично: «Спагеті, каннолі і ракети — нове тріо італійської солідарності».
Tsybulko Talk
Дивіться 5 подій дня на каналі @tsybulkotv
Посилання на відео: https://youtu.be/DyshZD3NKJM
🧩 Подія перша. Спецтрибунал: нарешті Європа згадала, що таке справедливість
У Люксембурзі, на засіданні Ради ЄС із закордонних справ, двадцять п’ять держав-членів урочисто погодилися приєднатись до роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
І все би добре, але ми ж знаємо темп європейської бюрократії.
Спочатку домовимось, потім створимо робочу групу, потім погодимо бюджет, потім створимо дорадчу раду, а потім — ще одну групу, щоб узгодити, хто кому радитиме.
Кая Каллас оголосила про виділення 10 мільйонів євро на запуск трибуналу. Європейські юристи, мабуть, уже потирають руки — попереду велика робота.
Але для нас головне інше: це вперше, коли ЄС назвав речі своїми іменами. Війна — це не «криза», не «конфлікт» і не «інцидент». Це злочин агресії, і в нього є імена, підписи і дати.
Саркастично кажучи — Путін, можливо, іще не в Гаазі, але його місце в календарі судових засідань уже заброньоване.
⚙️ Подія друга. ЄС каже «прощавай, газпром!» — але не одразу
Рада Євросоюзу узгодила переговорну позицію щодо регламенту, який поступово забороняє імпорт російського газу, і до 1 січня 2028 року планує повністю закрити вентиль Кремля.
Нарешті! Європа збирається відключитися від російського шланга.
Але з європейською чемністю:
«Ми, звісно, розірвемо стосунки, але зробімо це культурно — дайте нам ще три роки попрощатися».
Міністр енергетики Данії Ларс Аагард сказав майже поетично:
«Енергетично незалежна Європа — це сильна і безпечна Європа».
І додав: «Ми ще не досягли цього».
Саркастично кажучи — ще кілька зим із російським газом, і європейці знатимуть, як виглядає справжня мотивація.
Проте важливо — це вже не просто заяви. Це документ, що встановлює юридичну заборону на російський газ.
Тобто після 2028-го «Газпром» буде лише в підручниках з геополітичної токсикології.
🧊 Подія третя. Кремль знову «не змінив позиції»
Дмитро Пєсков, головний перекладач Путіна з реальності на вигадку, заявив, що позиція РФ не змінилася щодо «заморожування фронту», яке пропонує Дональд Трамп.
О, як ми це любимо — «позиція не змінилася».
Тобто все те саме: «це не війна, це спецоперація», «українців не існує», «перемоги поруч».
Трамп тим часом каже, що зустрінеться з Путіним у Будапешті, щоби «зупинити безславну війну».
Тільки от проблема — безславна війна триває, поки хтось на неї заробляє славу.
Іронія долі: Трамп мріє заморозити фронт, а Кремль боїться, що заморозиться сам — у політичному сенсі.
Тож поки один збирає лайки у твіттері, інший продовжує спалювати людей у реальності.
🪖 Подія четверта. Ще 90 днів війни, ще 90 днів стійкості
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про продовження воєнного стану і загальної мобілізації ще на 90 днів.
Традиція, що вже стала ритуалом.
Кожні три місяці парламент офіційно визнає: ми ще не виграли, але й не здалися.
І тут, як у старому українському прислів’ї:
«Краще нова мобілізація, ніж стара окупація».
Для частини суспільства — це втома, для іншої — сигнал: фронт досі потребує плеча.
Бо війна триває не лише в окопах, а й у головах, і там теж треба зміцнювати оборону.
Сарказм дня: «Мир — це коли укази про продовження воєнного стану стають непотрібними».
А поки що — це документ, який тримає лінію державності.
🇮🇹 Подія п’ята. Італія раптом згадала, що вона в НАТО
Bloomberg повідомляє: Італія непублічно погодилась долучитися до закупівель американської зброї для України в межах програми PURL.
Ще вчора Рим вагався — «а чи варто нам це робити?»
Сьогодні — «варто, бо не хочемо залишитись осторонь».
Міністр оборони Гвідо Крозетто запропонував допомогти, а прем’єрка Джорджія Мелоні вкотре підтвердила підтримку України.
Це, без перебільшення, важливо: Італія — країна, яка вміє довго роздумувати, але коли вже вирішує — то з пафосом і жестами.
І якщо раніше вона обережно тримала дистанцію, то тепер — готова вкладати гроші в зброю, яка стримує війну.
Саркастично: «Спагеті, каннолі і ракети — нове тріо італійської солідарності».
1 week ago | [YT] | 79