Років п’ять тому я почала відчувати якусь дивну втому. Мігрені стали частішими. У супермаркетах губилася серед полиць, обираючи каву чи спагеті - не могла зосередитися. Подумалося: може, це вже починається старість?
Якось сиділа знесилена, за ноутбуком, писала допис. Схилила голову й прикрила долонею око. І зрозуміла, що іншим оком не можу прочитати текст - він розпливався.
Записалася в офтальмологічну клініку. Виявилося, що маю астигматизм - змінену форма рогівки, через яку зображення стають розмитими й нечіткими, а друге око змучується працювати за двох. І їм потрібні зволожувальні краплі.
Відтоді я ношу окуляри. Знімаю їх тільки коли сплю, кохаюся, фотографуюсяя чи коли хочу комусь більше сподобатися. 😊 «Старість» минулася, а якість життя й витривалість у роботі з текстами зросли.
Якщо щорічний візит до стоматолога, гінеколога, УЗД і аналізи крові завжди були для мене нормою, то про окуліста я якось не думала.
Тож якщо вам здається, що в очах пісок, голова болить надто часто, а на тексті книжки важко зосередитися - не нехтуйте цим. Відвідайте офтальмолога. А якщо все гаразд - додайте цього лікаря до переліку щорічних побачень.
Коли я відчула, як це - бачити гірше, переглянула наші підходи до видання книжок. Дизайнери завжди переконували, що стильно виглядають тільки маленькі літери, втім, ми тепер їх не слухаємо. Шрифт у нашому еротичному романі «Оголені» та двох попередніх книжках зробили майже вдвічі більшим, ніж «прийнято», і збільшили міжрядковий інтервал.
Тепер, окрім відгуків про пожвавлення сексуального потягу, отримуємо й такі: «Окрема вдячність за шрифт і кремовий папір - комфортно читати будь-де, навіть із ліхтариком».
Люта українізація з Антіном Мухарським
Років п’ять тому я почала відчувати якусь дивну втому. Мігрені стали частішими. У супермаркетах губилася серед полиць, обираючи каву чи спагеті - не могла зосередитися. Подумалося: може, це вже починається старість?
Якось сиділа знесилена, за ноутбуком, писала допис. Схилила голову й прикрила долонею око. І зрозуміла, що іншим оком не можу прочитати текст - він розпливався.
Записалася в офтальмологічну клініку. Виявилося, що маю астигматизм - змінену форма рогівки, через яку зображення стають розмитими й нечіткими, а друге око змучується працювати за двох. І їм потрібні зволожувальні краплі.
Відтоді я ношу окуляри. Знімаю їх тільки коли сплю, кохаюся, фотографуюсяя чи коли хочу комусь більше сподобатися. 😊
«Старість» минулася, а якість життя й витривалість у роботі з текстами зросли.
Якщо щорічний візит до стоматолога, гінеколога, УЗД і аналізи крові завжди були для мене нормою, то про окуліста я якось не думала.
Тож якщо вам здається, що в очах пісок, голова болить надто часто, а на тексті книжки важко зосередитися - не нехтуйте цим. Відвідайте офтальмолога. А якщо все гаразд - додайте цього лікаря до переліку щорічних побачень.
Коли я відчула, як це - бачити гірше, переглянула наші підходи до видання книжок. Дизайнери завжди переконували, що стильно виглядають тільки маленькі літери, втім, ми тепер їх не слухаємо. Шрифт у нашому еротичному романі «Оголені» та двох попередніх книжках зробили майже вдвічі більшим, ніж «прийнято», і збільшили міжрядковий інтервал.
Тепер, окрім відгуків про пожвавлення сексуального потягу, отримуємо й такі: «Окрема вдячність за шрифт і кремовий папір - комфортно читати будь-де, навіть із ліхтариком».
Єлизавета Бєльська.
2 weeks ago | [YT] | 543