ПАВЛО ВИШЕБАБА

різнотравʼя у вазі
нестримано пахне полем

усамітнення
ледве тяжіє у бік самотності

розпускає волосся
та знов мимоволі сколює

жінка яка танцює
у напівмороці

зі свічкових ниток
виплітає волокна полумʼя

її шкіра здається
матовою і тканною

жінка яка смілива
у рухах тіла
у власних проявах

жінка яка боїться
мого кохання

повертає на вулиці
вроджені та набуті
до провулків
до парків
з рядами дерев фруктових

жінка якій відомі
до мене усі маршрути
яка прокладає їх
та перебудовує

на шляху проєктує
та зводить міста картонні

жінка яка навчилась
лишати у них прогалини

дослухатись до музики усередині
з її обертонами
інтонаціями інтенціями
острахами страхами

перевʼязані квіти
гармонії нерозвʼязані

хвилі близькості
шкірою котяться наостанок
і виносять на берег

різнотравʼя у скляній вазі

жінка яка танцює
самотній танець

…

✍🏻: ‪@vyshebabapoetry‬
📸: @natalia_shev4uk

1 week ago | [YT] | 409