1) Одеса. «Паспорт у РФ, апеляція у ЄСПЛ, а місто — у підвішеному стані»
З 16 жовтня кермо Одеси – у секретаря міськради Ігоря Коваля. Формально все чемно: розпорядження на сайті, печатка, вуса — як у відповідального чиновника. Причина — не романтична: Геннадія Труханова позбавили громадянства через чинний паспорт РФ. І тут уся країна дружно робить вигляд, що не чула про це роками. Бо «журналісти давно казали», а чиновники — «давно не чули». Класика жанру.
СБУ окреслила контур: ще 2017-го представники Труханова сходили до російського суду, який «підправив» папери так, що громадянство РФ нікуди не поділося — паспорти міняються, а «любов вічна». Тепер Труханов обіцяє скочити з касації у Верховному суді просто у Страсбург — «якщо цього буде замало». Замало — чого? Аргументів чи часу? Тим часом Одеса вкотре відкриває сезон політичної оперети: сьогодні «в.о.», завтра «о, воно».
Підсумковий штрих: Правова географія у нас проста: народився в Україні, кар’єру будував в Одесі, документи «доукомплектував» у Московській області. Вечірня школа транскордонного права, кабінет № 404.
МВФ акуратно підкрутив прогнози: на кінець року державний борг — 108,6% ВВП, у 2026 сягне 110,4%, а спад — десь із 2027-го й далі вниз до 94,1% у 2030-му. Чудово: ми вже не просто «понад сотню», ми — клуб 110. У нас новий вид спорту: стрибки через психологічні позначки з жердиною, зробленою з обіцянок.
Ви помітили, як у звітах слово «психологічний» з’являється частіше за «фіскальний»? Бо психологія — це коли ти віріш, що «потім піде спад», а фіскальний — коли питаєш: «Чим платити?» Наразі відповідь проста: платитиме той, хто не голосує — майбутні роки.
Підсумковий штрих: У країні, де ціни ростуть як на дріжджах, найстабільніша валюта — віра в «2027».
3) Трамп–Путін–Зеленський: «Телефон довіри. Натисніть 1, якщо вірите в “мир”»
Перед зустріччю з Зеленським у Білому домі Дональд Трамп дзвонить Путіну. З поваги до жанру робить про це пост у своїй соцмережі — ідеальна дипломатія XXI століття: переговори в режимі “live-blog”. На столі — можливість передати Україні «Томагавки». Формула від Трампа: або Путін серйозно сідає за мирні переговори, або «круїзи» летять у бік імперських міражів.
Паралельно Росія заливає Україну ракетами і дронами, лупить по газових і енергооб’єктах — так, щоб і Вашингтон почув. І ми, звісно, чуємо: гул генераторів — краща музика для тих, хто вірить у «велику угоду». Гардіан
Підсумковий штрих: Для Кремля «мир» — це коли ти мовчиш, а для нас «мир» — коли в тебе світло є. Поки що вмикають тільки сарказм.
4) «54% готовності» і «95–98% першого-другого рівня»: статистика, яка гріє… якщо поруч стоїть обігрівач
Голова Держагентства відновлення Сергій Сухомлин каже: третій рівень захисту підстанцій готовий на 54%. Перший-другий — майже повністю. «Саркофаги» 20–24 метри заввишки, багатошаровий бетон, мрія інженера й кошмар кошторисника. А чому не доробили? Бо «на деяких підстанціях один-єдиний трансформатор, і його не можна вимикати». Логічно. Якби ми ще й дихати не могли, то, певно, теж економили б на кисні. Укрінформ
Сам Сухомлин в інтерв’ю «Главкому» визнає: коли прийшли — «отримали шок». Благоустрій на сотні мільйонів, консультанти по 3% із мільярдів. «Підрізали» апетити — зменшили видатки на 15,6 млрд, але час втрачено, а ворог «перекваліфікувався» в інженера-підривника. Тепер кожен блекаут — як червона картка управлінню. ГЛАВКОМ
Підсумковий штрих: Статистика гарна до першого прильоту. Потім від неї залишається цифра «0» — у розетці.
5) ШІ за версією МВФ: «Додасть 0,1–0,8% до зростання, а розрив — на 100% гарантовано»
Крісталіна Георгієва підкидає оптимізму: бум інвестицій у ШІ (здебільшого у США) здатний додати світовій економіці від 0,1% до 0,8%. Одночасно — ризик: світ розшарується ще сильніше, всередині країн і між країнами. У когось — дата-центри, у когось — свічки. У нас — обидва товари ходові.
Для України це звучить як чорний гумор: поки десь тренують нейромережі, ми тренуємо нервову систему — «не реагувати на відключення». Наш наймасовіший стартап — PowerBank-as-a-Service.
Підсумковий штрих: Штучний інтелект десь там росте, а природній інстинкт виживання — тут і зараз. Міні-інтермедії між сюжетами (короткі “перебивки” для диктора) «У нас кожне “в.о.” — це не “виконую обов’язки”, а “виконую обіцянки — іншим”». «Коли борг понад 100% ВВП — психологи радять дихати повільно. Фіскали — платити швидко». «Дипломатія у стилі Reality Show: поки лунає заставка, ракети не беруть паузи». «54% готовності — це як 54% парашута. Стрибати можна, але оглядайтесь вниз». «ШІ підніме продуктивність. Хотілося б, щоб нам спершу підняли напругу в мережі».
Фінал День підсумовує себе сам: Одеса — у правовій турбулентності, Київ — у блекаутах, МВФ — у таблицях, Вашингтон — у дзвінках, Москва — у злочинах, а ми — у черзі за генератором. І все це під акомпанемент урядових звітів, де 95–98% готовності живуть на сусідній вулиці з 54% реальності.
Tsybulko Talk
Дивіться 5 подій дня на каналі @tsybulkotv
Посилання на відео: https://youtu.be/ukQlcD2N84o
1) Одеса. «Паспорт у РФ, апеляція у ЄСПЛ, а місто — у підвішеному стані»
З 16 жовтня кермо Одеси – у секретаря міськради Ігоря Коваля. Формально все чемно: розпорядження на сайті, печатка, вуса — як у відповідального чиновника. Причина — не романтична: Геннадія Труханова позбавили громадянства через чинний паспорт РФ. І тут уся країна дружно робить вигляд, що не чула про це роками. Бо «журналісти давно казали», а чиновники — «давно не чули». Класика жанру.
СБУ окреслила контур: ще 2017-го представники Труханова сходили до російського суду, який «підправив» папери так, що громадянство РФ нікуди не поділося — паспорти міняються, а «любов вічна». Тепер Труханов обіцяє скочити з касації у Верховному суді просто у Страсбург — «якщо цього буде замало». Замало — чого? Аргументів чи часу? Тим часом Одеса вкотре відкриває сезон політичної оперети: сьогодні «в.о.», завтра «о, воно».
Підсумковий штрих: Правова географія у нас проста: народився в Україні, кар’єру будував в Одесі, документи «доукомплектував» у Московській області. Вечірня школа транскордонного права, кабінет № 404.
2) МВФ і держборг: «Психологічна межа 100% — подолана. Психіка — ні»
МВФ акуратно підкрутив прогнози: на кінець року державний борг — 108,6% ВВП, у 2026 сягне 110,4%, а спад — десь із 2027-го й далі вниз до 94,1% у 2030-му. Чудово: ми вже не просто «понад сотню», ми — клуб 110. У нас новий вид спорту: стрибки через психологічні позначки з жердиною, зробленою з обіцянок.
Ви помітили, як у звітах слово «психологічний» з’являється частіше за «фіскальний»? Бо психологія — це коли ти віріш, що «потім піде спад», а фіскальний — коли питаєш: «Чим платити?» Наразі відповідь проста: платитиме той, хто не голосує — майбутні роки.
Підсумковий штрих: У країні, де ціни ростуть як на дріжджах, найстабільніша валюта — віра в «2027».
3) Трамп–Путін–Зеленський: «Телефон довіри. Натисніть 1, якщо вірите в “мир”»
Перед зустріччю з Зеленським у Білому домі Дональд Трамп дзвонить Путіну. З поваги до жанру робить про це пост у своїй соцмережі — ідеальна дипломатія XXI століття: переговори в режимі “live-blog”. На столі — можливість передати Україні «Томагавки». Формула від Трампа: або Путін серйозно сідає за мирні переговори, або «круїзи» летять у бік імперських міражів.
Паралельно Росія заливає Україну ракетами і дронами, лупить по газових і енергооб’єктах — так, щоб і Вашингтон почув. І ми, звісно, чуємо: гул генераторів — краща музика для тих, хто вірить у «велику угоду».
Гардіан
Підсумковий штрих: Для Кремля «мир» — це коли ти мовчиш, а для нас «мир» — коли в тебе світло є. Поки що вмикають тільки сарказм.
4) «54% готовності» і «95–98% першого-другого рівня»: статистика, яка гріє… якщо поруч стоїть обігрівач
Голова Держагентства відновлення Сергій Сухомлин каже: третій рівень захисту підстанцій готовий на 54%. Перший-другий — майже повністю. «Саркофаги» 20–24 метри заввишки, багатошаровий бетон, мрія інженера й кошмар кошторисника. А чому не доробили? Бо «на деяких підстанціях один-єдиний трансформатор, і його не можна вимикати». Логічно. Якби ми ще й дихати не могли, то, певно, теж економили б на кисні.
Укрінформ
Сам Сухомлин в інтерв’ю «Главкому» визнає: коли прийшли — «отримали шок». Благоустрій на сотні мільйонів, консультанти по 3% із мільярдів. «Підрізали» апетити — зменшили видатки на 15,6 млрд, але час втрачено, а ворог «перекваліфікувався» в інженера-підривника. Тепер кожен блекаут — як червона картка управлінню.
ГЛАВКОМ
Підсумковий штрих: Статистика гарна до першого прильоту. Потім від неї залишається цифра «0» — у розетці.
5) ШІ за версією МВФ: «Додасть 0,1–0,8% до зростання, а розрив — на 100% гарантовано»
Крісталіна Георгієва підкидає оптимізму: бум інвестицій у ШІ (здебільшого у США) здатний додати світовій економіці від 0,1% до 0,8%. Одночасно — ризик: світ розшарується ще сильніше, всередині країн і між країнами. У когось — дата-центри, у когось — свічки. У нас — обидва товари ходові.
Для України це звучить як чорний гумор: поки десь тренують нейромережі, ми тренуємо нервову систему — «не реагувати на відключення». Наш наймасовіший стартап — PowerBank-as-a-Service.
Підсумковий штрих: Штучний інтелект десь там росте, а природній інстинкт виживання — тут і зараз.
Міні-інтермедії між сюжетами (короткі “перебивки” для диктора)
«У нас кожне “в.о.” — це не “виконую обов’язки”, а “виконую обіцянки — іншим”».
«Коли борг понад 100% ВВП — психологи радять дихати повільно. Фіскали — платити швидко».
«Дипломатія у стилі Reality Show: поки лунає заставка, ракети не беруть паузи».
«54% готовності — це як 54% парашута. Стрибати можна, але оглядайтесь вниз».
«ШІ підніме продуктивність. Хотілося б, щоб нам спершу підняли напругу в мережі».
Фінал
День підсумовує себе сам: Одеса — у правовій турбулентності, Київ — у блекаутах, МВФ — у таблицях, Вашингтон — у дзвінках, Москва — у злочинах, а ми — у черзі за генератором. І все це під акомпанемент урядових звітів, де 95–98% готовності живуть на сусідній вулиці з 54% реальності.
2 weeks ago | [YT] | 60