"...не стояло питання: чи буду я жити. Для мене було ясно: я помру. Просто стояло так: коли це станеться — сьогодні чи завтра. Ти просто чекаєш своєї черги. І все."
24 лютого 2022 року Олег Клочківський разом із братом добровільно встали до лав ТрО, щоб боронити Маріуполь. Місто палало. Бої були настільки запеклі, що захисники виснажувались до межі — спали по дві години на добу. Олег згадує, як його від виснаження «вирубало» прямо під час мінометного обстрілу.
Брата Олега важко поранило під час бою, долю його не знає і досі. А згодом міна накрила і самого Олега. Він ледь видерся з-під бетонних уламків. А на позиції вже розгортався бій! Зламане стегно, поранені рука, нога й спина – Олег вижив дивом. 16 травня 2022 вийшов у полон. Точніше, побратими винесли важкопораненого Олега з бункера «Азовсталі».
Фабрика новин
💥💥💥https://youtu.be/ucjQ6-X8lW8
"...не стояло питання: чи буду я жити. Для мене було ясно: я помру. Просто стояло так: коли це станеться — сьогодні чи завтра. Ти просто чекаєш своєї черги. І все."
24 лютого 2022 року Олег Клочківський разом із братом добровільно встали до лав ТрО, щоб боронити Маріуполь. Місто палало. Бої були настільки запеклі, що захисники виснажувались до межі — спали по дві години на добу. Олег згадує, як його від виснаження «вирубало» прямо під час мінометного обстрілу.
Брата Олега важко поранило під час бою, долю його не знає і досі. А згодом міна накрила і самого Олега. Він ледь видерся з-під бетонних уламків. А на позиції вже розгортався бій! Зламане стегно, поранені рука, нога й спина – Олег вижив дивом. 16 травня 2022 вийшов у полон. Точніше, побратими винесли важкопораненого Олега з бункера «Азовсталі».
1 week ago | [YT] | 7,800