Мова Уласа Самчука у його творах - то справжня насолода для серця! Щоправда відкрила його твори для себе лише після повномасштабного вторгнення. Послухала аудіокниги "Волинь", "Марія" - то наша історія. Мрію, щоб ці твори, як багато інших українських авторів, вивчали нарешті наші діти у школі.
2 years ago (edited)
| 1
Оце істина - нема книги ,нема мови !!! Нема мови - нема народу !!!
2 years ago (edited)
| 6
Вітер з України. Аудіожурнал: поезія,публіцистика
“Не стане мови - не стане народу…” - пише Улас Самчук у своїй статті “Рідна мова, рідна немова і заборонений овоч” (https://youtu.be/1aFVckSNQsY), яка продовжує і доповнює його відому статтю “Нарід чи чернь”.
Роздуми видатного українського письменника, на жаль, досі актуальні, враховуючи наслідки русифікації у таких містах, як, наприклад, наш Харків, “брама нової України”, за висловом Сергія Жадана. У спогадах Самчук писав про наше місто: “За часу мого прибуття до Харкова, Україну треба було тут шукати із свічкою.. Але Шевченко і тут відвоювував собі місце. Стоїть на сторожі конаючого в спазмах денаціоналізації українського міста з надією, що воно одного разу вернеться назад, до життя”.
Сподіваюсь, що той час, коли українське місто Харків “вернеться до життя”, настає.
“Не стане мови - не стане народу. Не стане книги - не стане мови. Не стане тих, що творять книгу - не стане книги. І тоді не поможе ні політика, ні економіка, ні військо, бо всього того не буде…” - писав Самчук. Сьогодні військо боронить нашу державу, державу, яка відродилася, завдяки духу нації, закодованому в нашому слові, нашій мові. Мова не дала нам розчинитися в московському болоті. Маємо віддячити їй за це.
2 years ago | [YT] | 136