У Виженці на місці, де, за сільськими легендами, колись була запекла битва між ордою Батия і селянами, розташована однокупольна дерев’яна церква Івана Сучавського (1792) в гуцульському стилі. Піднятися до храму, розташованого на високому пагорбі, не так і просто.
До речі, це не єдина церква Виженки: на сільському цвинтарі з дивовижно-некрофільськими написами на мурованому паркані є також дерев’яна і вкрита бляхою Миколаївська церква (1920-ті роки).
Біля великого храму стоїть вкрита ґонтом капличка, зведена в І половині ХІХ ст. На стіні споруди збереглися написи 1820-х років про важке життя під панщиною:
«Братя милі! Р. 1820 толоки, ліси і всі добра були людські. Р. 1822 інженери записали ляхам, а люди о том не розуміли. Ляхам мусили кожний робити 3 дні на тиждень панщини. Як не пришов на панщину, то давали 50 до 70 буків, що кров йшла».
Культурна Кузня
Виженка.
У Виженці на місці, де, за сільськими легендами, колись була запекла битва між ордою Батия і селянами, розташована однокупольна дерев’яна церква Івана Сучавського (1792) в гуцульському стилі. Піднятися до храму, розташованого на високому пагорбі, не так і просто.
До речі, це не єдина церква Виженки: на сільському цвинтарі з дивовижно-некрофільськими написами на мурованому паркані є також дерев’яна і вкрита бляхою Миколаївська церква (1920-ті роки).
Біля великого храму стоїть вкрита ґонтом капличка, зведена в І половині ХІХ ст. На стіні споруди збереглися написи 1820-х років про важке життя під панщиною:
«Братя милі! Р. 1820 толоки, ліси і всі добра були людські. Р. 1822 інженери записали ляхам, а люди о том не розуміли. Ляхам мусили кожний робити 3 дні на тиждень панщини. Як не пришов на панщину, то давали 50 до 70 буків, що кров йшла».
4 months ago | [YT] | 6