Локальна історія
Проект “Локальна історія” стартував у 2013 році. Первинно нашою метою було дослідження минулого крізь призму окремих місцевостей: аудіо- та відеофіксація спогадів старожилів — очевидців важливих історичних подій ХХ століття, та “оцифровування” давніх світлин і документів.
Наприкінці 2018 року ми розпочали видавати перший в Україні науково-популярний ґлянець “Локальна історія”, паралельно започаткувавши низку відеопроектів про минуле України.
Для нас основною цінністю є українська ідентичність - те, заради чого треба знати та розуміти минуле.
Прагнемо руйнувати міфи та стереотипи, породжені не лише окупаційними владами, а й окупованим суспільством.
Бачимо українську історію яскравою та живою, яка надихає на успішне майбутнє.
Локальна історія
Поки ми разом з вами чекаємо на 5-й епізод подкасту «Іван Франко: кохання без міфів», запрошуємо почитати про зустріч Ольги Франко і Целіни Зиґмунтовської в будинку Антонія Ув'єри🥰
Сподіваємося, вам буде цікаво дізнатися, як Марія Струтинська, наукова працівниця першої команди Музею Івана Франка у Львові, описує напружене рандеву двох жінок літнього віку😇
🫶Як завжди, будемо вдячні за ваші вподобайки, коментарі та поширення! Незабаром опублікуємо новий епізод, якраз про Целіну Зиґмунтовську, а поки що лишаємо посилання на попередні чотири.
🤝Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки ЗМІN Фундація у межах сталого партнерства.
Перші чотири епізоди подкасту тут:
youtube.com/playlist?list=PLj...
4 days ago | [YT] | 68
View 0 replies
Локальна історія
Як XIX століття змінило нас? Як з’явилось поняття "Україна" з кордонами? Як козацький міф став "будівельним матеріалом" української ідентичності, а поєднання Просвітництва і романтизму — джерелом національного пробудження?
Чому XIX століття стало часом формування модерної нації? Як формувалась мережа українських інституцій? Як Галичина стала духовним "П’ємонтом" України? Як "Русалка Дністровая" стала маніфестом нового українського слова, а "Кобзар" Шевченка навчив минуле служити майбутньому?
▶️ Про епоху, коли Україна ще не існувала на мапі, але вона вже жила в уяві своїх творців розповів кандидат історичних наук Мар’ян Мудрий у новому випуску "Без брому".
Дивитися ⟶ https://youtu.be/O_Q3816hgi0?si=oiWba...
4 days ago | [YT] | 95
View 1 reply
Локальна історія
Відкриємо передпродаж на уже третє видання “Різдвяного співаника”! Цього разу книга поповнилася десятьма новими піснями! Співаючи їх, ви відчуєте дух українського Різдва!✨
📚Серед них – авторська колядка Лесі України “Ой в раю, в раю, близько Дунаю”, стародавня Софійська колядка, барокова – “Не плач, Рахиле” та улюблена колядка пластунів – “В небі зірка спалахнула”, яку виконують, передаючи Вифлеємський вогонь.
Співаник містить 40 українських колядок та щедрівок із різних куточків України. Деякі з них відомі здавна та стали улюбленими, деякі – малознані, але мають унікальний сюжет та цікаву історію створення. У виданні неймовірні ілюстрації та живе звучання у сучасному виконанні.
🎼За допомогою QR-кодів колядки можна послухати в ексклюзивному виконанні гурту “Курбаси” та інших українських виконавців.
▶️Передзамовити “Різдвяний співаник” за спеціальною ціною 330 грн (замість 390 грн) можна в онлайн-крамниці видавництва: publishing.localhistory.org.ua/product/rizdvyanyj-…
❗️Очікуємо з друку після 12 листопада 2025 року!
5 days ago | [YT] | 41
View 0 replies
Локальна історія
Що допомогло українським націоналістам зберегти свою ідентичність? Як за зачиненими дверима приватних домівок розвивався українофільський рух?
“Дуже важливу роль у цьому відігравали жінки цього середовища. Чоловіки часто працювали на державу, більшість із них були філологами чи істориками, тож мусили викладати в університетах, гімназіях, тобто діяти в межах імперських інституцій. Натомість жінки не могли офіційно заробляти, тому були вільнішими у своєму національному вихованні.
Серед цих жінок було немало тих, хто виріс у селах і володів українською мовою краще, ніж їх чоловіки. Саме вони прищеплювали дітям національну ідентичність і любов до українського слова. Звісно, у цьому є й частина міфу, адже майже всі націоналістичні рухи, не лише український, були переконані, що жінки ближчі до національної культури, ніж чоловіки.
Але частина правди в цьому є. Вони справді не були втягнуті в імперську публічну сферу, а отже мали змогу вільніше творити українське середовище. Окрім виховання дітей і читання українських класиків, жінки організовували у своїх домівках концерти, зустрічі, політичні дискусії, домашні театри.
Ми маємо джерела, де українські активісти писали, наскільки для них було важливо бачити таке живе україномовне інтелігентське коло. Є, наприклад, лист Івана Стешенка, у якому він згадує: “Я бачив, що ці люди можуть жити все своє життя українською мовою. І тепер і я почав писати українською до галицьких журналів””.
Фото: Любов Шульгина з дітьми Олександром та Надією, 1897 рік.
▶️ Більше про формування українського та російського націоналізмів на прикладі київської родини Шульгіних розповів Фабіан Бауманн, науковий співробітник Гайдельберзького університету, автор книги "Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів" у новому випуску “Без брому” → https://youtu.be/hRaOZLjtpaY?si=D4itO...
▶️ Замовити книгу Фабіана Бауманна «Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів»: publishing.localhistory.org.ua/product/rozdilena-d…
1 week ago | [YT] | 92
View 0 replies
Локальна історія
Другий наклад бестселера історика Фабіана Бауманна «Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів» уже приїхав із друкарні!📚
Це глибоке дослідження родинної історії Шульгиних, які стала дзеркалом історичного розлому між Україною та Росією. Автор показує, як особисті рішення, родинні зв’язки та роль жінок формували національну свідомість у вирі історичних подій.
Усього за кілька десятиліть одна династія розкололась: один з її представників поліг у бою за Україну під Крутами, інший — опинився по той бік барикад.
Захоплива та майстерно вибудувана оповідь, заснована на архівних джерелах — щоденниках, мемуарах та листуванні нащадків обох гілок, — розкриває різні виміри націєтворення у XIX та на початку XX століття.
▶️Замовляйте книгу на сайті видавництва → publishing.localhistory.org.ua/product/rozdilena-d…
Ціна: 520 грн
2 weeks ago (edited) | [YT] | 74
View 1 reply
Локальна історія
Швейцарський історик Фабіан Бауман розповідає про формування українського та російського націоналізмів на прикладі київської родини Шульгіних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську.
Дослідник аналізує, як мова і культура стали основою для формування політичних ідентичностей? Як інтелектуали Києва вплинули на розвиток націоналістичних рухів? Як боротьба за ідентичність формувала політичну картину ХІХ століття? Що допомогло вижити українофілам?
Фабіан Бауманн — науковий співробітник Гайдельберзького університету, автор книги "Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів", гість нового випуску "Без брому".
▶️ Дивитися ⟶ https://youtu.be/hRaOZLjtpaY?si=DxQ5w...
Замовити книгу Фабіана Бауманна "Розділена династія. Родинна історія російського й українського націоналізмів" можна в онлайн-крамниці видавництва: publishing.localhistory.org.ua/product/rozdilena-d…
2 weeks ago (edited) | [YT] | 74
View 0 replies
Локальна історія
Про що перші чотири епізоди подкасту «Іван Франко: кохання без міфів»? Гортайте слайди, щоб дізнатися🥰
Попереду ще чотири цікавезні випуски, тож радимо підписатися на сторінки Дому Франка та «Локальної історії», щоб не пропустити прем’єри.
🫶Як завжди, будемо вдячні за ваші вподобайки, коментарі та поширення: так ми знатимемо, що наш контент вам цікавий! Посилання на перші чотири епізоди подкасту знайдете в коментарях.
🤝Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом Локальна історія за підтримки ЗМІN Фундація у межах сталого партнерства.
Епізод 1: https://youtu.be/JqUJBKFRhSU?si=4MiFE...
Епізод 2: https://youtu.be/51AH5J6Rmcw?si=QntZr...
Епізод 3: https://youtu.be/H4MLuLccEAw?si=Y6RUX...
Епізод 4: https://youtu.be/ZaMfFWAKWbs?si=-pFmx...
2 weeks ago (edited) | [YT] | 62
View 0 replies
Локальна історія
📖Відкриваємо передпродаж книги «Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель» автора Якуба Мікановського!
✍🏼Це епічна й літературно-документальна сага про розмаїття регіону, який вийшов із моди після розпаду Радянського Союзу. Американський історик та журналіст Якуб Мікановський веде читача крізь століття від Балтії до Чорного моря – від християнізації язичників і середньовічних королівств до піднесення Речі Посполитої, панування Османської імперії, злету та падіння комунізму.
Перед нами постає минуле світу, де переплелися долі держав і народів: тут співіснують католицькі та православні святині, мечеті й синагоги, нуртують війни і повстання, зникають імперії та зароджуються нації. За допомогою родинних легенд та архівних знахідок автор передає голос поколінь – християн, мусульман, євреїв та ромів, які жили, любили і страждали у цьому неспокійному краї.
Ця книжка – елегія та переосмислення яскравих і самобутніх культур, які вперто й далі існували на марґінесах Європи. Історія цих розділених земель сповнена насильства й панування чужинців, проте перед нами – не віддзеркалення Заходу, а неповторний світ із правом на власну окремішність.
У нинішній війні між множинністю досвідів та диктатом уніфікації саме Україна стала останнім рубежем оборони Східної Європи – простору свободи, стійкости та різноманіття.
▶️ Поки видання друкують, можете замовити його за зниженою ціною – 460 грн замість 530 грн → publishing.localhistory.org.ua/product/proshhavaj-…
❗️Очікуємо з друку після 25 листопада 2025 року.
2 weeks ago | [YT] | 55
View 1 reply
Локальна історія
Четвертий епізод подкасту «Іван Франко. Кохання без міфів» — уже на всіх платформах «Локальної історії».
🥰У цьому випуску йтиметься про найзагадковішу з коханих Івана Франка — Юзефу Дзвонковську. Її краса зводила з розуму чоловіків, у неї був закоханий ледь не весь станіславівський таємний гурток. На жаль, жодне її фото не збереглося до наших днів. Однак є портрет незнайомки, на якому, як припускають, могла бути зображена Юзефа.
🔎Прослухавши епізод, ви дізнаєтесь, які утопічні мрії мав Франка та як він пробував їх втілити спільно з Дзвонковськими? Чому українські та польські соціалісти попри спільну платформу розійшлися та що приховувала Юзефа Дзвонковська від чоловіків?
🎧Будемо вдячні за ваші прослуховування, коментарі та поширення. Нам це важливо!
🤝Подкаст «Іван Франко: кохання без міфів» записаний у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї Дому Франка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі Дому Франка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки ЗМІN Фундація у межах сталого партнерства.
https://youtu.be/ZaMfFWAKWbs?si=FhtRR...
3 weeks ago | [YT] | 65
View 1 reply
Локальна історія
Якщо ми говоримо про раціон, то продукти полювання, дичина чи продукти збиральництва, ті ж ягоди та гриби, що відомо про їхнє використання і наскільки часто це було?
“Їх використовували, бо вони згадуються. Вже в XIX столітті етнографи писали про споживання грибів. Мало того, торгівля грибами відображена в митних реєстрах, тобто це був масовий товар. Якби торгівля була дрібною, вона б у джерела не потрапила. Є інструкції, скільки мита брати з возу сушених грибів, що також свідчить про їхнє значення.
Гриби були важливою білковою їжею: грибна юшка XVIII–XIX століть у багатьох регіонах входила до основних і найпопулярніших страв. Це історично збереглося в лісистих районах, таких як Полісся чи Карпати.
Навіть еліта використовувала гриби для покращення страв. У листах Євгена Гребінки (XIX століття) він пише матері, як у піст зробити борщ смачнішим: сушені білі гриби слід перетерти на порошок, додати в борщ у кінці варіння і розмішати — так він буде густішим і наваристішим.
Також етнографічні описи та рецептурники XIX століття згадують інші продукти збиральництва — груші-дички та яблука-кислиці, з яких робили квас. Це були продукти, без яких харчування тогочасного населення було б значно біднішим”.
Фото ілюстративне.
▶️ Більше про повсякденне життя людей Гетьманщини та їх харчування розповів Вадим Назаренко, кандидат історичних наук, співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України у новому випуску “Без брому” ⟶ https://youtu.be/hpSagbTl3rY?si=w70lb...
4 weeks ago | [YT] | 125
View 0 replies
Load more