Валерій Олександрович Курінський автор циклу лекцій з ПостПсихологічної автодидактики, започаткованих у кінці 80-х, на початку 90-х років. далі були книги "Українська постпсихологічна автодидактика", "Самоосвітні роздуми", "Коли немає гувернантки", ""Постпсихологическая автодидактика", 1-2 том, "Аэробика во рту", "ПостПсихологическая Философия здоровья", романи "Пирушка", "О, Нубия моя!", "Пустые множества", сонети та афоризми - збірки "Із метушні вихоплюючи барви", "Прямую в близьку далечінь", "Светает опять на душе..", "Закон зигзага" - більше 15000 сонетів кількома мовами, більшість - в архівах.
Автор слів до пісень "Прилетіла канарейка" (Старий київський романс, муз. В. Губи з фільму "Дід лівого крайнього" Леоніда Осики), "Впали дві зірниці та не в ту криницю", "Шуміла ковила", "Проводжала мати", написаних у співавторстві з Ігорем Шамо. Писав пісні разом з Миколою Полозом, Євгеном Станковичем, Юрієм Іщенком.
Telegram-канал Валерія Курінського: t.me/PostPsychologyKourinsky