Гріховна свідомість (або свідомість гріха) — це внутрішній стан людини, яка постійно живе в усвідомленні своєї провини, недостойності, страху перед покаранням. Але правда в тому, що Бог покарав ваш гріх в Ісусі тому карати вас повторно за нього неправедне відповідно до Ісуса. Благодать не ігнорує гріх, а прибирає його з нашої свідомості і він втрачає силу!
Такий стан глибоко впливає на віру, і ось як саме:
1. Руйнує впевненість у Божій любові • Людина зі свідомістю гріха постійно сумнівається: “Чи приймає мене Бог? Чи справді я прощений?” • Це підриває довіру до Божого характеру — замість віри в Його благодать, формується страх перед осудом.
1 Івана 4:18: “У любові немає страху, але досконала любов проганяє страх…”
2. Блокує молитву та спілкування з Богом • Віра діє через любов і довіру. Але гріховна свідомість заставляє людину ховатися від Бога, як Адам після гріхопадіння. • Молитва стає напруженою, сухою або релігійною, бо людина відчуває себе «негідною».
Євреїв 10:22: “Наблизьмося щиро серцем у повноті віри, окроплені в серцях від лукавого сумління…”
Нагадати, що зробила кров Ісуса!
3. Послаблює очікування відповіді на молитву • Людина починає думати: “Я не заслужив, щоб Бог відповів”. • Це відрізає віру від надії, адже замість обітниці люди дивляться на себе.
Якова 1:6–7: “Бо хто має сумнів — той подібний до морської хвилі… така людина хай не думає, що щось одержить від Господа.”
4. Створює релігійне мислення — “заслужити” благословення • Людина намагається “виправитись” перед Богом своїми вчинками, замість того, щоб вірити в завершену роботу Христа. • Це не віра, а самоправедність.
Галатам 3:2–3: “Чи через діла Закону ви одержали Духа, чи через слухання з вірою? […] Чи ж надаремне Христос постраждав?”
5. Підживлює осуд і духовну пасивність • Постійне почуття вини паралізує духовну ініціативу: “Хто я, щоб молитися за інших? Служити? Проголошувати віру?” • Таке мислення — контр-Євангеліє, бо зосереджене на гріху, а не на Христі.
Божа альтернатива: свідомість праведності
Римлян 5:1: “Отож, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа.”
• Віра зростає, коли серце впевнене у Божому прощенні, любові та прийнятті. • Свідомість праведності — це не заперечення гріха, а життя у світлі Христа, Який вже заплатив ціну.
• Свідомість гріха: «Бо Закон приносить лише знання гріха» (Рим. 3:20) «Кожен, хто має сумління гріха, не наближається» (Євр. 10:1–3)
• Свідомість праведності: «Бо того, хто не знав гріха, Він учинив гріхом за нас, щоб ми в Ньому стали праведністю Божою» (2 Кор. 5:21) «Праведний вірою житиме» (Рим. 1:17)
Свідомість гріха — це коли ти постійно дивишся на себе через призму того, що з тобою не так. Свідомість праведності — це коли ти бачиш себе так, як бачить тебе Бог у Христі.
«Закон, маючи лише тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи одними й тими ж жертвами, які щороку постійно приносять, зробити досконалими тих, хто приходить.» — Євреям 10:1
Під Старим Завітом люди повинні були щороку приносити жертву, коли приходили для поклоніння. Їхньою жертвою мав бути досконалий, бездоганний агнець — без плями чи вади. Священик оглядав не людину, а саму жертву. Якщо жертва була досконала, тоді поклонник приймався на основі стану цієї жертви. Інакше кажучи, священик не досліджував людину — він досліджував жертву.
Коли Ісус приніс Себе в жертву за наші гріхи на хресті, Він став досконалою жертвою, прийнятою Богом. І тепер, коли ми приходимо поклонятись Отцю через кров Ісуса, Бог приймає наше поклоніння не через наш стан, а через досконалу жертву Свого Сина.
Ця досконала кровна жертва Ісуса назавжди змінила систему поклоніння. Більше не потрібні щорічні жертви, щоби покривати гріхи людей. Кров Ісуса, принесена один раз і назавжди, знищила проблему гріха. Ті, хто вірить у Його жертву, тепер прийняті в Божу присутність — для спільності, єднання і поклоніння.
«Та ви приступили до гори Сіон, і до міста Бога живого, до небесного Єрусалиму, і до десятків тисяч ангелів, до торжества й Церкви первородних, що на небі записані, і до Судді, Бога всіх, і до духів праведників, що досягли досконалості, і до Ісуса, Посередника нового заповіту, і до крові окроплення, що говорить краще, ніж Авелева.» — Євреям 12:22–24
Зверни увагу, в Євреям 12 сказано: «Та ви приступили…» Кров Ісуса вже відкрила шлях, щоб ти міг зараз увійти в Божу присутність. Тобі не потрібно чекати, поки ти станеш «достатньо добрим» або поки помреш, щоби пережити небесне. Кров Ісуса відкрила тобі шлях до спілкування з Отцем сьогодні. Завдяки крові ти тепер маєш доступ до Божої присутності.
Перестань жити в тінях і образах — переходь у реальність Його присутності.
Як віруючий, ти покликаний жити в двох світах. Твоє тіло ходить по землі, але твій дух з’єднаний із Небом. Тому що твій дух живий для Бога, ти можеш ходити і говорити з Ним у будь-який момент дня. Твоє поклоніння не базується на заслугах чи вчинках, а на досконалій жертві Ісуса, Божого Агнця. Через Його кров ти можеш входити у це прекрасне місце поклоніння перед Всемогутнім Богом.
Ти більше не живеш у тіні старої системи поклоніння. Завдяки крові Ісуса ти увійшов у реальність.
Коли полум’я згасає, проблема не завжди у вірі. Часто проблема в ізоляції.
Ти був створений не лише горіти сам, але горіти разом. Спілкування — це кров для стосунків. Жива спільність відкриває простір для Божої присутності. Не дозволяй самотності вкрасти твоє полум’я.
“Давайте постійно приносити Богу жертву хвали — і не забуваймо чинити добро і допомагати один одному, бо це жертви, які подобаються Богові.”(Євреям 13:15–16, MSG)
Спільність — архітектура Божої присутності. Біблія каже:
“Ходімо разом у дім Божий! З друзями я святкував, коли вони казали мені це.” (Псалом 122:1, MSG)
Спільність — не додатковий бонус до віри. Це частина архітектури Божої присутності серед Його церкви та наших сімей.
Коли ми збираємося в Його Ім’я — навіть із нашими слабкостями, недосконалостями, різними характерами — ми створюємо простір, де діє Його Дух і сходить Його слава.
Саме у спільності Ісус обіцяв бути серед нас:
“Бо де двоє або троє зібрані в Моє Ім’я, там Я серед них.” (Матвія 18:20, MSG) #Бог#віра#натхнення
Отче Небесний, ми проголошуємо владу Ісуса над нашою землею, яку ворог хотів вкрасти, знищити й поневолити.
В ім’я Ісуса Христа, ми підносимо до Тебе тих, хто сьогодні проходить через біль, втрату й скорботу. Покрий Твоїм миром тих, хто втратив найдорожче. Нехай кров Ісуса говорить гучніше, ніж крик руйнування і знищення.
Ми молимось: нехай їхні серця не озлобляться, нехай гнів не стане отрутою зневіри — ні проти Тебе, ні проти самих себе.
Ми розриваємо всяку владу звинувачення — як внутрішнього, так і спрямованого на Тебе, Боже. Ми проголошуємо: цей біль не стане стіною, а стане місцем зустрічі з Твоїм серцем.
Нехай Твоя присутність огорне, підніме й відновить. Укріпи Твоїм Духом тих, кого розчавила скорбота.
Бо Ти — Той, Хто дає вінець краси замість попелу, олію радості — замість жалоби, одежу хвали — замість духа пригнічення. І назвуть їх Могутніми Дубами Праведності, посадженими Тобою — як живе свідчення Твоєї слави.
Ти піднімаєш народ, який не зламається в темряві, а стане світлом у ній. Бо Ти — Бог, Який звільняє народи від звірів імперії. Ти підняв Царство, що не похитнеться. Ти — Камінь, не вирізаний руками, Який зруйнує кожну імперську брехню.
Ми проголошуємо: кінець звірам, кінець геноциду, кінець маніпуляціям. Агнець переміг смерть — і ми молимось: нехай ця перемога буде явлена над Україною.
Ми зв’язуємо всяку несправедливість і розв’язуємо Боже правосуддя, відновлення і славу.
Нехай Україна буде вогнищем Твого світла та плацдармом для Твоєї слави.
Інколи світ страждає, коли розум без серця, а віра — без знання!
Проблема у світі іноді в тому, що освічені — але нечестиві, а праведні — неосвічені. Деякі освічені нечестивці будують концтабори, створюють ідеології поневолення, маніпулюють масами через науку, політику й медіа. Але світ потребує сердець, сповнених любов’ю, які керують розумом, наповненим знанням.
Праведники, не маючи глибокого розуміння, часто залишаються осторонь впливових процесів, не знаючи, як застосувати свою віру для перетворення суспільства. І тому одні, маючи інтелект, але без страху Божого, керують світом, а інші, маючи страх Божий, але не знаючи, як діяти, часто залишаються в тіні.
Церква покликана поєднати праведність і мудрість. Бо коли праведники стануть освіченими, а мудрі — праведними, тоді з’явиться сила, здатна змінити хід історії.
Чудовий біблійний приклад — Ездра та Неємія.
Ездра був священиком і книжником — глибоко віруючим і освіченим у Божому законі. Він не лише вивчав, а й викладав і практикував Слово Боже, відновлюючи духовну ідентичність народу. Його вплив сягав і царських палат, бо він мав довіру влади і повноваження відновити порядок в Ізраїлі.
Неємія — урядовець, виночерпій царя, людина впливу в державній системі. Але водночас — праведник, сповнений страху Божого. Через піст, молитву і стратегічне лідерство він організував відбудову стін Єрусалима, мобілізував народ і реформував управління.
Разом вони доводять: праведність і компетентність, молитва і дія, серце і розум — не вороги, а союзники. Коли Божі люди поєднують віру зі знанням — приходить справжнє відновлення.
Тому що страх виводить нас із місця безпеки в місце вразливості. Він ставить нас у позицію, коли ми фактично кажемо: «Я впораюся з цим сам». Страх – це непокора Господу.
Через страх люди не дають Святому Духу працювати в них і через них. Насправді, саме страх віддаляє нас – не від спасіння, але від постійного впливу Святого Духа в нашому житті, який допомагає нам здобувати перемогу в кожній ситуації.
Один із прикладів – історія про Ірода. Урешті-решт, Ірод убиває Івана Хрестителя. Іван докоряв йому за те, що він живе з дружиною брата, і це не сподобалося Іроду. У результаті Іван помирає.
Євангеліє від Матвія 14:4-9:
“Бо Іван говорив йому: не можна тобі жити з нею. Ірод хотів убити Івана, але боявся народу, бо всі вважали його пророком. І ось, коли Ірод святкував свій день народження, дочка Іродіяди танцювала перед гостями, і так сподобалася Іродові, що він поклявся дати їй усе, чого б вона не попросила. Навчена своєю матір’ю, дівчина сказала: подай мені тут на таці голову Івана Хрестителя. Цар засмутився, але, оскільки він поклявся перед гостями, що возлежали за столом, то наказав виконати її бажання.”
Це доволі дивна історія.
Ірод – один із наймогутніших людей того часу – приймає рішення через страх перед людьми.
Немає нікого, хто б не стикався зі страхом перед людьми. Фарисеї також переживали це. Ісус ставив їм запитання, але вони відмовлялися відповідати, бо боялися натовпу (Матвія 21:26).
Ще один приклад – цар Саул. Він почав свій шлях як скромний лідер, але припустився помилки, коли не послухав Господа через страх перед людьми. Він звинувачував народ: «Народ зберіг овець. Народ зробив те-то, люди зробили те-то» (1 Самуїла 15:15).
У його серці постійно точилася боротьба через невпевненість і страх.
Чому?
Бо невпевненість – це ознака того, що твоя безпека ґрунтується на неправильних речах.
Коли ти бачиш свою невпевненість – це можливість зрозуміти, що твоя впевненість базується не на тому, на чому мала б. Саме через це Саул почав покладатися на думки людей більше, ніж на Бога.
Диявол не приходить до нас у червоному костюмі з вилами та рогами.
“І не дивно, бо сам сатана прикидається ангелом світла” (2 Коринтянам 11:14).
Він приходить у момент нашої найбільшої слабкості, щоб змусити нас думати так, як він.
Страх перед людьми часто маскується під мудрість.
Проблема в тому, що він завжди веде нас у протилежному напрямку до того, що говорить Святий Дух.
Однак важливо не ставати черствими у ставленні до людей.
Байдужість або черствість – це не свобода від страху, а його зворотний бік. Це не те, до чого покликав нас Бог.
“Страх Господній – початок мудрості” (Приповісті 9:10).
У страху Божому є розрізнення, якого немає у страху людському.
Страх перед людьми спотворює наше сприйняття ситуацій, людей, обставин. Він змінює те, як ми бачимо реальність і приймаємо рішення.
“Людський страх кладе пастку, а хто надіється на Господа, той буде безпечний” (Приповісті 29:25).
Часто в житті ми стикаємося з певними труднощами лише тому, що самі прийняли помилкові рішення. І, на щастя, Ісус рятує нас. Він визволяє нас із ситуацій, які стали наслідком нашого власного вибору. Це спасіння, якого можна було уникнути. Якби я не боявся, не йшов на компроміс, не жив у страху перед людьми – Йому навіть не потрібно було б мене з цього рятувати. Я не був би за це покараний, просто Бог мав для мене щось краще.
Ми можемо побачити глибокий вплив характеру, розглядаючи стародавні міста у Старому Завіті. Це були величезні міста з могутніми стінами. Деякі з цих стін були настільки високими і товстими, що по них могли їздити колісниці.
Уявіть собі життя в такому місті: воно велике, у ньому процвітає торгівля, люди ведуть своє повсякденне життя, а стіни забезпечують їм безпеку. Ззовні може стояти ціла армія, кидати ядра в стіни, але жителі навіть не підозрюють про небезпеку, тому що ці укріплення їх захищають.
Ось що таке характер. Він подібний до міцних стін міста. Якщо людина має глибокий, укорінений у Христі характер, це не означає, що вона не зустрінеться з випробуваннями, але це означає, що вона має силу встояти. Характер ізолює й захищає нас від багатьох духовних атак, до яких ми могли б стати вразливими.
Багато людей живуть у постійній свідомості духовної війни – не тому, що на них справді нападають, а тому що вони бояться. Вони переживають боротьбу лише тому, що не розібралися з певною внутрішньою проблемою.
Якщо в місті є велика стіна, але в ній є пролом, то саме туди й битиме ворог. Він завжди атакує слабке місце, прагне проникнути там, де немає воріт, де є щілина.
“Зруйноване місто без муру – людина, яка не володіє своїм духом” (Приповісті 25:28).
Характер – це те, що захищає нас і береже від багатьох проблем, які ворог намагався б принести в наше життя. #бог#віра#натхнення
Молитва та проголошення про прояв Божого правосуддя
Отче Небесний!
В могутнє Ім’я Твого Сина ми дякуємо Тобі за звершену працю Христа. Ми віримо, що у Його смерті, похованні та воскресінні Ти явив Свою вічну любов і незмінну справедливість. Ісус переміг ворога, але Ти дав владу Своїй Церкві являти цю перемогу тут і зараз, на нашій землі!
Господи, сьогодні ми знаємо і віримо, що Ти продовжуєш Свою роботу через Твою Церкву. В як Тіло Ісуса, ми тут не для того, щоб просто пояснювати зло, та шукати в ньому сенс, а щоб знищувати його силою Твого Духа і владою Твого Слова!
Ти вилив на нас Святого Духа, який відкриває, що сатана вже засуджений і переможений, а Твоя справедливість має бути явлена у світі там, де панувала неправда.
Боже правосуддя, вірний і справедливий, нехай Твоя воля, яка здійснюється на Небі, буде звершена і на землі! Нехай Твій святий суд, який уже звершився у Христі, відновлює істину і стверджує Твій порядок на нашій землі!
Ми проголошуємо, що зло не зруйнує основ правосуддя, а демони не зможуть викривити істину, бо Твоє Царство поширюється по всьому світу!
Господи Боже наш, Боже Всевишній, Творець неба і землі, наш Захиснику!
Ти – справедливий Суддя усієї землі, що сидить на Своєму престолі правосуддя у Вищому Небесному Суді.
Ти, Господи, твориш правду і суд для всіх пригноблених!
Ти – Господь Саваот, Володар усього, Бог ангельських воїнств, що ведуть битви з нашими ворогами. Ти – Месник наших противників. Окрім Тебе немає Спасителя – спасіння приходить тільки від Тебе!
Через Свою велику любов до всього людства, через Свою відданість правді та справедливості, Ти сказав, що не залишиш святих і прийдеш на допомогу на землі, щоб підтримати правду, яка є основою Твого престолу на небесах і Твого Царства на землі.
Нехай Твій праведний суд над нашими ворогами буде явлений у всій повноті! Простягни Свою могутню руку, щоб здійснити суд і відплату за все, через що вони примушували нас пройти: за кожен біль, приниження, сором, несправедливість, втрату, пастку, хворобу та напад.
Ми знаємо, що сатана – це справжній ворог, джерело всіх несправедливостей і зла, які прийшли проти нас через людей.
Тому ми проголошуємо на основі завершеної роботи Христа, що суд над ворогом звершився, і він не має влади над нами та нашою землею!
Ми приймаємо повернення всього, що було вкрадене у нас і наших предків! Віднови все, що було відтерміноване, нехай воно прийде зараз, у цей час!
Проголошення Божого благословення для України
Ми проголошуємо і вивільняємо з небес для нашої країни: • Нові можливості та відкриття – нехай Бог відкриває двері для розвитку, інновацій та процвітання України! • Розвиток підприємств та економіки – нехай бізнес розквітає, робочі місця примножуються, а нація стає фінансово сильною! • Творчі ідеї та благословенні зв’язки – нехай приходять нові натхнення, партнерства та союзники, які приведуть країну до оновлення! • Відновлення народження дітей і примноження нашого роду – нехай українські сім’ї процвітають, нехай народжується нове покоління, сповнене Божої мудрості та сили! • Освіта та розвиток науки – нехай знання і мудрість примножуються, нехай Україна буде центром інтелектуального розвитку і Божих відкриттів! • Контракти та нагороди – нехай Україна буде визнана у світі, нехай праведність приносить плоди та міжнародне визнання! • Спадщина і прибуток – нехай кожне благословення, кожен ресурс, кожна можливість, що були несправедливо затримані або вкрадені, повернуться у повноті для відновлення нашої землі!
Господи, нехай в усій повноті буде явлений Твій праведний суд над ворогом, і нехай прийде повне відновлення у наше життя!
Ми – Твої викуплені спадкоємці, співспадкоємці з Христом!
Правда і справедливість Твоя панують на нашій землі, Україна є місцем Божої слави, де Його Царство поширюється серед народів!
Ми проголошуємо: Україна вільна, Україна відновлена, Україна світло для народів!
Ісус проілюстрував християнське життя та показав нам біблійні стандарти нашого ходіння зі Святим Духом. Перший – не засмучуйте Святого Духа. А другий – не вгашайте Святого Духа. Таким чином, на цій дорозі є два обмежувачі. У нас є ці два принципи, які повинні утримувати нас у центрі того, що говорить і робить Бог.
Не засмучуйте Святого Духа. Коли ми обираємо нижчий шлях зневіри, що породжує зло у будь-якому вигляді, ми засмучуємо Його. Але далі йдеться про те, щоб не вгашати Духа Святого. Вгашати – це як перекривати потік води. Вгашати – це зупиняти потік чогось.
Отже, ходіння зі Святим Духом, з одного боку, стосується нашого характеру. Але, з іншого боку, це також участь у потоці Божого Духа, русі Його сили. Таким чином, це поєднання характеру та сили.
Про Ісуса сказано, що чудеса, які Він звершив за Своє життя, були настільки численними, що книги не змогли б їх вмістити, якби їх записати. І це лише за три з половиною роки, протягом яких Святий Дух не був засмучений і не був вгашений.
Можна сказати: “Ну, Ісус же Бог”. Так, але Він також жив як людина, яка повністю покладалася на Бога. Тому саме цього очікується від новозавітного віруючого. Сам Ісус сказав: “Діла, які Я творю, і він створить, і навіть більше цих створить”.
Господь хоче, щоб ми прагнули більшого. Ми правильно живемо, коли дякуємо Богу за те, що Він нам дав, але водночас прагнемо більшого. Таким чином ми даємо ще Йому більший доступ діяти через нас.
Якщо я буду вдячний, але не буду жадати більшого, я заспокоюся і повернуся в минуле. Якщо я прагну більшого, але не вдячний, то, по-перше, мені не можна буде довірити більше, а по-друге, я буду розчаровуватися і непокоїтися. Саме поєднання цих двох речей – вдячності та прагнення більшого – робить нас тими, кому Бог може довірити більше.
Дорогоцінні… Не опускайте руки… Прорвемось! Натемніший час перед світанком…
Бог оберне плач нашого народа на радість, Він виявить Свою доброту, коли Бог скарає лиходіїв, щоб утішити засмучених… Подарує корону замість суму, оливу радості замість жалоби, і святкові шати замість скорботи!
“Не кладіть надії на князів, на сина людського, в якому нема спасіння.” (Псалом 145:3)
Люди можуть обіцяти, можуть давати надію, можуть створювати ілюзію справедливості, але тільки Господь є джерелом правдивого суду. Він – Суддя праведний, Він – Відплата!
Отже, навіть у часи, коли людські системи не працюють належним чином, а закони обходять… кладіть всю надію на Божу справедливість і довіряйте Його непохитному правосуддю!
Міхей 6:8 «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь: нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно.»
Ми покликані стояти за істину, підтримувати один одного та чинити праведно, навіть коли світ довкола здається несправедливим. Бог довірив нам цю чудову землю, і з Його допомогою ми її відбудуємо та відновимо! 💪
📖 “Господь вийде, як лицар, як муж війни збудить ревність! Він вигукне, закричить, над ворогами Своїми візьме гору!” 🔹 Ісая 42:13
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
«Гріховна свідомість vs. Божий погляд на тебе»
Гріховна свідомість (або свідомість гріха) — це внутрішній стан людини, яка постійно живе в усвідомленні своєї провини, недостойності, страху перед покаранням. Але правда в тому, що Бог покарав ваш гріх в Ісусі тому карати вас повторно за нього неправедне відповідно до Ісуса. Благодать не ігнорує гріх, а прибирає його з нашої свідомості і він втрачає силу!
Такий стан глибоко впливає на віру, і ось як саме:
1. Руйнує впевненість у Божій любові
• Людина зі свідомістю гріха постійно сумнівається: “Чи приймає мене Бог? Чи справді я прощений?”
• Це підриває довіру до Божого характеру — замість віри в Його благодать, формується страх перед осудом.
1 Івана 4:18:
“У любові немає страху, але досконала любов проганяє страх…”
2. Блокує молитву та спілкування з Богом
• Віра діє через любов і довіру. Але гріховна свідомість заставляє людину ховатися від Бога, як Адам після гріхопадіння.
• Молитва стає напруженою, сухою або релігійною, бо людина відчуває себе «негідною».
Євреїв 10:22:
“Наблизьмося щиро серцем у повноті віри, окроплені в серцях від лукавого сумління…”
Нагадати, що зробила кров Ісуса!
3. Послаблює очікування відповіді на молитву
• Людина починає думати: “Я не заслужив, щоб Бог відповів”.
• Це відрізає віру від надії, адже замість обітниці люди дивляться на себе.
Якова 1:6–7:
“Бо хто має сумнів — той подібний до морської хвилі… така людина хай не думає, що щось одержить від Господа.”
4. Створює релігійне мислення — “заслужити” благословення
• Людина намагається “виправитись” перед Богом своїми вчинками, замість того, щоб вірити в завершену роботу Христа.
• Це не віра, а самоправедність.
Галатам 3:2–3:
“Чи через діла Закону ви одержали Духа, чи через слухання з вірою? […] Чи ж надаремне Христос постраждав?”
5. Підживлює осуд і духовну пасивність
• Постійне почуття вини паралізує духовну ініціативу: “Хто я, щоб молитися за інших? Служити? Проголошувати віру?”
• Таке мислення — контр-Євангеліє, бо зосереджене на гріху, а не на Христі.
Божа альтернатива: свідомість праведності
Римлян 5:1:
“Отож, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа.”
• Віра зростає, коли серце впевнене у Божому прощенні, любові та прийнятті.
• Свідомість праведності — це не заперечення гріха, а життя у світлі Христа, Який вже заплатив ціну.
• Свідомість гріха:
«Бо Закон приносить лише знання гріха» (Рим. 3:20)
«Кожен, хто має сумління гріха, не наближається» (Євр. 10:1–3)
• Свідомість праведності:
«Бо того, хто не знав гріха, Він учинив гріхом за нас, щоб ми в Ньому стали праведністю Божою» (2 Кор. 5:21)
«Праведний вірою житиме» (Рим. 1:17)
Свідомість гріха — це коли ти постійно дивишся на себе через призму того, що з тобою не так. Свідомість праведності — це коли ти бачиш себе так, як бачить тебе Бог у Христі.
#бог #віра #натхнення
2 weeks ago | [YT] | 10
View 1 reply
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Нова система поклоніння
«Закон, маючи лише тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи одними й тими ж жертвами, які щороку постійно приносять, зробити досконалими тих, хто приходить.»
— Євреям 10:1
Під Старим Завітом люди повинні були щороку приносити жертву, коли приходили для поклоніння. Їхньою жертвою мав бути досконалий, бездоганний агнець — без плями чи вади. Священик оглядав не людину, а саму жертву. Якщо жертва була досконала, тоді поклонник приймався на основі стану цієї жертви. Інакше кажучи, священик не досліджував людину — він досліджував жертву.
Коли Ісус приніс Себе в жертву за наші гріхи на хресті, Він став досконалою жертвою, прийнятою Богом. І тепер, коли ми приходимо поклонятись Отцю через кров Ісуса, Бог приймає наше поклоніння не через наш стан, а через досконалу жертву Свого Сина.
Ця досконала кровна жертва Ісуса назавжди змінила систему поклоніння. Більше не потрібні щорічні жертви, щоби покривати гріхи людей. Кров Ісуса, принесена один раз і назавжди, знищила проблему гріха. Ті, хто вірить у Його жертву, тепер прийняті в Божу присутність — для спільності, єднання і поклоніння.
«Та ви приступили до гори Сіон, і до міста Бога живого, до небесного Єрусалиму, і до десятків тисяч ангелів, до торжества й Церкви первородних, що на небі записані, і до Судді, Бога всіх, і до духів праведників, що досягли досконалості, і до Ісуса, Посередника нового заповіту, і до крові окроплення, що говорить краще, ніж Авелева.»
— Євреям 12:22–24
Зверни увагу, в Євреям 12 сказано: «Та ви приступили…» Кров Ісуса вже відкрила шлях, щоб ти міг зараз увійти в Божу присутність. Тобі не потрібно чекати, поки ти станеш «достатньо добрим» або поки помреш, щоби пережити небесне. Кров Ісуса відкрила тобі шлях до спілкування з Отцем сьогодні. Завдяки крові ти тепер маєш доступ до Божої присутності.
Перестань жити в тінях і образах — переходь у реальність Його присутності.
Як віруючий, ти покликаний жити в двох світах. Твоє тіло ходить по землі, але твій дух з’єднаний із Небом. Тому що твій дух живий для Бога, ти можеш ходити і говорити з Ним у будь-який момент дня. Твоє поклоніння не базується на заслугах чи вчинках, а на досконалій жертві Ісуса, Божого Агнця. Через Його кров ти можеш входити у це прекрасне місце поклоніння перед Всемогутнім Богом.
Ти більше не живеш у тіні старої системи поклоніння. Завдяки крові Ісуса ти увійшов у реальність.
#бог #віра #натхнення
3 weeks ago | [YT] | 12
View 1 reply
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Коли полум’я згасає, проблема не завжди у вірі. Часто проблема в ізоляції.
Ти був створений не лише горіти сам, але горіти разом. Спілкування — це кров для стосунків. Жива спільність відкриває простір для Божої присутності. Не дозволяй самотності вкрасти твоє полум’я.
“Давайте постійно приносити Богу жертву хвали — і не забуваймо чинити добро і допомагати один одному, бо це жертви, які подобаються Богові.”(Євреям 13:15–16, MSG)
Спільність — архітектура Божої присутності. Біблія каже:
“Ходімо разом у дім Божий! З друзями я святкував, коли вони казали мені це.” (Псалом 122:1, MSG)
Спільність — не додатковий бонус до віри.
Це частина архітектури Божої присутності серед Його церкви та наших сімей.
Коли ми збираємося в Його Ім’я — навіть із нашими слабкостями, недосконалостями, різними характерами — ми створюємо простір, де діє Його Дух і сходить Його слава.
Саме у спільності Ісус обіцяв бути серед нас:
“Бо де двоє або троє зібрані в Моє Ім’я, там Я серед них.” (Матвія 18:20, MSG)
#Бог #віра #натхнення
3 weeks ago | [YT] | 33
View 0 replies
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Україна належить Агнцю!
Отче Небесний, ми проголошуємо владу Ісуса над нашою землею, яку ворог хотів вкрасти, знищити й поневолити.
В ім’я Ісуса Христа, ми підносимо до Тебе тих, хто сьогодні проходить через біль, втрату й скорботу. Покрий Твоїм миром тих, хто втратив найдорожче. Нехай кров Ісуса говорить гучніше, ніж крик руйнування і знищення.
Ми молимось: нехай їхні серця не озлобляться, нехай гнів не стане отрутою зневіри — ні проти Тебе, ні проти самих себе.
Ми розриваємо всяку владу звинувачення — як внутрішнього, так і спрямованого на Тебе, Боже. Ми проголошуємо: цей біль не стане стіною, а стане місцем зустрічі з Твоїм серцем.
Нехай Твоя присутність огорне, підніме й відновить. Укріпи Твоїм Духом тих, кого розчавила скорбота.
Бо Ти — Той, Хто дає вінець краси замість попелу, олію радості — замість жалоби,
одежу хвали — замість духа пригнічення.
І назвуть їх Могутніми Дубами Праведності,
посадженими Тобою — як живе свідчення Твоєї слави.
Ти піднімаєш народ, який не зламається в темряві, а стане світлом у ній. Бо Ти — Бог, Який звільняє народи від звірів імперії.
Ти підняв Царство, що не похитнеться.
Ти — Камінь, не вирізаний руками, Який зруйнує кожну імперську брехню.
Ми проголошуємо: кінець звірам, кінець геноциду, кінець маніпуляціям. Агнець переміг смерть — і ми молимось: нехай ця перемога буде явлена над Україною.
Ми зв’язуємо всяку несправедливість
і розв’язуємо Боже правосуддя, відновлення і славу.
Нехай Україна буде вогнищем Твого світла та плацдармом для Твоєї слави.
В ім’я Ісуса Христа. Амінь.
#бог #віра #молитва
4 weeks ago | [YT] | 34
View 3 replies
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Інколи світ страждає, коли розум без серця, а віра — без знання!
Проблема у світі іноді в тому, що освічені — але нечестиві, а праведні — неосвічені. Деякі освічені нечестивці будують концтабори, створюють ідеології поневолення, маніпулюють масами через науку, політику й медіа. Але світ потребує сердець, сповнених любов’ю, які керують розумом, наповненим знанням.
Праведники, не маючи глибокого розуміння, часто залишаються осторонь впливових процесів, не знаючи, як застосувати свою віру для перетворення суспільства. І тому одні, маючи інтелект, але без страху Божого, керують світом, а інші, маючи страх Божий, але не знаючи, як діяти, часто залишаються в тіні.
Церква покликана поєднати праведність і мудрість. Бо коли праведники стануть освіченими, а мудрі — праведними, тоді з’явиться сила, здатна змінити хід історії.
Чудовий біблійний приклад — Ездра та Неємія.
Ездра був священиком і книжником — глибоко віруючим і освіченим у Божому законі. Він не лише вивчав, а й викладав і практикував Слово Боже, відновлюючи духовну ідентичність народу. Його вплив сягав і царських палат, бо він мав довіру влади і повноваження відновити порядок в Ізраїлі.
Неємія — урядовець, виночерпій царя, людина впливу в державній системі. Але водночас — праведник, сповнений страху Божого. Через піст, молитву і стратегічне лідерство він організував відбудову стін Єрусалима, мобілізував народ і реформував управління.
Разом вони доводять: праведність і компетентність, молитва і дія, серце і розум — не вороги, а союзники. Коли Божі люди поєднують віру зі знанням — приходить справжнє відновлення.
#бог #віра #натхнення #мудрість #лідерство
2 months ago | [YT] | 34
View 0 replies
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Чому диявол так старається змусити нас боятися?
Тому що страх виводить нас із місця безпеки в місце вразливості. Він ставить нас у позицію, коли ми фактично кажемо: «Я впораюся з цим сам». Страх – це непокора Господу.
Через страх люди не дають Святому Духу працювати в них і через них. Насправді, саме страх віддаляє нас – не від спасіння, але від постійного впливу Святого Духа в нашому житті, який допомагає нам здобувати перемогу в кожній ситуації.
Один із прикладів – історія про Ірода. Урешті-решт, Ірод убиває Івана Хрестителя. Іван докоряв йому за те, що він живе з дружиною брата, і це не сподобалося Іроду. У результаті Іван помирає.
Євангеліє від Матвія 14:4-9:
“Бо Іван говорив йому: не можна тобі жити з нею. Ірод хотів убити Івана, але боявся народу, бо всі вважали його пророком. І ось, коли Ірод святкував свій день народження, дочка Іродіяди танцювала перед гостями, і так сподобалася Іродові, що він поклявся дати їй усе, чого б вона не попросила. Навчена своєю матір’ю, дівчина сказала: подай мені тут на таці голову Івана Хрестителя. Цар засмутився, але, оскільки він поклявся перед гостями, що возлежали за столом, то наказав виконати її бажання.”
Це доволі дивна історія.
Ірод – один із наймогутніших людей того часу – приймає рішення через страх перед людьми.
Немає нікого, хто б не стикався зі страхом перед людьми. Фарисеї також переживали це. Ісус ставив їм запитання, але вони відмовлялися відповідати, бо боялися натовпу (Матвія 21:26).
Ще один приклад – цар Саул. Він почав свій шлях як скромний лідер, але припустився помилки, коли не послухав Господа через страх перед людьми. Він звинувачував народ: «Народ зберіг овець. Народ зробив те-то, люди зробили те-то» (1 Самуїла 15:15).
У його серці постійно точилася боротьба через невпевненість і страх.
Чому?
Бо невпевненість – це ознака того, що твоя безпека ґрунтується на неправильних речах.
Коли ти бачиш свою невпевненість – це можливість зрозуміти, що твоя впевненість базується не на тому, на чому мала б. Саме через це Саул почав покладатися на думки людей більше, ніж на Бога.
Диявол не приходить до нас у червоному костюмі з вилами та рогами.
“І не дивно, бо сам сатана прикидається ангелом світла” (2 Коринтянам 11:14).
Він приходить у момент нашої найбільшої слабкості, щоб змусити нас думати так, як він.
Страх перед людьми часто маскується під мудрість.
Проблема в тому, що він завжди веде нас у протилежному напрямку до того, що говорить Святий Дух.
Однак важливо не ставати черствими у ставленні до людей.
Байдужість або черствість – це не свобода від страху, а його зворотний бік. Це не те, до чого покликав нас Бог.
“Страх Господній – початок мудрості” (Приповісті 9:10).
У страху Божому є розрізнення, якого немає у страху людському.
Страх перед людьми спотворює наше сприйняття ситуацій, людей, обставин. Він змінює те, як ми бачимо реальність і приймаємо рішення.
“Людський страх кладе пастку, а хто надіється на Господа, той буде безпечний” (Приповісті 29:25).
Тому Бог закликає нас довіряти Йому, а не страху.
#бог #віра #натхнення
2 months ago | [YT] | 11
View 1 reply
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Характер – це військова сила.
Часто в житті ми стикаємося з певними труднощами лише тому, що самі прийняли помилкові рішення. І, на щастя, Ісус рятує нас. Він визволяє нас із ситуацій, які стали наслідком нашого власного вибору. Це спасіння, якого можна було уникнути. Якби я не боявся, не йшов на компроміс, не жив у страху перед людьми – Йому навіть не потрібно було б мене з цього рятувати. Я не був би за це покараний, просто Бог мав для мене щось краще.
Ми можемо побачити глибокий вплив характеру, розглядаючи стародавні міста у Старому Завіті. Це були величезні міста з могутніми стінами. Деякі з цих стін були настільки високими і товстими, що по них могли їздити колісниці.
Уявіть собі життя в такому місті: воно велике, у ньому процвітає торгівля, люди ведуть своє повсякденне життя, а стіни забезпечують їм безпеку. Ззовні може стояти ціла армія, кидати ядра в стіни, але жителі навіть не підозрюють про небезпеку, тому що ці укріплення їх захищають.
Ось що таке характер. Він подібний до міцних стін міста. Якщо людина має глибокий, укорінений у Христі характер, це не означає, що вона не зустрінеться з випробуваннями, але це означає, що вона має силу встояти. Характер ізолює й захищає нас від багатьох духовних атак, до яких ми могли б стати вразливими.
Багато людей живуть у постійній свідомості духовної війни – не тому, що на них справді нападають, а тому що вони бояться. Вони переживають боротьбу лише тому, що не розібралися з певною внутрішньою проблемою.
Якщо в місті є велика стіна, але в ній є пролом, то саме туди й битиме ворог. Він завжди атакує слабке місце, прагне проникнути там, де немає воріт, де є щілина.
“Зруйноване місто без муру – людина, яка не володіє своїм духом” (Приповісті 25:28).
Характер – це те, що захищає нас і береже від багатьох проблем, які ворог намагався б принести в наше життя.
#бог #віра #натхнення
2 months ago | [YT] | 12
View 1 reply
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Молитва та проголошення про прояв Божого правосуддя
Отче Небесний!
В могутнє Ім’я Твого Сина ми дякуємо Тобі за звершену працю Христа. Ми віримо, що у Його смерті, похованні та воскресінні Ти явив Свою вічну любов і незмінну справедливість. Ісус переміг ворога, але Ти дав владу Своїй Церкві являти цю перемогу тут і зараз, на нашій землі!
Господи, сьогодні ми знаємо і віримо, що Ти продовжуєш Свою роботу через Твою Церкву. В як Тіло Ісуса, ми тут не для того, щоб просто пояснювати зло, та шукати в ньому сенс, а щоб знищувати його силою Твого Духа і владою Твого Слова!
Ти вилив на нас Святого Духа, який відкриває, що сатана вже засуджений і переможений, а Твоя справедливість має бути явлена у світі там, де панувала неправда.
Боже правосуддя, вірний і справедливий, нехай Твоя воля, яка здійснюється на Небі, буде звершена і на землі! Нехай Твій святий суд, який уже звершився у Христі, відновлює істину і стверджує Твій порядок на нашій землі!
Ми проголошуємо, що зло не зруйнує основ правосуддя, а демони не зможуть викривити істину, бо Твоє Царство поширюється по всьому світу!
Господи Боже наш, Боже Всевишній, Творець неба і землі, наш Захиснику!
Ти – справедливий Суддя усієї землі, що сидить на Своєму престолі правосуддя у Вищому Небесному Суді.
Ти, Господи, твориш правду і суд для всіх пригноблених!
Ти – Господь Саваот, Володар усього, Бог ангельських воїнств, що ведуть битви з нашими ворогами. Ти – Месник наших противників. Окрім Тебе немає Спасителя – спасіння приходить тільки від Тебе!
Через Свою велику любов до всього людства, через Свою відданість правді та справедливості, Ти сказав, що не залишиш святих і прийдеш на допомогу на землі, щоб підтримати правду, яка є основою Твого престолу на небесах і Твого Царства на землі.
Нехай Твій праведний суд над нашими ворогами буде явлений у всій повноті! Простягни Свою могутню руку, щоб здійснити суд і відплату за все, через що вони примушували нас пройти: за кожен біль, приниження, сором, несправедливість, втрату, пастку, хворобу та напад.
Ми знаємо, що сатана – це справжній ворог, джерело всіх несправедливостей і зла, які прийшли проти нас через людей.
Тому ми проголошуємо на основі завершеної роботи Христа, що суд над ворогом звершився, і він не має влади над нами та нашою землею!
Ми приймаємо повернення всього, що було вкрадене у нас і наших предків!
Віднови все, що було відтерміноване, нехай воно прийде зараз, у цей час!
Проголошення Божого благословення для України
Ми проголошуємо і вивільняємо з небес для нашої країни:
• Нові можливості та відкриття – нехай Бог відкриває двері для розвитку, інновацій та процвітання України!
• Розвиток підприємств та економіки – нехай бізнес розквітає, робочі місця примножуються, а нація стає фінансово сильною!
• Творчі ідеї та благословенні зв’язки – нехай приходять нові натхнення, партнерства та союзники, які приведуть країну до оновлення!
• Відновлення народження дітей і примноження нашого роду – нехай українські сім’ї процвітають, нехай народжується нове покоління, сповнене Божої мудрості та сили!
• Освіта та розвиток науки – нехай знання і мудрість примножуються, нехай Україна буде центром інтелектуального розвитку і Божих відкриттів!
• Контракти та нагороди – нехай Україна буде визнана у світі, нехай праведність приносить плоди та міжнародне визнання!
• Спадщина і прибуток – нехай кожне благословення, кожен ресурс, кожна можливість, що були несправедливо затримані або вкрадені, повернуться у повноті для відновлення нашої землі!
Господи, нехай в усій повноті буде явлений Твій праведний суд над ворогом, і нехай прийде повне відновлення у наше життя!
Ми – Твої викуплені спадкоємці, співспадкоємці з Христом!
Правда і справедливість Твоя панують на нашій землі, Україна є місцем Божої слави, де Його Царство поширюється серед народів!
Ми проголошуємо: Україна вільна, Україна відновлена, Україна світло для народів!
Земля наша заспокоїлась від війни!
В ім’я Ісуса Христа.
Амінь!
2 months ago | [YT] | 29
View 2 replies
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Ісус проілюстрував християнське життя та показав нам біблійні стандарти нашого ходіння зі Святим Духом. Перший – не засмучуйте Святого Духа. А другий – не вгашайте Святого Духа. Таким чином, на цій дорозі є два обмежувачі. У нас є ці два принципи, які повинні утримувати нас у центрі того, що говорить і робить Бог.
Не засмучуйте Святого Духа. Коли ми обираємо нижчий шлях зневіри, що породжує зло у будь-якому вигляді, ми засмучуємо Його. Але далі йдеться про те, щоб не вгашати Духа Святого. Вгашати – це як перекривати потік води. Вгашати – це зупиняти потік чогось.
Отже, ходіння зі Святим Духом, з одного боку, стосується нашого характеру. Але, з іншого боку, це також участь у потоці Божого Духа, русі Його сили. Таким чином, це поєднання характеру та сили.
Про Ісуса сказано, що чудеса, які Він звершив за Своє життя, були настільки численними, що книги не змогли б їх вмістити, якби їх записати. І це лише за три з половиною роки, протягом яких Святий Дух не був засмучений і не був вгашений.
Можна сказати: “Ну, Ісус же Бог”. Так, але Він також жив як людина, яка повністю покладалася на Бога. Тому саме цього очікується від новозавітного віруючого. Сам Ісус сказав: “Діла, які Я творю, і він створить, і навіть більше цих створить”.
Господь хоче, щоб ми прагнули більшого. Ми правильно живемо, коли дякуємо Богу за те, що Він нам дав, але водночас прагнемо більшого. Таким чином ми даємо ще Йому більший доступ діяти через нас.
Якщо я буду вдячний, але не буду жадати більшого, я заспокоюся і повернуся в минуле. Якщо я прагну більшого, але не вдячний, то, по-перше, мені не можна буде довірити більше, а по-друге, я буду розчаровуватися і непокоїтися. Саме поєднання цих двох речей – вдячності та прагнення більшого – робить нас тими, кому Бог може довірити більше.
#бог #віра #натхнення
2 months ago | [YT] | 15
View 0 replies
СЛУЖІННЯ «БЛАГОДАТТЮ ЧЕРЕЗ ВІРУ»
Дорогоцінні… Не опускайте руки… Прорвемось! Натемніший час перед світанком…
Бог оберне плач нашого народа на радість, Він виявить Свою доброту, коли Бог скарає лиходіїв, щоб утішити засмучених… Подарує корону замість суму, оливу радості замість жалоби, і святкові шати замість скорботи!
“Не кладіть надії на князів, на сина людського, в якому нема спасіння.”
(Псалом 145:3)
Люди можуть обіцяти, можуть давати надію, можуть створювати ілюзію справедливості, але тільки Господь є джерелом правдивого суду. Він – Суддя праведний, Він – Відплата!
Отже, навіть у часи, коли людські системи не працюють належним чином, а закони обходять… кладіть всю надію на Божу справедливість і довіряйте Його непохитному правосуддю!
Міхей 6:8 «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь: нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно.»
Ми покликані стояти за істину, підтримувати один одного та чинити праведно, навіть коли світ довкола здається несправедливим. Бог довірив нам цю чудову землю, і з Його допомогою ми її відбудуємо та відновимо! 💪
📖 “Господь вийде, як лицар, як муж війни збудить ревність! Він вигукне, закричить, над ворогами Своїми візьме гору!”
🔹 Ісая 42:13
Будьмо народом у якого Господь є Бог! 👑
Компенсація гряде! 🇺🇦
#бог #віра #натхнення
2 months ago | [YT] | 21
View 2 replies
Load more