Marichka Life

Можливо я і токсік, але на україномовних відео можна ввімкнути субтитри. Все перевірено і все працює. Але є ньюанс, ТІЛЬКІ ЧЕРЕЗ БРАУЗЕР , ПК і Ноут

6 days ago | [YT] | 124

Marichka Life

Я до останнього вірила, що деякі люди зрозуміють: ми не браття, не сестри і не одне ціле. Я до останнього вірила, що всі зрозуміють: у нас є своя держава, свої закони і свій менталітет.

Але час минає, а нічого не змінюється. І дехто досі вважає, що ми повинні жити так, як хоче хтось інший. Що ми повинні розмовляти так, як зручно не нам, а комусь.

Моя позиція проста: зміна мови для мене це вже не про дискусії. Це знак, що я втомилась доводити очевидне: ми різні. Мій перехід на українську це прапор, сигнал для всіх: ми не потребуємо «захисту» і не просимо допомоги. Ми не хочемо жити під чужим впливом і чужими законами.

У нас є своє. Це наше, і це наша гордість. Це наша сила.

Дякую всім, хто розуміє і підтримує.

1 week ago | [YT] | 387

Marichka Life

Мур, мяу. Спешу вам сообщить, что вышел новый шопинг влог о том как я искала то в чем сильно разочаровалась. А что это?! вы можете узнать если перейдете на канал и посмотрите .
Всем 💋

1 month ago | [YT] | 183

Marichka Life

Кто еще не видел как мы провели свой день с Минни Пиггами, то скорее забегайте на канал. Вас ждет море позитива и хорошего настроения. Всем ❤️💋

Skip the Carousel

1 2 3

1 month ago | [YT] | 391

Marichka Life

Мне тут написали, что не смотрят влоги из за озвучки на другом языке.
Перейдите в настройки и поменяйте звуковую дорожку. И будет всё отлично.

1 month ago | [YT] | 362

Marichka Life

Может у вас не высвечивается, но вышел новый влог про мои приключения и покупки.
Приятного просмотра. Ищите его на канале💋

1 month ago | [YT] | 168

Marichka Life

Я не винна нікому зручність.
Я не обслуговую ненависть.
Я не згортатимусь, щоб комусь не було «тривожно».
Я — не для всіх. Я — для своїх.

2 months ago | [YT] | 286

Marichka Life

Дуже дивні речі відбуваються останнім часом.

Місяць тому мені просто подарували Коран. Без причини. Без пояснень. Просто — «візьми».
Через деякий час я знаходжу золотий хрестик. Маленький, ніжний, мовчазний. Власника я досі не знайшла.
А сьогодні… мені подарували Біблію. Просто так.

Коран. Хрестик. Біблія.
Що це? Збіг? Знак? Попередження? Підказка?

Я не релігійна людина. Але всередині ніби щось змінилось. Ці речі відчуваються не випадковими.
Як ніби мені щось хочуть сказати.
Можливо, це про захист. Про віру. Про світло, яке не гасне навіть у темні часи.
Можливо, це просто Всесвіт шепоче: «Ти не одна».

Я ще не знаю, як це пояснити. Але точно знаю: такі речі не трапляються просто так.

Очень странные вещи происходят в последнее время.

Месяц назад мне просто подарили Коран. Без причины. Без объяснений. Просто — «возьми».
Через какое-то время я нашла золотой крестик. Маленький, нежный, молчаливый. Хозяина я до сих пор не нашла.
А сегодня… мне подарили Библию. Просто так.

Коран. Крестик. Библия.
Что это? Совпадение? Знак? Предупреждение? Подсказка?

Я не религиозный человек. Но внутри будто что-то изменилось. Эти вещи не ощущаются случайными.
Как будто мне что-то хотят сказать.
Может быть, это про защиту. Про веру. Про свет, который не гаснет даже в тёмные времена.
А может быть, это просто Вселенная шепчет: «Ты не одна».

Я пока не знаю, как это объяснить. Но точно знаю: такие вещи просто так не происходят.

2 months ago (edited) | [YT] | 121

Marichka Life

Я себе більше не впізнаю

Здається, я живу два життя.
Одне — це день. І це не життя. Це — існування. Це коли ти змушуєш себе щось робити. Усміхатись. Говорити. Працювати. Але це — лише картинка. Порожня оболонка.

І є інше життя — ніч.
Ніч, коли ми виживаємо. Під “шахедами”, під ракетами, під вибухами. Коли ти стискаєш зуби від страху, і єдине, чого чекаєш — слова: «відбій повітряної тривоги».

І щодня о п’ятій ранку я відкриваю вікна. Щоб дихати. Щоб почути пташок. Бо єдине, що ще живе навколо — це вони. Але світанку я не бачу. Бо небо — у диму, у вогні, у сірості.

Я змінилась. І я не впізнаю себе.
Немає планів. Немає мрій. Немає радості. Я не відчуваю себе живою. У мене немає серця, яке б’ється. Немає майбутнього. Немає «завтра».

Я стала жорсткішою. Злішою. Мовчазною.
Я не хочу говорити з людьми. Я не хочу стояти поряд. Мені нецікаво чути чужі історії, голоси, поради. Мене дратує все.

Я почала говорити матами. Це як єдина мова, яку ще може витримати моє тіло.
Мене трусить. Я нервую. Я втомилась.

Не кажіть мені «виїдь».
Я боюся, що якщо я виїду — то більше ніколи не повернусь. Ніколи не побачу батьків. Ніколи не зустріну тут свят.
І я не хочу просто «врятувати себе». Бо тут — все моє.

Я ненавиджу це життя.
І водночас тримаюсь за нього — з останніх сил.

2 months ago | [YT] | 325

Marichka Life

Сегодня я словила дзен.
Не тот, что про просветление, не тот, что про счастье.
А такой… серый. Безмолвный. Безразличный.
Когда внутри нет паники, но и надежды — тоже.
Когда понимаешь: да, вот так, и не иначе.
Когда перестаёшь бороться, потому что просто устала.
Не сдалась — просто отпустила. Всё. Всех. Себя.

Иногда дзен — это не про свет.
Иногда это просто точка.
Пауза.
Перед чем-то новым. Или — перед тишиной.

2 months ago | [YT] | 321