Медіа Щит UA

Як працює пропаганда в соцмережах?

Сучасна пропаганда давно перестала бути лише телевізійною. Вона стала персоналізованою, мобільною і маскується під “думку народу”. Особливо активно пропаганда працює в соціальних мережах, де вона здатна поширюватися миттєво та неконтрольовано.

Механізм №1:
Створення мережі ботів у Facebook, Telegram та X (Twitter), які поширюють однакові меседжі, коментують новини, маніпулюють трендами. У 2022-2023 роках Meta видалила понад 2000 акаунтів, пов’язаних з “Інтернет-агентством” (так званою “фабрикою тролів”).

Механізм №2:
Розкручені Telegram-канали, які видають себе за інсайдерів, насправді часто працюють під контролем ФСБ або спецслужб. Ці канали публікують “зливи”, прогнози, внутрішню інформацію, яка насправді вигадана — її мета викликати страх, сумніви та недовіру.

Механізм №3:
Пропагандисти використовують відео з емоційною подачею — плачучі діти, страждання, “зради”. Це сильніше впливає на людину, ніж суха аналітика. Такий контент частіше поширюється, бо викликає емоцію.

Механізм №4: фейкові експерти
На YouTube, TikTok, Facebook з’являються “аналітики”, які заявляють про “поразку ЗСУ”, “розвал коаліції” або “зміну влади”. Більшість із них не мають підтвердженої експертизи, проте їх цитують тисячі користувачів.

Пропаганда в соцмережах — це технологія, що перетворила інформаційну зброю на повсякденний контент.

5 months ago | [YT] | 1

Медіа Щит UA

Найрезонансніші фейки

Інформаційна війна — не менш небезпечна за бойову. Упродовж останніх років агресор поширив чимало фейків, що мали великий суспільний резонанс. Їхня мета — посіяти паніку, недовіру до влади та ЗСУ, а також дискредитувати західних партнерів.

Фейк №1: “Біолабораторії США в Україні”
У березні 2022 року ЗМІ поширили твердження, що в Україні діють американські біолабораторії, де нібито створювали зброю масового ураження. Цей фейк був офіційно спростований Державним департаментом США, МОЗ України та ВООЗ. Попри це, його поширили десятки мільйонів користувачів у соцмережах.

Фейк №2: “ЗСУ обстріляли Бучу”
Після виявлення масових убивств мирного населення в Бучі пропаганда агресора намагалась перекласти вину на українську сторону. Проте супутникові знімки Maxar Technologies та розслідування Bellingcat чітко довели, що вбивства відбулися в період окупації міста.

Фейк №3: “Польща анексує захід України”
У 2023 році активно поширювалася дезінформація, ніби Польща планує «повернути собі Львів». Цей фейк транслювався через низку Telegram-каналів і підхоплювався російськими медіа. Він був спростований як польським МЗС, так і Центром стратегічних комунікацій України.

Ці приклади демонструють, наскільки небезпечною може бути дезінформація в умовах війни.

5 months ago | [YT] | 1

Медіа Щит UA

Які соцмережі використовує країна-агресор задля плутанини українців?

В умовах повномасштабної війни, інформаційний фронт став не менш важливим за реальні бойові дії. Однією з ключових цілей агресора є дестабілізація українського суспільства через соціальні мережі. Найактивніше агресор використовує Telegram, TikTok, Facebook і YouTube, адаптуючи контент під українську аудиторію.

Telegram став головною платформою для поширення дезінформації. Багато «анонімних» каналів, зокрема «Резидент», «Легітимний», «Сплетница» мають тісні зв’язки з ФСБ, як встановило СБУ. Ці канали поширюють фейки, маніпулюють темами мобілізації, економічної кризи та розколу в політичному керівництві. У серпні 2023 року український Центр протидії дезінформації оприлюднив список понад 150 проросійських Telegram-ресурсів.

TikTok, хоч і сприймається як платформа для розваг, також використовується як засіб впливу. Через короткі відео поширюються емоційно забарвлені фейки — про «відмову США допомагати Україні», «тотальну корупцію у ЗСУ» тощо. За даними дослідження EU DisinfoLab (2023), TikTok — один з найефективніших каналів поширення дезінформації серед молоді.

Facebook та YouTube використовуються для поширення маніпулятивних матеріалів через «експертів» і блогерів, які позиціонують себе як нейтральні джерела. «Фабрики тролів поширюють контент англійською, українською та російською мовами, націлений на зниження довіри до влади та західних союзників.

5 months ago | [YT] | 1

Медіа Щит UA

Фактчекери на передовій: як StopFake викриває фейки в Україні

StopFake — це не просто сайт. Це справжній інформаційний спецназ, що з 2014 року щодня викриває брехню, яку поширюють медіа, політики, анонімні канали та ворожі інформаційні кампанії. У часи, коли фейки поширюються швидше за правду, StopFake — одна з головних форпостів інформаційного спротиву в Україні.

Як це працює? Команда StopFake складається з журналістів, аналітиків, IT-фахівців та медіаекспертів. Щодня вони моніторять сотні новин, постів, відео і публікацій у соцмережах. Спершу відбувається виявлення підозрілого матеріалу — за сигналом від читачів або через власні системи моніторингу. Далі — розслідування.

І тут починається найцікавіше.

Фактчекери використовують інструменти OSINT — це відкриті джерела розвідки, які дозволяють відстежити, коли і де з’явився той чи інший «факт», чиє це фото і де воно насправді зроблене. Наприклад, зворотний пошук зображень, геолокаційний аналіз, архіви новин, перевірка доменів сайтів, сервіси аналізу метаданих — усе це допомагає вивести фейк на чисту воду.

Один з найвідоміших прикладів — коли StopFake викрив фальшиві новини про «міфічне переселення» біженців з однієї області в іншу. Виявилося, що використане в матеріалі фото було з… іншої країни, а джерело «новини» — анонімний телеграм-канал, зареєстрований за межами України.

Та головне — не лише спростувати, а донести правду до людей. StopFake не просто викладає фактчек — вони створюють відео, подкасти, ведуть програми на радіо та телевізійні розслідування. Вони пояснюють не лише що є фейком, а й чому — і як звичайна людина може його розпізнати самостійно.

Є в цьому щось детективне. За сухими аналітичними текстами стоїть реальна боротьба за правду, з елементами цифрової розвідки, логічного аналізу і людського інстинкту. Інколи розслідування триває днями, а іноді — годинами, якщо фейк розлітається як вірус.

StopFake співпрацює з міжнародними організаціями, входить до глобальних мереж фактчекінгу, а також навчає медіаграмотності школярів, студентів, держслужбовців та журналістів. Вони — ті, хто тримає світло в тунелі, коли навколо — потік неправди.

Фактчекінг — це не просто перевірка новин. Це боротьба за реальність. І в ній переможе той, хто знає, як шукати правду.

5 months ago | [YT] | 1

Медіа Щит UA

Як Telegram став новою “зброєю масової дезінформації”

Telegram, з його простотою та анонімністю, став ідеальним середовищем для поширення дезінформації та маніпуляцій. Завдяки шифруванню, відсутності жорсткого контролю за контентом і можливості створювати закриті групи, Telegram перетворився на платформу, де легше за все поширювати фейки.

Поширення дезінформації через Telegram почалося ще до великих політичних криз, але найбільшого розквіту цей процес досяг у період глобальних соціальних потрясінь. Протягом пандемії COVID-19 Telegram активно використовувався для поширення фейків про вакцинацію, ускладнюючи боротьбу з поширенням реальної інформації. Фальшиві новини, дезінформація щодо складових вакцин, заклики до відмови від вакцинації стали масовими, особливо в закритих каналах.

Ще одним прикладом є використання Telegram під час політичних виборів, де канали часто використовуються для маніпуляцій і просування певних кандидатів через фальшиві новини та вигадані історії. Інколи ці канали набирають мільйони підписників, що робить їх важко відслідковуваними.

Анонімність — одна з головних причин, чому Telegram став ідеальним інструментом для поширення дезінформації. Люди, що створюють канали, можуть залишатися непоміченими, а також уникати відповідальності за поширення фальшивих новин. Навіть якщо контент порушує правила, виявити авторів часто виявляється надзвичайно складно.

Крім того, Telegram став важливою платформою в умовах інформаційної війни. У країнах, де точаться конфлікти, такі канали використовуються для поширення маніпуляцій, що сприяють поширенню напруги і посиленню ворожнечі серед населення. Вони активно поширюють як політичні наративи, так і вигадані історії про події на фронті.

Telegram як інструмент дезінформації — це не лише платформа для інформування, а й для маніпуляцій, що робить його важливим елементом в інформаційній війні сучасності.

5 months ago | [YT] | 1