Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Всім привіт! Сергій на звʼязку. Я буду писати все як є, бо вже немає сенсу приховувати. Я буду просити у вас підтримки — від себе особисто. У КІІТ проблеми. Є велика імовірність закриття як мінімум віконця на вул. Руській, а якщо так піде і далі — то і кавʼярні всередині на вул. Лепкого.

Я кілька разів звертався за підтримкою до вас протягом цих 3.5 років, відколи КІІТ відкрився у Львові, і ви допомагали. Це були локальні проблеми, які вирішувалися. Але зараз все інакше.

Я багато місяців намагаюся тягнути все, але і психічний, і фізичний стан вже на критичному рівні. Я не знаю, чи ці помилки були допущені від початку, чи це через відсутність стратегії, чи через втому і бажання хоча б утримати те, що є — але КІІТ на грані закриття.

Ми пропустили момент, коли все здорожчало майже вдвічі. Працювали, як раніше. Можливо, тому і не витримали. У нас 6 працівників, і я завжди пишався, що ми створювали робочі місця і чесно платили податки. Але тепер усе висить на волосині.

Я не хочу замінювати вершкове масло на спред, як роблять майже всі. Не хочу економити на їжі — бо це головне. Нам кажуть, що у нас найсмачніша кава у Львові — бо вона просто якісна. Нам просто не байдуже.

Я не уявляю як ми замінюємо все це на сміття і просто спокійно працюємо. Як всі. Мабуть це і є бізнес, але я просто не можу. Оренда, податки, продукти, розхідники, зарплати.. це все про що я можу думати. Ми в боргах вже кілька місяців і це велика сума. Я не отримую нічого з КІІТ наразі і просто працюю, намагаючись вирватися з цього кола. Решті людей зарплати сплачуються вчасно, тому, мабуть, для них це повідомлення буде несподіванкою.

Але я мушу спробувати, бо така реальність. Щоночі — під тривоги чи без — я засинаю з цим, і з цим прокидаюсь. Мабуть це реалії малого бізнесу в Україні. Але протриматися 3.5 роки на такому рівні і все? Я не вірю. Я не хочу вірити.

КІІТ був заснований як спосіб вберегти психіку від наслідків початку великої війни, вберегти себе і рідних. Працювати і ще раз працювати — це все, що ми робили. Для мене особисто це був спосіб не втратити залишки минулого життя, після втрат дому і містера Кота. КІІТ — це памʼять. Це надія.

Я не знаю як звертатися до вас. Мені соромно. Мені дуже соромно. Я не зміг змусити себе знімати відео, як раніше. Просто не можу.

Я думав, що робота на виснаження — це і є порятунок. Мабуть я помилявся.

Не знаю, що ще казати. Але зараз мені потрібно сплатити кредити і вибратися з цього кола. Змінити і КІІТ і себе, адаптуватися під нову реальність. Ніщо не вічне, я знаю. Але зараз?! Після всього через що довелося пройти? Я не вірю, що це було просто так і КІІТ чекає такий фінал.

Я так часто думав, що.. ну нехай. Ну закриємося, більшість не витримує у Львові і року — так нам всі казали. Але був рік. Було два. Було три. Тепер пішла друга половина четвертого. Невже це все було марно? Невже якість і чесність не важливі в цьому світі? Я не хочу щоб це було правдою.

Мене часто питають близькі — навіщо ти все це продовжуєш, якщо це так важко. Маючи вже такий колосальний досвід в цій сфері, ти міг би давно піти просто працювати на когось. Туди, де є бюджети. Туди, де ти не будеш сам готувати пиріжки о 2 ночі, а потім зранку іти на зміну, бо когось треба підмінити, а грошей на адміністратора у вас немає. Мабуть це було б легше.

Було б легше просто продовжувати випускати відео на Ютуб, маючи майже 700 тис. підписників на Голодному Мужчині. Чому ти не робиш як інші? Ну зроби вигляд, що нічого не відбулося і просто знімай собі далі. А я не можу. Ті кадри з минулого життя — ніби й не з мого життя. Ніби цього ніколи й не було. Я відчуваю себе винним за все, хоча і розумію, що нічого не міг вдіяти. Я не знаю коли пройде цей біль і чи пройде взагалі. Я ненавиджу себе за це. Що не можу забути і не можу просто іти далі. Я думаю про це, так. Думаю, але не йду.

Я просто не уявляю як можна полишити КІІТ і хоча б не спробувати ще раз. Мабуть, це буде таки остання спроба. Хто дивився повне відео на Ютуб-каналі КІІТ — https://youtu.be/h7H0pBX-D5k?si=U4Tlr... — той зрозуміє, певно. Хоча я сам себе інколи не розумію. Але я знаю одне: кожен із нас тримається за щось своє. За рідних. За спогади. За мрію, яку ще не вдалося здійснити. Кожен день ми вибираємо не зламатися. І кожна людина важлива. Кожна тваринка важлива. Кожна мрія важлива.

Можливо все закінчиться і дуже скоро, я не знаю. Можливо КІІТ не буде. Але я хоча б знатиму, що спробував. Це єдине, що у мене ще не відняли. У нас.

Бо я щиро вірю, що люди, які приходили у КІІТ — люди, які куштували той шматок цибулевого пирога, пили чашку какави та бачили силует Кота у літері К — ті люди теж зрозуміють мене. Є речі, за які варто боротися. І у кожного своя боротьба.

Я не зміню світ, я це знаю — я лише намагаюся робити своє, як можу. А КІІТ точно цього вартий. Бо він як раз про «людське» в ці нелюдські часи. І я дуже сподіваюся, що не тільки для мене.

#живиКІІТ

Будь ласка!

🔗 Банка: send.monobank.ua/jar/3n6LbqKuss

💳 Моно: 4441 1144 2546 1892 (Сергій Стоян)

💳 Приват: 4149 4390 2475 1400 (Сергій Стоян)

📧 PayPal: royjohnsony@gmail.com

2 months ago | [YT] | 38

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Привіт усім! Сергій на звʼязку 😉 Давно вже не чулися, але сьогодні є привід — маленький День Народження 🎈Рівно три роки тому, 7 квітня 2022, ми офіційно відкрили віконце КІІТ на вул. Руській, 3 у Львові. А вже ввечері того ж дня я знову поїхав у деокупований Ірпінь, додому, шукати Містера Кота. Вся їжа на найближчі дні залишилася на Дарину, яка до цього ніколи не готувала пироги, і яка вчилася все робити по відео на каналі КІІТ та ГМ, а також зі мною по смс і телефону. Мені не пощастило тоді знайти найкращого друга. Але пощастило з КІІТ і людьми, хто поряд.

Я дякую Дарині, що витримала ці три роки і тримається далі. Я дякую мамі, що підтримала нас і за те, що я можу довірити їй їжу в КІІТ і бути в повній впевненості, що все буде добре. Я дякую людям, що працювали і працюють з нами зараз. Бо, знаєте, місць, де можна випити каву повно (хоч у нас і найсмачніші кава та їжа, ясна річ 😅). Але ж люди приходять до людей — це я точно знаю. І якщо вони залишаються, то це точно ваші люди. Дякую всім вам!

Рік тому я випустив величезне відео на каналі КІІТ — https://youtu.be/h7H0pBX-D5k?si=OUIW2... — про перший рік життя у новій реальності, про створення КІІТ, відкриття закладів, про дружбу, перешкоди і, звісно, про Містера Кота, на честь якого КІІТ має свою назву. Хто ще не бачив — воно того варте. Це був дуже важкий для мене особисто фільм, тому його друга частина ще у процесі. Життя дуже змінилося — як і у всіх українців, звісно.

Я скучив за новими відео на Ютубі — на КІІТ і на HungryManFood‬. І я чую це саме дуже часто і від людей, що приходять у заклади і знають нас і нашу історію. Мені хочеться кожного разу сказати — ну ось-ось, все буде. Я хочу говорити зі світом через ці відео, хочу кричати, хочу розповідати про все, що відбувається, скільки всього сталося, скільки всього ми витримали, про успіхи, негаразди — про все! Але я досі не можу. Це було зовсім інше життя. Зараз я розумію наскільки воно було класне, безтурботне, щасливе. Але жити треба теперішнім. І я з усіх сил намагаюся зробити його не менш чудовим. І інколи це важко. ЧАСТО це важко.

Ми сьогодні святкуємо 3 роки КІІТ. Що змінилося? Все стало серйозніше. Якщо на початку це була шалена авантюра, яка здійснилася завдяки неймовірному бажанню працювати 24/7, допомагати собі і країні, заглушити внутрішній біль від того, що відбувається, аби не зійти з розуму. Тепер вже є усвідомлення відповідальності. Я просто розумію, що не маю права здатися. Що люди, які поруч, мають знати, що хоча б в роботі все буде гаразд. Але інколи дуже хочеться зупинитися, інколи хочеться все залишити. Так, стало обʼєктивно складніше. Хоча всім нам говорять, що це дивно, що ви досі тримаєтеся. Дуже багато закладів, що відкрилися після початку війни вже закрилися. Не знаю за інші міста, але у Львові таке відбувається постійно. Я на це особливо не звертаю увагу. Просто знаю, що ми не маємо права схибити. Я не маю права. КІІТ — це глибоко особисте. Завжди було. А із втратою Містера Кота залишиться і назавжди. Так, я досі не можу забути і прийняти. Я досі шукаю і досі сподіваюся. Цього вересня йому виповниться 10 років. Я вірю в це.

Перший рік я не міг стримати сліз кожного разу, коли підписники питали мене про це в КІІТ. Я казав, що ні, поки не знайшов, потім відвертався і витирав очі. Насправді, не можу і досі. І мені байдуже хто і що про це думає. Мені боляче щоразу, коли про це чую, але я розумію, що питають, бо небайдуже. А це найголовніше. Це доводить, що ми досі люди. Досі живі. Досі мріємо і сподіваємося на краще. І підтримуємо себе, близьких і військових. Ми не можемо допомагати багато, але робимо, що в наших силах. У нас завжди є знижка 10% для військових. Знаю, що це нічого. Але хоча б крихта подяки тим, завдяки кому ми можемо жити і працювати.

Я працюю і сьогодні. А Дарина має другу за ці три роки тижневу відпустку, яку проводить із родиною. А як повернеться, то ми зробимо нове холодне меню, бо обіцяють 20 градусів вже через тиждень. Скоріше б)) Вже є ідеї нових страв. Знаєте, хочеться продовжувати.

Так, інколи у двері стукає пані Зневіра, але потім, оглядаючись назад ти розумієш для чого ти все це робиш і заради чого. КІІТ — це досі не про бізнес (на жаль, чи на щастя). Це про підтримку себе і близьких. Це про відповідальність перед людьми, які поряд і які не здалися. Які обрали бути тут і тепер, зі мною, з нами. Це допомога і віра в країну і в майбутнє.

Я дякую всім і кожному. І хотів би знову попросити допомоги. Так, вона нам досі потрібна, особливо зараз, бо третя зима була дуже важкою. Приходьте в КІІТ на каву, на шматочок пирога, на розмову. А хто може — привітайте-підтримайте нас фінансово за реквізитами нижче. Мені завжди було соромно просити допомоги. Коли нам казали на початку про якісь гранти від держави, ми кричали «самі, все самі, держава має вкладати гроші не у каву!» Так, ми зробили це самі, чим я неймовірно пишаюся. Але інколи буває важко. Зараз важко. Буду дуже вдячний за вашу підтримку! Щиро. І сподіваюся, зустрінемося на Ютуб — як колись.. разом. Дякую!

ПІДТРИМАЙТЕ нас, будь ласка:

Банка — send.monobank.ua/jar/7nBxwL6KZt

Карта Моно — 4441 1144 2546 1892 (Сергій Стоян)

Карта Приват — 4149 4390 2475 1400 (Сергій Стоян)

PayPal: royjohnsony@gmail.com

Skip the Carousel

1 2 3 4 5

5 months ago | [YT] | 103

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Привіт! Перше за два роки відео вже на каналі КІІТ — https://youtu.be/h7H0pBX-D5k

Раджу звільнити вечір і подивитися його разом з друзями, коханими або рідними — воно того варте, повірте. Це історія про справжню дружбу, відданість, втрати, злети і падіння. Рік життя, який вклався у півтори години — це справжній фільм, під назвою КІІТ.

1 year ago | [YT] | 75

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Кто там заждался?) 😤

4 years ago | [YT] | 66

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

😼😏 ‪@HungryManFood‬

4 years ago | [YT] | 62

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Всем привет! Я с новостью: в магазинчике появились продуктовые товары! Наконец-то! 🤗😉
Целых 8 новинок, которые можно посмотреть вот тут — kiit.shop/shop
Заходите и прикупите что-то погрызть/поесть/похудеть. Все без сахара, без мёда (но сладкое). Без пластика. Все сделано моими руками, а потому качество, вкус и пользу гарантирую.

Поддержите КІІТ! Он этого заслуживает 😻

4 years ago | [YT] | 63

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Поздравляем с Наступающим! 🎊❄️ Спасибо, что были с нами 🤗 Да будем же и в Новом Году — счастливыми, любимыми и.. вместе. Всем кота. ❤️

4 years ago | [YT] | 168

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Мы с Мр. Котом после рабочей ночи — делали посылки, разумеется, глаз не сомкнули. Всем, кто сделал заказ в Магазинчике от ГМ — gm-food.com/shop — все будет, не переживайте. А кто ещё нет — заказывайте подарки дорогим Вам людям, пока ещё не поздно)) Заодно и нас поддержите. Доставка по всему миру 🤗. Мистер Кот перед отправкой пописы.. тьфу-ты, бессонная ночь, подписывает все, своим фирменным росчерком. Никакой сглаз не пройдёт! А для заказа по Украине, вам сюда — kiit.shop/shopПо всем вопросам — в любой месенджер по номеру +380634415534 (Сергей, личный секретарь Мр. Кота)

4 years ago | [YT] | 84

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Муррр-привет всем! 😻 Давно не виделись? А у нас сюрприз! 50 минут Интервью с ГМ — https://youtu.be/7-k27egMEGo — обо всем на свете: как появился Мр. Кот, история ЯИ, что было до ГМ и многое другое! Спасибо ребятам с канала ‪@CookersShow‬ за колоссальную работу! Подписывайтесь на их канал, вы же знаете, ГМ рекомендует только качество! Увидимся в комментариях под интервью 🤗

4 years ago | [YT] | 66

Голодный Мужчина / ВТОРОЙ КАНАЛ

Всем Привет! Торт, который легко превращается в порционный десерт из молока, с минимальным количеством сахара — https://youtu.be/drdkWFtcecM

5 years ago | [YT] | 144