Astroromantik

Місяць весняний звичайний... З незвичними історіями. У 1609 році Галілео Галілей відкрив на Місяці гори та кратери за допомогою власного телескопа — до нього більшість філософів вважали, що Місяць є ідеально гладкою сферою. З того моменту активно розвивалась селенографія - розділ астрофізики, що вивчає форму Місяця і метричні характеристики його рельєфу. Основним завданням науки є нанесення на карту місячних морів, кратерів, гірських хребтів та інших геологічних утворень.
Будувалось все більше телескопів, вони ставали потужнішими. В ті часи проводились візуальні спостереження, а фантазія при цьому завжди поруч.
У 1822 році німецький астроном Франц фон Паул Ґруйтуйзен відкрив на місяці "місто", яке деякий час вважалося містом тубільців Місяця, пізніше штучну природу утворення було поставлено під сумнів. Місто Ґруйтуйзена — своєрідне місячне утворення, розташоване околицями Центральної затоки. Історія та цікава, на Вікіпедії можете детально почитати. Дам лінк в комментарях
#астрономія

Skip the Carousel

1 2 3

12 hours ago | [YT] | 30

Astroromantik

Коли ми з Землі спостерігаємо затемнення Місяця, в цей момент на Місяці можна побачити затемнення Сонця. Космічний апарат Blue Ghost зробив кілька фото цього явища, як його видно з Землі.
Blue Ghost був створений компанією Firefly Aerospace і знаходиться на супутнику Землі в Морі Криз.
Під час затемнення Blue Ghost зробив кілька знімків, на яких ми бачимо як Земля закриває Сонце, а також "діамантове кільце", що з’явилося після цього на місячному небі.

Під час повної фази поверхня Місяця та апарат забарвилися в червоний колір. Цей феномен має пояснення. Хоча Місяць і потрапив в земну тінь, його поверхня все ще продовжувала опромінюватися світлом, яке заломлюється в атмосфері нашої планети. Оскільки атмосфера Землі найбільш прозора для сонячних променів у червоно-помаранчевій частині спектра, саме вони в більшій мірі досягали поверхні супутника.

Відео про цей космічний апарат і цікаві кадри польоту з Землі:
https://youtu.be/ZoYMLS0HCTk

#астрономія

Skip the Carousel

1 2 3 4 5

1 month ago | [YT] | 40

Astroromantik

Красива пара спіральних галактик — IC 2163 і NGC 2207. Нові зображення комбіновані з фотографій отриманних за допомогою космічних телескопів «Хаббл» і «Джеймс Вебб».

Мільйони років тому менша спіральна галактика (ліворуч) IC 2163, проходила позаду NGC 2207 — більшої спіральної галактики (праворуч).

В обох галактиках надзвичайно швидко утворюються нові зірки.

Щоб створити це зображення, астрономи поєднали зображення з камери MIRI середнього інфрачервоного світла телескопа «Джеймса Вебба» і з камери видимого та ультрафіолетового світла телескопа «Хаббл» Wide Field Planetary Camera 2 (WFPC2).

На цьому зображенні показано невидимі ультрафіолетові, видимі та середньоінфрачервоні хвилі світла, які були переведені у кольори видимого світла. Кольоровий ключ показує, які фільтри WFPC2 і MIRI використовувалися під час збору світла. Колір назви кожного фільтра — це колір видимого світла, який використовується для представлення інфрачервоного світла, яке проходить через цей фільтр.

Масштабна шкала позначена в світлових роках, тобто відстань, яку світло проходить за один земний рік. Один світловий рік дорівнює приблизно 5,88 трильйонів миль або 9,46 трильйонів кілометрів.

Відстань цих галактик від Землі дорівнює 114 мільйонів світлових років.

Credits Image: NASA, ESA, CSA, STScI

Exposure Dates Hubble: May 25, 1996; November 11, 1998; Webb: January 26, February 2, 2024.

Filters Hubble: F439W, F555W, F814W; Webb: F770W, F1130W, F1500W

Джерело: webbtelescope.org/

Skip the Carousel

1 2 3 4

5 months ago (edited) | [YT] | 175

Astroromantik

NEW VIDEO -> https://youtu.be/y7VCCmtRS-0
Фото з нового відео, яке вже на каналі. Зробив підписи і вказав розміри деяких кратерів для оцінювання масштабу. Була цікафа фаза Місяця! Так падали тіні, що вдалося зробити зйомки того, що раніше мені не вдавадось.
Телескоп: Celestron C8-A XLT 203/2000 mm
Камера: Svbony SV205c v2 IMX415
При перегляді відео не забудьте розгорнути на весь екран і увімкнути максимальну якість зображення в плеєрі Ютуба.

Skip the Carousel

1 2 3 4 5

5 months ago | [YT] | 165

Astroromantik

Небо в листопаді і грудні буде нас приємно дивувати яскравими спалахами двох метеорних потоків ("зорепади").
16-17 листопада - максимум метеорного потоку Леоніди, але повноцінним спостереженням завадить майже повний Місяць. За прогнозом може бути до 15 метеорів за годину.
Потік характерний дуже швидкими білуватими метеорами, що влітають в атмосферу Землі зі швидкістю 71 км/с. Швидше, ніж у серпневих Персеїд, популярного літнього метеорного потоку.
Період активності Леонід: 6 - 30 листопада.
13-14 грудня нічне небо буде прикрашати щорічний і дуже потужний метеорний потік Гемініди. За умови ясного і темного неба під час піка зорепаду зазвичай видно близько 120 метеорів на годину. Але, нажаль, в цьому році Місяць яскравим світлом також буде трохи заважати помилуватись цим явищем. Але все ж таки, рекомендую під час вечірніх прогулянок у вечори близько до 13 грудня споглядати в небо. Метеори зазвичай виглядають жовтими та не так швидко рухаються по небу, як у Персеїд і Леонід. Швидкість метеорів 35 км/с.
Період активності: 4–17 грудня.
«Всесвіт у кишені» (Шлях до всесвіту) повідомляє:
Метеорний потік Леоніди може виявитися несподівано активним.
Леоніди відомі найпотужнішими метеорними штормами з усіх коли-небудь зафіксованих в історії. Сам потік повʼязаний з кометою 55P/Темпеля-Туттля, що рухається вельми видовженою орбітою, повертаючись до Сонця кожні 33,8 років, і залишаючи за собою рій частинок.
У 1833 році жителі Північної Америки спостерігали надзвичайну «метеорну зливу» - близько 240000 за 9 годин! Просто геть усе небо у яскравих розчерках! Доволі потужні шторми Леонідів спостерігалися також у 1966 та 1999-2001 рр.
У більшості випадків цей потік показує ZHR від 10 до 15 під час максимуму, що прогнозується на 17-18 листопада. Але нещодавні розрахунки показали, що 14-15 листопада Земля мала зустрітися з частинками потоку, викинутими ще в 1633 р., а це було причиною шторму у 2001 р. Поки що звітів про спостереження знайти не вдалося.
Ще одне підвищення активності очікується 19-20 листопада, і воно повʼязане з викидом пилу 1733 року. На жаль, потік здебільшого спостерігається у другій половині ночі, а в той час цього року Місяць буде майже повним, що заважатиме спостереженням.
Якась спеціальна техніка, або телескоп, не потрібні для спостережень метеорів.
По матеріалам:
www.facebook.com/vladmir.kazhan
suspilne.media/
youtube.com/@SuspilneNews
t.me/universeinthepocket

5 months ago | [YT] | 8

Astroromantik

Цікава структура на поверхні Місяця. На південно-східному березі Моря Хмар лежить поруйнований 210-кілометровий кратер, що має лише неофіційну назву — «Древній Табіт» (англ. Ancient Thebit). Він містить дуже цікаву "Пряму Стіну".

Пряма Стіна (лат. Rupes Recta) — лінійний уступ на Місяці (22°06′ пд.ш. 7°48′ з.д.). Латинська назва уступу означає "Пряма скеля", але його часто називають "Пряма Стіна". Популярний об'єкт спостереження астрономів-аматорів.

Стіна має довжину 120 км, ширину 2-3 км і висоту 240-300 м. Таким чином, насправді її ухил відносно невеликий. При освітленні з протилежного боку вона навпаки виглядає яскравою, а при високому Сонці її майже не видно.

Приблизно на 8-й день після молодика, коли Сонце висвітлює Пряму Стіну під косим кутом, вона відкидає широку тінь.

На південному краю Стіни знаходиться група пагорбів, відома як «Оленячий Ріг» (англ. Stag's Horn). Астроном Гюйгенс порівнював їх із ефесом меча, «клинком» якого є сама Стіна. Офіційної (затвердженої МАС) назви цих пагорбів немає.

Пряма Стіна з'явилася під час опускання поверхні Моря Хмар з її західного боку, але деталі цього залишаються невідомими. Були висловлені припущення про просідання морських базальтів під дією власної ваги, про вплив удару, що утворив басейн Моря Дощів, або можливого підйому речовини мантії під Океаном Бур, а також інші гіпотези. Моделювання 2013 року, засноване на рельєфі уступу, показало, що усунення порід триває до глибини близько 42 км, а його максимальна величина становить близько 400 м.

Із моїх розрахунків вийшло, що мені вдалося знову вийти на рівень роздільної здатності порядком 300 метрів місячної поверхні на піксель зображення. І найменші кратери, які добре помітні на знімку мають розмір там на Місяці приблизно 1,5-2 км.

Фото зйомка проводилась через телескоп оптичної системи Шмідта-Касегрена (дзеркально-лінзовий) Celestron C8-A XLT. Апертура 203 мм, фокусна відстань 2000 мм.

Зйомка серій тисяч кадрів з автоматичною вибіркою найкращих по алгоритмам программи PIPP. Далі стекінг у AutoStakkert і обробка у RegiStax (вейвлети та ін.)

Photo © Astroromantik

Skip the Carousel

1 2 3 4 5

5 months ago | [YT] | 152

Astroromantik

↓ Translation in comments↓ Комета полетіла у глибини космосу. Пощастило побачити хвостату мондрівницю Всесвіту якій дали назву C/2023 A3 (Tsuchinshan–ATLAS) і навіть зробив серію кадрів. Для тих, хто не в темі астрофотографії нагадаю, що є така технологія зйомки (просто варіант):
- зробив 72 кадри у RAW форматі за допомогою фотоапарата Canon m50 на штативі з об'єктивом 22mm f2.0, діафрагма на 2.0. Витримка 8 секунд, 400 ISO.
- одразу після зйомки закрив об'єктив кришкою і зробив 9 знімків, так звані Dark кадри
- вдома скинув на комп'ютер і перевів все у TIFF у програмі Lightroom
- файли TIFF закинув у программу DeepSkyStacker. Пошаманив у цій програмі (інструкії є в інеті), щоб вона зробила стецінг купи знімків і дарк кадрі у один фінальний кадр
- "полу-фінальний" кадр закинув у фотошоп, де перевів у 8bit, трошечки видалив шум на фото, трошечки подкорегував криві і кольорові канали (нічого не малював :) )
і зробив crop, тобто обрізав фото.
- ось що вийшло (на фото)

Зйомка велась в межах міста Харків (Україна) ввечорі 22 жовтня 2024 р.

Skip the Carousel

1 2 3

6 months ago | [YT] | 127

Astroromantik

Розповідаю про комету і як її побачити

7 months ago | [YT] | 14

Astroromantik

Мої нові фото ISS (Міжнародна Космічна Станція). Телескоп: Celestron C8-A 203/2032 мм. Камера: qhy178c.
У цьому відео - https://youtu.be/xsZsPCuXPGg я показав, як відбувається процес зйомки через телескоп штучного супутника Землі, що швидко летить в небі. Звичайно, можна отримати якісніші знімки. Але це нелегко.

Skip the Carousel

1 2

7 months ago | [YT] | 111

Astroromantik

↓ Translation↓ Супермісяць знову в небі! Наче як ніколи раніше :) 18 вересня 2024 також буде часткове затемнення Місяця. Місяць частково "зануриться" у тінь Землі.
Це затемнення буде майже непомітно візуально.
Цитую з ТК каналу Небо сьогодні (посилання у коментарі):
Затемнення почнеться о 03:41 за київським часом з занурення Місяця в земну півтінь (ця подія зовсім непомітна візуально). О 05:13 наш супутник почне занурюватися у земну тінь – у цей момент буде добре помітно потемніння південного місячного лімбу. Максимальна тіньова фаза затемнення настане вже о 05:44 за київським часом (перед сходом Сонця). О 06:16 Місяць повністю вийде із земної тіні, а о 07:47 із півтіні.
З території України та в багатьох інших країнах Місяць буде цього ранку дуже низько над горизонтом. Отже, якщо плануватимете спостереження, знайдіть місце, звідки є огляд неба до західної частини горизонту. Не забувайте і про терміни комендантської години. Будьте обережні "у полях" або в незнайомій вам місцевості, де можуть бути міни.

У спостереженнях може допомогти:
- Камера у якої є оптичний зум, штатив;
- бінокль, монокль чи підзорна труба;
- Телескоп, якщо він у вас є.

Відстань між Землею та Місяцем на цей раз буде 357486 км.м

Skip the Carousel

1 2 3 4

7 months ago | [YT] | 52