Ukrainian Wave - Stories from Canada

У рамках Панамериканських змагань з Драгонботу 2025 на старт вийшла команда, що повністю сформована з наших земляків — як тих, хто вже давно живе в Канаді, так і тих, хто прибув до Монреаля через війну.

Ці спортсмени — неймовірно завзяті. Вони наполегливо тренуються ще з минулого року й уже мають гідні результати. І сьогодні в першій гонці на 500 метрів ця команда фінішувала другою серед шести!

Так, перше місце було б ще краще, але друге — це вже чудово і додає сил для наступних стартів!

🇺🇦 Вболіваємо за нашу команду!
Слава Україні! Нехай човни летять швидко!

#DragonBoat2025

4 months ago | [YT] | 8

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Виступ Почесного консула України в Монреалі та Президента ГО «Україна-2050» Евгена Чолія під час демонстрації на підтримку України в День Вишиванки 15 травня 2025 року в Монреалі.

6 months ago | [YT] | 2

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Якщо ви чули від президента Трампа щось про заборону американських банків в Канаді, ось гарне пояснення. Вмикайте субтитри з перекладом, щоб зрозуміти про що йдеться в відео мовою, якою вам зручніше.

https://youtu.be/xoG0Eq6toNg?si=zExIg...

8 months ago (edited) | [YT] | 0

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Залишайте ваші коментарі та поширюйте відео. З відео ви дізнаєтесь, чому канадійський уряд відкрив програму CUAET.

9 months ago | [YT] | 4

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Якщо ви зацікавлені в рекламі на телебаченні Квебеку, звертайтесь до нас через фейсбук або інстаграм

Skip the Carousel

1 2

9 months ago | [YT] | 7

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Онлайн-кінотеатр працює за посиланням online.dovzhenkocentre.org/

10 months ago (edited) | [YT] | 2

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Під час зимових свят повсюди звучить відома мелодія Щедрика знана в світі як Carol of the Bells. Ще раз про історію українців в Канаді та українську спадщину.

10 months ago (edited) | [YT] | 5

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Українську анімацію «Я померла в Ірпені» Анастасії Фалілеєвої відібрали до міжнародного конкурсу 47-го фестивалю короткометражного фільмів у Клермон-Феррані.

Стрічка розповідає про стосунки у родині, у парі, та з самим собою на тлі блокади Ірпеня. Картина виконана у складній та рідкісній техніці – мальована анімація вугіллям на папері.

«Я померла в Ірпені» обрали серед поданих 8200 робіт. Усього у міжнародному конкурсі 64 короткі метри з 49 країн світу.

Фестиваль у Клермон-Феррані відбудеться з 30 січня до 8 лютого 2025 року. Перемога тут дає можливість фільму автоматично пройти кваліфікацію на «Оскар».

www.facebook.com/share/p/1BQwzaF8a5/

11 months ago | [YT] | 5

Ukrainian Wave - Stories from Canada

Його мали би знати всі українці ще зі школи. Що ж такого зробив він для України?

У свої молоді роки він став свідком, як більшовики, щойно прийшовши до влади, насильно змінювали мову, як видалили нашу літеру “ґ”, обґрунтувавши це тим, що “нехай і різні звуки, але ж писати їх можна одним знаком”. Він бачив, як знищували старі словники та друкували нові, звідки зникали тисячі питомих слів, що не мали прямих відповідників у російській мові. До слова, в комісію Політбюро, що затверджувала новий правопис у 1933 р., не входив жоден мовознавець! Українську мову було максимально уподібнено до російської.

Юрій Шевельов бажав займатись мовознавством, але в Україні це було неможливим. Йому вдалось перебратись на Захід до Німеччини, а згодом до США. Але так як американцям славістика була далека, то нею там займались американці російського походження на чолі з Романом Якобсоном. І коли з’являвся новий вчений, який хотів видати свою працю, він мав піти на 2 умови: згадати у своїй праці Якобсона (таким чином, той дуже швидко здобув собі авторитет та широке визнання у світі славістики), а також щоб подана молодим вченим теорія вписувалась у прийняту Якобсоном концепцію розвитку слов’янських мов. А ця концепція заперечувала незалежний розвиток будь-яких слов’янських мов, окрім російської та сербсько-хорватської. Українська ж вважалась похідною від російської (перше уподібнили, а потім сказали “вона ж така подібна!”).

Юрій Шевельов не пішов на угоду з дияволом, спрут кґбшно-якобсонівської мафії дістав і у вільній країні та почав стискати його зусібіч. Через те Шевельов змушений був покинути Гарвардський університет. Натомість він вивчив усі наявні на той час мовознавчі праці та практично всі збережені стародавні писемні пам’ятки кирилицею. За життя він видав близько 1000 мовознавчих праць, але справжнім твором всього його життя була “Історична фонологія української мови” на 1000 сторінок англійського тексту, яку він закінчив лише у 1979 році, коли вже вийшов на пенсію. Там він численними доводами розгромив концепцію Якобсона, відкинувши теорію про спільний розвиток слов’янських мов та довівши незалежний від інших мов розвиток української мови.

Жодна слов’янська мова досі не має такого ґрунтовного дослідження своєї фонологічної системи. Ця праця зараз є обов’язковим твором для всієї міжнародної славістики і є найкращим дослідженням загальнослов’янської фонології. Відтоді ще ніхто не зміг довести неправильність чи хибність вислідів та гіпотез Шевельова. Бо їх немає. Тому завданням радянського мовознавства було – максимально замовчати цю людину та його праці. І їм це вдалось – до кінця 80-х років прізвище Шевельова було заборонене в УРСР навіть для критики! Забути повністю!

У 2002 році, коли Юрій Шевельов покинув цей світ, вже кілька десятиріч славісти усього світу зачитувались та користувались його magnum opus, працюючи над своїми роботами, а в Україні навіть перекладу не було. Чесно признатись, якби не Оксана Забужко, що безперервно намагається докричатися та донести до нас знання про роль Шевельова для України, може, і я не знав би нічого про нього дотепер. Але ми відновимо пам’ять про нашого великого вченого. Як би не били меморіальні дошки в його честь за наказом Гєпи (погодьтесь – це так символічно, сконати саме у день народження Юрія Шевельова!), ми все одно відновимо пам’ять! Мусимо відновити!


Василь Бартовщук

- матеріал з відкритих джерел в мережі інтернет

Skip the Carousel

1 2

11 months ago | [YT] | 8

Ukrainian Wave - Stories from Canada

2130 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень чи руйнувань через російську агресію. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії. Так, станом на 25 листопада 2024 року збитків зазнали 2130 об’єктів культурної інфраструктури (в тому числі заклади культури, підпорядковані МКСК та іншим ЦОВВ) без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 374 — знищені (17,6 %).

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Луганській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,2% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

клубні заклади – 1027;
бібліотеки – 759;
заклади мистецької освіти – 164;
музеї та галереї – 121;
театри, кінотеатри та філармонії – 39;
заповідники – 7;
парки, зоопарки – 9;
цирки – 4.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 297 територіальних громад (20,2% від загальної кількості ОТГ) у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (20%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (2%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9,9%), Полтавській (4%), Сумській (62,7%), Харківській (58,9%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (49%) областях та м. Києві.

Станом на кінець листопада 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює точний обрахунок кількості закладів культури, що постраждали внаслідок бойових дій та окупації.
mcsc.gov.ua/news/2130-obyektiv-kulturnoyi-infrastr…

11 months ago | [YT] | 4