ICU

🎥 Макропрогнози ICU тепер і в відеоформаті! Наші аналітики підготували для вас концентровану презентацію експертизи, на основі якої наша фінансова група ухвалює свої інвестиційні рішення.

📊 60 хв про глобальний фінансовий ландшафт, перспективи української економіки, курс гривні, ринок держборгу, інфляцію, банківську систему та багато іншого – за посиланням: https://youtu.be/8f_aqVCp7BI

Будемо вдячні за поширення серед друзів 😉

11 months ago | [YT] | 0

ICU

Платіжні системи та банки домовилися з 1 липня підвищити так звану interchange комісію за безготівкові платежі з 0.7% до 0.9%. Що це означає й хто заплатить за зростання, пояснює фінансовий аналітик ICU Михайло Демків: https://youtu.be/d95yVp-vsVw

💳 Безготівкові платежі лише на перший погляд можуть здаватися безкоштовними. З отримувача ваших коштів, наприклад магазину, стягується комісія – це плата за утримання платіжної інфраструктури, яку встановлюють банки та платіжні системи, такі як Mastercard чи Visa. Вона забезпечує роботу терміналів й карток та робить можливою «магію» майже миттєвого безготівкового розрахунку на касі супермаркету.

🇪🇺 Напередодні війни точилися великі дискусії про те, яким має бути розмір комісії. Є підхід Європейського Союзу, де комісії на досить низькому рівні, але інколи можна побачити обмеження на маленькі суми — торгові точки не приймають безготівкові платежі менше одного чи п'яти євро.

🇺🇸 Натомість у США комісії є вищими, що дозволяє пропонувати клієнтам різноманітні заохочення, коли частина цієї комісії повертається на рахунок клієнта у вигляді грошей чи якихось знижок. В США часто вживається термін милі, українці ж накопичують кешбеки. До війни в Україні ці комісії сягали 2% й навіть більше. Ті, хто активно користувався картками, на цьому могли вигравати, збираючи кешбеки й бонуси. Це стимулювало безготівкові розрахунки.

🤑 Загалом від розміру комісій найбільше виграє або програє продавець, до термінала якого ви прикладаєте свою картку. Й передусім це великі мережі супермаркетів та ритейлери, оскільки на їхніх обсягах зростання комісії на 0.2% - це величезні гроші. Для умовної вуличної кав’ярні столика, це не так принципово – їй важливіше утримати клієнта, а не зекономити на комісії. Якщо у клієнта є тільки картка чи телефон й немає готівки, то він просто піде до іншої кав’ярні. А на масштабах Розетки чи Ашану це колосальні гроші, і вони борються за кожну десятку відсотків комісії.

⚖️ На виході в Україні ми отримуємо щось середнє між європейською й американською системами – кешбек-винагороди для клієнтів скоріше за все тепер будуть мінімальні. Водночас комісії для ритейлерів будуть дещо вищими за європейські, оскільки середній чек в Україні, на жаль, менший за європейський. А отже потрібно трошки більше комісій, щоб банки й платіжні системи могли підтримувати свою платіжну інфраструктуру в належному стані.

🧮 Для споживачів це підвищення, скоріш за все, пройде непомітним. Навіть гіпотетичне зростання ціни в 0.2% - це 20 копійок на умовні 100 грн – це не дуже відчутно для пересічного покупця. Натомість банки та продавці, які користуються їх терміналами, будуть намагатися домовитися поміж собою. Вже є спроби окремих банків притримати підвищення комісії з розрахунком на збереження лояльності існуючих клієнтів та залучення в такий спосіб нових.

2 years ago | [YT] | 0

ICU

Нижча інфляція та швидший перегляд ставки - які сигнали спіймав ринок з оновленого макропрогнозу НБУ на 2023 рік? Коментує фінансовий аналітик ICU, Михайло Демків:

🔮 Макрокартина 2023 року від регулятора стала оптимістичнішою в порівнянні з очікуваннями тримісячної давності. Читаючи прогнози НБУ та інших офіційних інституцій, варто пам’ятати, що вони зазвичай виходять з консервативних сценаріїв щодо закінчення війни й повоєнного відновлення. Тож те, що було оголошено - це достатньо приземлений погляд на майбутнє без захмарних очікувань.

💳 Наприклад, прогноз темпів інфляції змінили з 18,7% на кінець цього року на 14,8%. Якщо взяти за 2022-2023 роки, то сумарно цін зростуть на 45% за два роки. Це все ще дуже багато, але менше ніж очікувалося раніше.

🧐 Ми бачимо, що цей відносно позитивний інфляційний тренд змушує учасників ринку задумуватися про необхідність зафіксувати ставки на поточному високому рівні в очікуванні їх подальшого падіння. Нацбанк може знизити облікову ставку в 4-му кварталі або й раніше, і ставки ймовірно підуть вслід.

⬆️ Як реагує ринок? Вже зараз спостерігаємо серед клієнтів більший попит на довші облігації з погашенням у 2024-2025+ роках, ставки за якими ще близькі до або й перевищують 20%. Окрім того, вчора на черговому ОВДП-аукціоні Мінфіну ми побачили попит від банків вже на трирічні папери. Це перший за довгий час ринковий попит від банків на ОВДП такого терміну.

2 years ago | [YT] | 0

ICU

Apple спільно з Goldman Sachs пропонує американським клієнтам можливість розміщувати депозити під 4,15% - це в десять разів вище за середню ставку по ринку. Чому техногігант намагається disrupt-нути консервативну американську банківську сферу, в ефірі Еспресо-TV прокоментував Михайло Демків, #ICUresearch: https://youtu.be/--PkrYBYFVg

🏦 Великим корпораціям, таким як Apple, Facebook, Google та іншим, які мають мільярди користувачів по всьому світу, завжди пророкували вихід на банківський ринок, адже гріх не використати потенціал такої клієнтської бази. Й Apple досить давно вже не лише виробник смартфонів та лептопів, а й фінансова компанія.

🍎 Українцям з яблучними девайсами добре знайомий Apple Pay - сервіс для безконтактних та онлайн-платежів. Компанія також випускала в США кредитки й нещодавно запустила сервіс покупок на виплат (себто в розстрочку). І ось тепер з'явилася можливість відкривати депозитні рахунки (savings account), поки знову ж таки лише для американського ринку.

🧮 В США, де інфляція завжди була вкрай низькою, було заведено накопичувати залишки на рахунках, іноді під зовсім смішні, майже нульові ставки. Традиційні банки успішно з цього користувалися - й в США сформувався величезний прошарок інертних вкладників, чиї кошти просто лежать на рахунках під мізерні відсотки.

📈 Проте в останні роки інфляція пішла догори, сягнувши 8.5% у 2022 році. Відповідно зросла й облікова ставка ФРС, й ставки на ринку. Apple своїм продуктом фактично намагається перенести ефект збільшення ставок на депозитні ставки - це те що фінансисти називають "трансмісійним механізмом". НБУ зараз, до речі, працює над тим самим завданням в Україні.

💤 Наразі інфляція в США знизилася до близько 5% й в наступні 12 місяці вона, вочевидь, буде нижчою, ніж 5% - десь на рівні того, що пропонує Apple. Компанія вочевидь планує привабливими ставками розбудити "сплячих" вкладників, які замість майже нульових відсотків можуть отримувати дуже привабливі, але все ще ринкові 4.15% річних.

⚖️ Загалом, Apple працює над нарощенням частки сервісів в структурі свого бізнесу. Десятиліття тому вона складала 8%, зараз вже сягає 20%. Банківські послуги є важливою частиною цієї стратегії. Людині, яка окрім девайсів має ще й кредитку й депозит в Apple, буде все складніше залишити затишну екосистему компанії з Купертіно.

⌛ До чого призведе активізація Apple на банківському ринку найближчим часом? До певного відпливу депозитів з інших банків, в тому числі й самого Goldman Sachs, в новий продукт. Тільки в випадку Goldman Sachs це не так страшно, оскільки це буде перетік всередині банку з одного продукту на інший. А от для інших банків Apple з його рівнем довіри й клієнтською базою є потенційною проблемою.

2 years ago | [YT] | 0

ICU

Держборг України станом на кінець першого року війни становив понад 80% ВВП, а у 2023 році може сягнути 90%. Чи "потягне" Україна такі зобов'язання?

🔢 Варто розуміти, що ті борги, які Україна зараз швидко накопичує надходять під пільгові ставки від офіційних кредиторів (урядів інших країн). Є висока ймовірність їхнього перегляду та списання в майбутньому після Перемоги.

🧮 Тому висока цифра боргу до ВВП, хоч і не є чимось позитивним для економіки, але й не є вироком. Після 2014 року ми вже бачили показник понад 80% й завдяки виваженій борговій політиці та реформам його вдалося знизити до трохи більш як 50% перед початком війни. Тобто місія НЕ impossible. Тим паче, що західні партнери готові йти назустріч країні, яка постраждала від російської агресії.

🤝 Минулого року, наприклад, уряду вдалося узгодити з кредиторами відстрочення виплат за боргом до серпня 2024 року. А вже днями офіційні кредитори - Канада, Франція, Німеччина, Японія, Велика Британія та США - погодилися відстрочити виплати за зовнішнім боргом до завершення нової програми МВФ у 2027 році. Україна не буде виплачувати ані відсотки, ані здійснювати погашення. Також впродовж року Мінфін проведе переговори й з приватними кредиторами та домовиться про подібні відтермінування, щоб всі кредитори були на однакових умовах.

⏱️ Водночас додаткові пільгові умови по боргу фіксують очікування щодо тривалості війни. Звичайно, ніхто не знає, коли закінчаться бойові дії. Проте попереднє відстрочення передбачало оптимістичний сценарій та закінчення бойових дій протягом 2023 року й велике економічне відновлення після. Наразі, такий горизонт відтермінувався точно до кінця 2023 року, а можливо й далі.

Відеокоментар про тягар воєнного боргу від Михайла Демківа, #ICUresearch дивіться за посиланням: https://youtu.be/GqPFWJnp-QQ

2 years ago (edited) | [YT] | 0

ICU

4 роки та $15 млрд - нова програма України та МВФ та перша в історії програма Фонду з країною в умовах повномасштабної війни. Що всередині?

⌛ Для України ж це друга за обсягом програма, найбільша була у 2015 році. Тоді метою співпраці була реструктуризація боргу та повернення України на міжнародні ринки капіталу. Зараз мета більше прямолінійна - профінансувати дефіцит воєнного бюджету.

☂️ Але окрім цього, МВФ є парасолькою для кредиторів, які виділяють набагато більші кошти (США та ЄС). Співпраця з Фондом є індикатором того, що Україна все правильно робить на шляху реформ. Це допоможе стишити голоси, щодо неефективного використання Україною коштів донорів.

✔️ Програма розділена на два етапи. Перший етап - найближчі 1.5 роки, протягом яких фокусом буде збереження стійкості бюджету та фінансової системи в умовах війни.

🧾 Україна зобов'язалася не вдаватися до реалізації політик зі скорочення обсягу зібраних податків. Тож ніяких різких податкових реформ з різким зниженням ставок. Також має покращитися контроль за податковими надходженнями, зокрема, через посилення Бюро економічної безпеки.

💸 Іншим наголосом співпраці буде максимальна якісна мобілізація внутрішніх ресурсів для фінансування бюджету - нарощування ринкових залучень через ОВДП без емісії. У фінансовому секторі у фокусі залишаються незалежність НБУ, оцінка якості банківських активів, завершення формування наглядових рад держбанків. Антикорупційний блок передбачає повернення обов'язкового декларування чиновників та публічність декларацій.

🕛 Другий етап - умовно "післявоєнний", орієнтований на відновлення та інтеграцію у ЄС. Від України чекають національну стратегію доходів, план з державних надходжень на 5 років. Також очікуються структурні реформи для макростабільності та відновлення економіки, зокрема, повернення до ринкового курсоутворення та наближення тарифів для населення до ринкових.

↪️ Запуск співпраці з МВФ зараз означає й те, що Україна не може дозволити собі обійтися без цих коштів. Зараз усі кошти партнерів надходять до загального фонду, з якого фінансуються невійськові витрати бюджету. Оновлений бюджет на 2023 рік передбачає на пів трильйона більше витрат на оборону й кошти фонду очевидно підуть на вивільнення ресурсів для фінансування армії.

❓ Коли надійдуть кошти? Враховуючи ситуацію в Україні та найвищий рівень співпраці України та фонду, затягувань чи негативних сюрпризів можна не чекати. Перший транш надійде протягом найближчих місяців.

Відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/LaKEi89Z1q0

Детально про програму - в статті Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: bit.ly/3z0J9nz

2 years ago | [YT] | 1